Цинічно виглядає участь в заходах, які начебто покликані допомогти Україні, а насправді організовуються людьми — такими як Віктор Пінчук, — які самі ж і створили проблему у вигляді кланово-олігархічної системи із всіма відповідними наслідками.
17 лютого в рамках Мюнхенської конференції з безпеки пройшов 2-й Український ланч. Тема — «Україна на передовій війни нового типу: уроки для Заходу та перспективи для миру». «Подія об’єднає світових фігур, відповідальних за прийняття рішень, та лідерів думок із сфери безпеки для обговорення шляхів досягнення миру в Україні, а також її досвіду, який може бути корисним для міжнародних партнерів», — йшлося в анонсі події.
Григорій Перепелиця
Спочатку про саму Мюнхенську конференцію. «Це неформальний захід, тому що його рішення чи пропозиції ніякої обов’язкової сили не мають, — коментує «Дню» доктор політичних наук, конфліктолог, професор Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ. — Але, звісно, це дуже важлива конференція, де визначаються небезпеки в міжнародній і перш за все європейський безпеці. Цим небезпекам дається оцінка ключовими гравцями, які здійснюють вплив на стан європейської та міжнародної безпеки. Також на заході, окрім політичного істеблішменту, збирається дуже солідне експертне середовище, яке дає тверезі оцінку ситуації і робить прогнози на майбутнє. Таким чином те, що звучить на Мюнхенській конференції, більшої мірою відповідає реальним викликам і загрозам, а також говорить про певні наступні кроки, які будуть робитися ключовими гравцями, принаймні на середньо термінову перспективу. Чого варта лише Мюнхенська конференція 2007 року, на якій виступив Путін. Нагадаю, що він тоді казав про нову еру багатополярного світу, фактично кинувши виклик глобальному лідерству США (враховуючи як розвивалися події згодом, здається, з цих слів мало хто зробив висновки в світі — Авт.). Власне те, що сказав Путін, закликавши повалити США з однополярного олімпу, потім він почав втілювати в життя. Не тільки шляхом «м’якої сили», а і шляхом «гібридної війни». Тому Мюнхенській конференції і придають вагоме значення».
«Оскільки Мюнхенська конференція має велику вагу, то цілком зрозуміло, чому на Українському ланчі обговорювалась саме названа тема, — каже Григорій Перепелиця. — «Гібридна війна» є загрозою не тільки Україні, а всьому західному світові. Відповідно назва української презентації звучить саме так для того, щоб привернути більше увагу політиків і міжнародних експертів в галузі безпеки до «гібридної війни» як до нового типу війни, до якої вдається Росія. Ця війна вже навіть зайняла свої місце в теоретичних концепціях, в теорії війни. Україні потрібно в подальшому не просто готуватися до цієї загрози, а й виробляти антидот, тобто як протидіяти цій загрозі. Оскільки ми вже напряму стикнулися з такою війною в різних проявах, то наші уроки можуть бути корисними і для міжнародної спільноти».
Христя Фріланд, міністр закордонних справ Канади: «Не робіть реформи для нас. Реформи потрібні українцям»
Цікаво, що організаторами українського заходу в Мюнхені виступив Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES). Нагадаємо, що Український ланч на міжнародних майданчиках — ідея не нова. Вже багато років аналогічний захід проходить щороку в січні в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі, який також організовує Фонд олігарха Віктора Пінчука. Гостями цих заходів протягом всіх цих років є відомі діючі і колишні політики з України та світу, на останніх побував і Президент України Петро Порошенко.
Звичайно, в Давоському форумі чи Мюнхенській конференції можна приймати участь (дивно тільки, що цей напрямок фактично віддали в приватні руки, адже Клімкін запрошений на Український ланч просто в якості гостя), таким чином звертаючи уваги на ті проблеми, які є в Україні. Однак тут одразу запитання. Чому не держава, а один олігарх постійно організовує всі ці заходи? Тим більше, минулого року голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко вже зверталася до Президента із закликом організувати свій майданчик, альтернативний тому ж YES.
«Справа в тому, що у нас держава фактично приватизована олігархами, — каже Григорій Перепелиця. — Відповідно і зовнішню політику в Україні більшою мірою обслуговує олігархат, відповідно на перше місце ставляться не національні, а особисті інтереси. Що ж стосується конкретно Пінчука, то він просто конвертує фінансування подібних заходів на міжнародних майданчиках у власний піар, переплавляючи цей актив у свої бізнес-інтереси. Не треба думати, що Пінчук великий патріот, тим більше ми ж пам’ятаємо його так звані «болісні компроміси», зокрема позицію по Криму і Донбасу. Тут якраз багато прикладів, зокрема я нагадаю, що при Кучмі ми фактично здали Керченську протоку, погодившись на угоду про спільне користування з Росією. Натомість отримали преференції для труб Пінчука в РФ. У нього багато різних іміджевих проектів, які він начебто робить заради безпеки України, але насправді це все потім конвертується у його власні інтереси».
«День» раніше неодноразово писав про багаторічні заходи Ялтинської європейської стратегії чи Українського ланчу в Давосі, висвітлюючи позицію потерпілого у справі «Гонгадзе-Подольського» Олексія Подольського і Ганни Гопко, які відкрито закликали бойкотувати заходи родини Кучми-Пінчука. Адже таким чином учасники цих подій, особливо з українського боку, допомагають відбілювати репутацію цієї родини, або погоджуються з тими «болісними компромісами», які запропонував Пінчук. Не кажучи вже про те, що цинічно виглядає участь в заходах, які начебто покликані допомогти Україні, а насправді організовуються людьми, які самі ж і створили проблему — кланово-олігархічну систему із всіма відповідними наслідками.
Джерело: https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/lanch-u-myunheni