Аби в Україні не зникли малі річки, треба жорстоко карати порушників Водного кодексу – експерти

У вівторок 28 листопада в інформагентстві УНІАН відбулася прес-конференція на тему: «В Україні зникають малі ріки. Проблеми і шляхи виходу із ситуації» за участі науковців, юристів, представників громадських організацій

pres-konf_malye_reki

Забудова річок – злочин проти людей

Звертаючись до журналістів, Голова всеукраїнської громадської організації «Асоціація риболовів України» Олександр Чистяков назвав ситуацію з українськими річками  катастрофічною. За його даними, впродовж останніх 25 років в Україні зникло близько 10 тис. малих річок. У того є декілька причин – від маловоддя (річки в Україні заповнюються лише на 70% від норми) до відсутності належних меліоративних робіт. Але не в останню чергу до цього призвело хижацьке ставлення – забудова заплав і берегів, порушення гідрологічного режиму. Багато говорять про необхідність урятувати Дніпро, але який сенс боротися за головну аорту країни, якщо забиті всі дрібні судини. В Україні 65 тисяч річок і до всіх них ставляться по-споживацьки: перегороджують дамбами, забруднюють. Кожен голова сільради вважає річку своєю власністю – будує греблю, а ставок віддає куму чи свату. В стоках – уся таблиця елементів Менделєва!

stok

Очисні споруди радянського періоду не розраховані на таке забруднення, вони призначені для води 2 класу, а воді в українських річках присвоїли клас 4. За цей рік в ріки потрапило 2 млрд. кубометрів стоків, а очистку пройшло всього лишень ⅔ з них. Солоність води в Кременчуцькому і Каховському водосховищах уже як в морському лимані – там почали водитися медузи і риба-голка! Доступ людей до води обмежений – від Києва до Українки проста людина не може вийти до Дніпра, все перегороджено парканами. І одним із «кращих сумних» прикладів, на думку О.Чистякова є річка Ірпінь: уже почалися роботи по забудові її заплавної частини – вивозиться цінний грунт, вирубуються дерева. А заплава – це серце ріки, без якого вона існувати не може. Інші приклади екологічного лиха – ріки Сула і Случ, малі річки Києва(насамперед, Совка). Не оминуло людське хижацтво і однієї з найбільших річок – Десни. В її гирлі нещодавно побудували елітне котеджне містечко, але каналізацію в ньому не зробили належним чином, а просто вивели стік у річкові плавні.

Хто кришує знищення заплави Ірпеню?

Директор юридичної компанії «Правоексперт» Сергій Гапон розповів про махінації, на які йдуть забудовники, щоб узаконити спорудження ЖК в заплаві річки Ірпінь. За його словами, ці землі призначені під сільске господарство і їхнє цільове призначення змінене не було. Відтак, створення плану території, який призначає під забудову 15 га є незаконним. Більше того, виділена територія перебуває за межами міської смуги Ірпеня, що підтверджує лист із облдержадміністрації.

richka

За заявами активістів вже декілька разів відкривали кримінальні провадження, але ніяких слідчих дій не відбувається. При цьому у заплаві вже збудували два житлових комплекси і йде побудова третього. Без розгляду вже понад рік лишається звернення активістів до Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Хаотичні греблі вбивають річки

Доктор географічних наук Віктор Вишневський коротко описав основні причини зникнення українських річок – від потепління клімату до ерозії грунтів і замулення і вказав на ризики антропогенного характеру. Одним із найбільших на його думку, є безладне створення водосховищ і ставків на малих річках. В більшості випадків вода нижче греблі у ставку не тече, відтак порушується гідрологічний режим, збільшується випаровування. Ріка Ірпінь, зокрема, не просто впадає в Дніпро, а перекачується через насосну станцію і систему шлюзів. Будівництво в її заплаві не лише шкодить екології, але і створює потенційні ризики для мешканців новобудов, адже ніхто не може виключати фактор раптових повеней.

Олександр Чистяков у підсумку прес-конференції наголосив, що прісна вода є одним із найцінніших ресурсів, вона важливіша навіть за нафту і газ. Тим паче, ООН нещодавно оголосила нестачу води – проблемою № 1 для виживання людства в середньостроковій перспективі. Те, що можна зробити вже зараз – ввести суворі покарання за порушення Водного кодексу, яким в Україні систематично нехтують. Активісти ініціювали розгляд цього питання на Національні раді з екології і вже незабаром  їхні пропозиції потраплять до екологічного комітету Верховної Ради.

Власкор НВ

Sharing is caring!

Send a Comment