«Демократичні» забавки у селах Вишеньки та Петровське на Бориспільщині

«Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила…» – так розповідає про прихід весни Тарас Шевченко. А в селах Вишеньки та Петровське, що на Бориспільщині Київської області про весну люди дізнаються інакше – із оголошень на парканах.

Вишеньки

Немов ведмеді після довгої зимової сплячки, прокидаються «ініціативні» групи сіл і відразу приймаються за роботу: то аналізи беруть, то рішення приймають з якого боку краще сонцю сходити і чи сходити йому взагалі, а то заходи обмірковують. Цього року тільки-но березень вступив у свої права, мешканці вищеназваних сіл познайомились із новим доробком «ініціативних» груп. На парканах, дверях магазинів та інших рукодоступних місцях красувалися оголошення такого змісту:

«Шановні односельці! Мешканці сіл Вишеньки та Петровське, 06.03.2016 року о 10 годині в будинку культури відбудуться загальні збори громади сіл.

Порядок денний зборів:

1. Аналіз роботи головного лікаря Вишеньківської лікарні Бондаренко Л.В.

2. Прийняття рішення щодо подальшої трудової діяльності Бондаренко Л.В.

3. Заходи щодо захисту конституційних прав на медичне обслуговування мешканців Вишеньки та Петровське.

Шановні громадяни, не будьте байдужими. Приходьте захистити соціальні права простих громадян незважаючи на жодні перешкоди. Закликаємо проявити свою громадянську мужність, виступити з критикою, коли це необхідно. Не для того було пролито стільки крові українських громадян, щоб повторити помилки минулого. Давайте разом висловимо свою думку та протест проти тих, хто проявляє зневагу до односельців. З повагою ініціативна группа сіл».

Ну як вам? Як на мене, дещо схоже на заклик шамана про сходження духів: «Прийдіть, о священні духи землі! Проявіть свою волю!» Для повної схожості не вистачає лиш гуркоту ритуальних барабанів і танців. Але і то не біда! Аби вже повністю довести громаду до стану екзальтації, група авторів тексту, які іменують себе не інакше, як «ініціативна група» вмішують до свого звернення образи кривавих жертв, які, за розрахунком «ініціаторів» неодмінно мають спрацювати: «Не для того було пролито стільки крові українських громадян, щоб повторити помилки минулого!».

До речі, використання у різного роду зверненнях образу кривавих жертв Майдану стало чи не найгіршою традицією нашого сьогодення. Українські ідеали і світочі нації від такого частого побутового застосування (та ще й в ситуаціях доведених до повного абсурду!) поступово тьмяніють та перетворюються на розмінну монету. Та кого й коли це зупиняло? Занадто зараз, коли ми, ратуючи за найшвидший вступ до Європейського Союзу, глумимося над вітчизняними законами, дозволяючи нехтувати їх нормами. Прагнемо європейства, а  поводимо себе як первісні люди. Вимагаємо справедливості, не розуміючи, що у її основі закладено норми права.

«Як Ви ставитесь до того, що на території Вишеньківської сільської ради розповсюджені оголошення ініціативної групи про загальні збори громади сіл?» – поцікавились ми у голови Вишеньківської сільської ради Тетяни Григорівни Кулинич. «Ну не можу ж я заборонити людям висловлювати свою думку? Якби я не дозволила людям зібратися у будинку культури, то вони б зібралися надворі. Розумію, що ці збори незаконні, а їх рішення не мають юридичної сили, Але ми мусимо почути голос громади, – відповіла Тетяна Григорівна, – ми знаємо, хто входить до ініціативної групи. Люди незадоволені роботою головного лікаря Бондаренко. Моя думка з цього приводу знаходиться дуже глибоко. Я знаходжусь у родинних стосунках з Людмилою Василівною Бондаренко, тому моя думка… дуже глибоко. Ви розумієте?»

«Чи не розцінюєте Ви ініціативу проведення загальних зборів із таким порядком денним спробою звільнити головного лікаря так би мовити руками громади?» – «Ви ж розумієте, що цього зробити неможливо. Це незаконно. А загалом я не можу прогнозувати, що буде на тих зборах. Люди у нас непередбачувані. На вулиці поміж собою говорять одне, а привселюдно – можуть говорити інше. Можуть загалом не зібратися. Прийде 20 осіб… Нічого з цього приводу сказати не можу. У мене настільки багато роботи, що, повірте, вникати у ці проблеми просто ніколи».

Ось така вийшла розмова з головою Вишеньківської сільської ради  напередодні загальних зборів громади сіл Вишеньки та Петровське. І нібито й заперечити голові сільської ради не можна – дбає людина про спокій мешканців, відкрита до розмови з членами територіальної громади, як би ті не були налаштовані, а от почуття занепокоєння таким станом речей не зникає – занадто свіжі та глибокі рани залишилися у кожного українця від забавок влади з демократією на Сході держави та в Криму. Знаєте, там на вулиці теж вийшли «ініціативні громадяни», яким раптом здалося, що Україна з радістю віддасть Росії частину своєї території тільки на тій підставі, що так хоче «ініціативна група». І там теж були керівники, які терпляче споглядали на ці «ініціативи» та вислуховували думку «народа». Що трапилось опісля, розповідати не доводиться.

Можливо, дехто з читачів, вважає, що порівняння подій у Бориспільському районі Київської області та подій, що сталися на Донеччині, Криму, здається недоречним та, як кажуть, «притягнутим за вуха»? Змушена розчарувати їх – це одного поля ягоди, бо велике багаття розпочинається з однієї маленької іскри. Є в Україні закон, який регламентує порядок скликання загальних зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій? Є! Постанова Верховної Ради України «Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні» від 17 грудня 1993 року N 3748-XII.

Тож нікому не дозволено не дотримуватися його чи дотримуватися вибірково, прикриваючись благими намірами.

Відповідно до ст.8 цієї Постанови збори скликаються головою Ради або її виконавчим органом, громадськими комітетами і радами самоврядування. Збори скликаються за пропозицією не менш як третини від загальної кількості громадян, які проживають у відповідному територіальному утворенні, депутатів Ради, членів постійної комісії, депутатської групи, трудового колективу, об’єднання громадян.

І альтернативи цьому закон не передбачив. Жодна «ініціативна група» не має права скликати загальні збори села, вимагати безоплатно виділяти їм місце для проведення таких зборів тощо.

Більше того, збори вважаються правомочними за наявності на них більше половини громадян, які проживають на відповідній території. І навіть той факт, що місцем проведення «загальних зборів», скликаних «ініціативною групою» став Будинок культури, який апріорі не може вмістити півтори тисячі осіб, говорить про те, що все, що відбувалося у його стінах 6 березня 2016 року знаходиться поза межею законності. До такої думки прийшов і заступник голови Бориспільської районної ради Київської області Іван Недогибченко, який відверто ознайомив із своєю позицією присутніх на заході громадян.

Тільки ж чи здатні вони почути голос держслужбовця, коли не чують голосу Законів України? Непокоїть, що навіть депутати місцевої ради, які відповідно до ст.19 Конституції України повинні діяти тільки у рамках закону та в межах своїх повноважень, із легкістю порушили конституційні норми і як солдати за викликом генерала примчали на запрошення «ініціативної групи».

Між тим, якщо в державі існують закони, то  передбачена і відповідальність за їх порушення. Відповідно до ст.185-1 Кодексу про адміністративні правопорушення, порушення встановленого порядку організації або проведення зборів тягне за собою попередження або накладення штрафу від 10 до двадцяти-пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надання посадовими особами для проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій приміщень, транспорту, технічних засобів або створення інших умов для організації і проведення зазначених заходів (відповідно до ст.185-2 Кодексу) тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи будуть покарані «ініціатори» та їхні покровителі за порушення організації та проведення загальних зборів у с. Вишеньках та с.Петровське? Відповідь на це питання надасть можливість зрозуміти на якому щаблі права знаходиться наша держава і наскільки близька вона у цьому плані до Європи, безвізового режиму з якою ми так чекаємо.

Наталя КИРИЛЕНКО, власний кореспондент газети «Наша версія»

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *