Більшість ВР, куди входить неофіційно і Опоблок та інші уламки ПР, уперто наполягають на корупції, бо без неї їм гаплик

Нардепи спробували «протягти» через Раду понад 360 корупційних законопроектів

vr

Парламентарі нинішнього скликання Верховної Ради спромоглися зареєструвати аж 7 тисяч проектів та постанов. Але, як виявилося, дурне діло — не хитре. Із 4,5 тисячі законопроектів, які розглянула Рада громадських експертиз при комітеті з питань запобігання та протидії корупції, 362 виявилися такими, що містять корупційну складову.

Докладніше про такі висновки кореспондент Експрес розмовляла з керівником Ради громадських експертиз при парламентському комітеті з питань запобігання та протидії корупції Тетяною Хутор.

– Хто ж із народних депутатів, політичних сил найбільше зареєстрував корупційних законопроектів?

– Найбільше таких законопроектів подавали представники «Блоку Петра Порошенка» – вони спробували провести аж 134 такі документи, далі йде «Опозиційний блок» (90) та «Народний фронт» (70). Серед окремих депутатів сумнівним лідером тут став екс-«регіонал», нині позафракційний Євген Мураєв – 28 проектів. По 10 зареєстрували Вадим Рабінович із «Опоблоку», Антон Яценко з групи «Відродження» та Михайло Довбенко з «БПП». Крім того, Олександр Вілкул з того ж «Опоблоку» зареєстрував 8 проектів законів з корупційною складовою, стільки ж і Анатолій Матвієнко та Іван Вінник – обидва з «БПП». Наталія Королевська («Опоблок») зареєструвала 6 корупційних ініціатив, Сергій Пашинський з «Народного фронту» – 5.

– Які найбільш поширені механізми приховування корупції в законопроектах?

– Популярними є, наприклад, ініціативи невиправдано надати комусь податкові пільги. Останнім часом часто йдеться про звільнення від боргів деяких державних підприємств. Під приводом, що треба зберегти підприємство, депутати надалі дозволяють банкрутам існувати і витрачати гроші платників податків. Нардепи дуже часто не обґрунтовують такі пропозиції. Або коли йдеться про створення якогось органу, популярним є надавати йому розмиті повноваження. Спершу в законі перелічують конкретні повноваження, а закінчують фразою «та інші повноваження». Згодом неможливо притягти до відповідальності осіб, бо незрозуміло, чи перевищили вони ці «та інші» повноваження, чи ні.

Також популярним є створення якогось органу або прийняття особи на відповідальну посаду без конкурсу, бо не прописують його порядок. Загалом часто багато моментів опускають у законопроектах, мовляв, згодом будуть виписані в підзаконних актах. І це також хитрий прийом.

– Антикорупційна експертиза проектів законів, яку ви проводите, впливає на долю цих документів, чи негативні висновки парламент успішно ігнорує?

– Наша рада повинна проводити антикорупційну експертизу усіх законопроектів, які реєструють у Верховній Раді. Однак висновок має рекомендаційний характер. Тобто не знімає автоматично документ з порядку денного. Але, як свідчить практика, до нашого висновку депутати змушені прислухатися.

– Чи не буває, що законопроекти оминають комітет з протидії корупції, а відтак і вашу раду?

– Буває. Відповідно до регламенту, спершу законопроекти реєструють, потім з відділу реєстрації вони потрапляють до голови Верховної Ради. Той розподіляє їх по профільних комітетах, і серед іншого вони мають пройти антикорупційну експертизу. Але буває, що спікер виносить законопроект відразу на голосування…

Ірина ЛОПУХ

Джерело: http://expres.ua/news/2017/10/08/265942-nardepy-sprobuvaly-protyagty-radu-ponad-360-korupciynyh-aktiv-zakonodavstva

 

Sharing is caring!

Send a Comment