Україна вшановує 160-ту річницю від дня народження Василя Липківського, першого митрополита, який вніс значний внесок у розбудову автокефалії українського православ’я.

Спадщина і доля першого митрополита УАПЦ: від розстрілу до канонізації

Сьогодні, 19 березня, минає 160 років з дня народження першого митрополита Київського і всієї України Василя Липківського. В Україні є два пам’ятники митрополиту: в Тернополі на стіні церкви Різдва Христового та в Черкасах.

Релігієзнавиця Елла Бистрицька розповіла Суспільному, що за час митрополичого служіння Василь Липківський доклав чимало зусиль до розбудови автокефалії українського православ’я: «В історії України автокефалія православної церкви була синонімом державності. Коли в 1917 році впало самодержавство, в Україні активізувався автокефальний рух, свого апогею він досяг у 1921 році. Тоді відбувся собор УАПЦ. Але виникла проблема: потрібно було обрати ієрархів. А їх висвячували тільки в Росії. Тоді патріархом в Росії обрали Тихона, але в Україні були проти цього», – повідомила Елла Бистрицька.

За словами Елли Бистрицької, церковники згадали давній український спосіб висвячення ієрархів: «Цей спосіб полягав у покладанні рук на голову один одному. Єпископи поклали руки на голову Василю Липківському, ніби передаючи йому благодать. Він став першим митрополитом Української автокефальної православної церкви».

У біографії митрополита є багато білих плям. Пов’язані вони з історією автокефального руху, з людьми, які брали участь у цих подіях.

«Досі невідомо, приміром, де він похований. Рідні тривалий час надсилали йому посилки, думали, що він живий. А його на третій день після затримання, у віці 73 роки розстріляли за вироком «трійки» НКВС. 1989 року митрополита реабілітували «за відсутністю складу злочину».

27 листопада 1997 року Василя Липківського канонізували як святого в лик священномучеників.