Цікаво, що приводом цієї публікації став… Указ Президента України «Про відзначення 80-річчя від дня народження В’ячеслава Чорновола». Відомий журналіст, прес-секретар Федерації Заочних Шахів України Дмитро Нагорний написав у ФБ, що Вячеслав Максимович неодноразово просив писати його ім’я без апострофа. Пан Дмитро був у 1994 році одним з перших дописувачів нової щотижневої газети «Час/ТІМЕ», в якій Вячеслав Чорновіл був шеф-редактором.
На колажі фото Вячеслава Чорновола розміщено на фоні місця, де його знищено
Кажуть, що історія не сприймає того, що могло би статися. Але ж кожна людина може мати своє оціночне судження, яке базується на її рівні інтелекту, знань та інтуїції. Для мене немає сумніву, що якби першим президентом України був Вячеслав Чорновіл (зауважу, що в його імені немає апострофа – він про це постійно наголошував), наша країна була б квітуча та заможна, а люди щасливі… Так сталося, що у 1994 році декілька моїх друзів та приятелів балотувалися в Києві до Верховної Ради від НРУ і запропонували мені бути їх довіреною особою. Всі вони перемогли, але не всі стали народними депутатами. Тоді кожен з кандидатів мав набрати понад 50% голосів виборців з числа тих, що взяли участь у голосуванні, за умови, що візьмуть участь у голосуванні не менше 50 % виборців, внесених у списки. Після цього ми й познайомилися з лідером Народного Руху України. А згодом в сигнальному номері нової газети «Час/ТІМЕ», шеф-редактором якої був Вячеслав Чорновіл, з’явилася моя стаття. У тій публікації після назви було таке: «У політиці, як і в шахах перемагає той, хто краще прораховує безліч можливих варіантів, бачить позицію набагато ходів наперед і не потрапляє не лише в цейтнот, а й у цугцванг…
Праворуч – Дмитро Нагорний
Все те ідеально підходило до Вячеслава Чорновола. Чудовий аналітичний склад розуму з миттєвою реакцією на події. Наче процесори комп’ютера, перебираючи мільйони можливих варіантів, лідер НРУ завжди обирав найкраще продовження. Безумовно, що у великій мірі саме завдяки харизмі Вячеслава Чорновола йому вдалося зібрати навколо себе тих, хто, перебуваючи тоді в меншості, змогли досягти найголовнішого – вибороти незалежність нашої країни! Мені пощастило бачити Вячеслава Максимовича в різних ситуаціях і завжди бачив його добрим, щирим, дружелюбним, усміхненим, позитивним, енергійним. І обов’язково з іскринками в очах. Маючи непересічні здібності, Вячеслав Чорновіл міг побудувати кар’єру, стати великим шахістом, чудовим журналістом або успішним науковцем чи письменником. Але він обрав шлях борця за волю, демократію, за процвітаючу Україну. Фактично саме Чорновіл і став початком відродження українства у другій половині минулого століття. Це він зі своїми однодумцями започаткував рух шістдесятництва, дисидентства, як нові форми протесту, ініціював створення Української Гельсінської Спілки. Саме за ним пішли люди в ідейну боротьбу проти радянського антинародного режиму, саме Вячеслав Максимович переконав і заставив багатьох людей повірити в їх національну українську свідомість. На виборах першого Президента України 26 років тому, майже сім з половиною мільйонів українців віддали свій голос за лідера НРУ. У той час, тотального панування ідеології КПРС, яка єдина понад 70 років проводила свою рекламну компанію – це фантастичне досягнення. Вячеслав Чорновіл – це героїчна, надзвичайно талановита людина, яка пішла проти злочинної комуністичної системи і політик, який своєю діяльністю наближав створення нашої незалежної держави! Тепер ми маємо свою Україну і все чудово бачимо, що величезна кількість людей зрозуміла, як помилялась у 1991-му. І якби цим людям теперішні знання на тих виборах першого президента…
Але історія не сприймає поняття «якби», а вийшло «маємо те, що маємо…» – тут мимоволі піймав себе на думці, що ці слова належать людині, партія якої морила по тюрмах і каторгах Вячеслава Чорновола та його однодумців. А за правління його наступника, котрий казав, що «Україна – не Росія», Вячеслава Чорновола – реального переможця на виборах президента в 1999 році – було фізично знищено…
Дмитро НАГОРНИЙ, спеціально для НВ