Мер Ірпеня Карплюк «як не брехне, то не дихне»…

Ірпіньрада приймає рішення за проектом рішення… Житомира, дерибанить територію міського будинку культури та видобуває торф на землях Києво-Святошинського району

Порівняно з попередніми 53-тя сесія Ірпінської міської ради ознаменувалася зменшенням прокарплюківської більшості. Була помітною непевність Карплюка в діях і словах під час пленарного засідання.

Спочатку коли оголошував склад лічильної комісії, замість звичного Король – Маркушин – Страховський – пролунало непевно Король – Маркушин – Пащинський. Не було Андрія Страховського на сьогоднішній сесії. Під час звичних вручень квітів депутатам, які нещодавно святкували дні народження, згадали про Денисенка, означивши його відсутність. «Привіт йому передайте», – з розчаруванням в голосі промовив Карплюк. Мешканець Бучі, ще якісь півроку тому другий за повноваженнями посадовець в міській владі, наразі забув про Ірпінь й не ходить на сесії навіть в якості депутата.

У такий спосіб «Нові обличчя» втрачають свої голоси, змушені доукомплектовуватися депутатами з інших партій, яких залучають для «протягування» дерибанних рішень. Які саме з яких партій та з яких мотивацій депутати підтримують КіНОшників – це тема окремого дослідження. Наразі зазначу, що на звітній сесії вдалося назбирати необхідну кількість голосів (20-21 при мінімально необхідній кількості 19) для прийняття кількох, м’яко кажучи, сумнівних рішень.

Першим голосували питання приєднання до Європейської Хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад. «Утрималися» двоє присутніх депутатів-свободівців. КіНОшники почали жартувати, мовляв, у «Свободі» не цікавляться жінками. Але по-справжньому стало смішно, коли депутат Лаврентій Кухалейшвілі пояснив позицію фракції при голосуванні. У проекті рішення значилося, що йдеться про рівність жінок і чоловіків у житті місцевої громади… Житомира. Словом, проект рішення працівники апарату ради тупо переписали із житомирської «кози», навіть не помінявши власні назви міст – Житомир на Ірпінь. За що й проголосували 20 депутатів (всі присутні крім свободівців) на чолі з Карплюком, цим самим підтвердивши вже давно очевидний факт, що так звана депутатська поки що більшість голосує за питання порядку денного, не те що не вникаючи в суть рішень, а навіть не читаючи, за що вони тиснуть кнопки.

dok1

На відміну від цього питання, сенс голосування з якого свободівці пояснили потім, інші дерибанні, стосовно дерибану, опозиційні депутати намагалися розкрити під час їхніх ухвалень.

Так, коли дійшла черга до «затвердження детального плану території земельної ділянки, яка знаходиться у власності ТОВ «Дорбуд компані», проекту рішення по якому не виявилося в депутатів, Карплюк пояснив, що це «питання з’єднання територій, які знаходяться по різні сторони залізниці». За що насправді бездумно проголосували депутати, залишається таємницею.

Перед голосуванням «Про погодження видобування торфу на земельних ділянках, які знаходяться у власності громади згідно додатку №1», Лаврентій Кухалейшвілі застеріг, що ці землі у заплаві Ірпінь-річки адміністративно відносяться до Києво-Святошинського району. Тому Ірпіньрада не має права приймати по ній ніяких рішень. За версією Карплюка, у кадастровій карті ці землі (наразі під виторфовування депутати віддали трьом особам 3,8292 гектара) відносяться до Ірпеня.

dok2

Наскільки «правдивими» є твердження Карплюка, можна зробити промовистий висновок з його наступного завіряння, коли депутат Сергій Глиняний поцікавився проектами рішень питань з доволі обтічними формулюваннями «про внесення змін в рішення Ірпінської міської ради». На це очільник Ірпеня сказав, що «всі проекти рішень публікуються на сайті міської ради». М’яко кажучи, це не відповідає дійсності. Вже після пленарного засідання переглянувши розділ «Проекти рішень», не знайшли там жодного (!) проекту зі звітної сесії. Більше того, останній опублікований проект рішення датований 26 березня. Вже ухвалені рішення також подаються не системно, вибірково, без тих, з яких приймалися дерибанні питання.

Далі – більше. Карплюк забрехався по самі вуха. Коли дійшла черга до чи не найцікавішого питання 53-ї сесії, яке стосувалося зміни цільового призначення ділянки 0,1863 га по вул. 74 Стрілецької дивізії, 1 (територія Міського будинку культури, більш відомого за російською абревіатурою ГДК), Сергій Глиняний прямо запитав у міського голови: «Навіщо знищувати Будинок культури і замість нього споруджувати багатоквартирний житловий будинок?». На це Карплюк зробив закид у некомпетентності та «істерії, яку влаштували в Фейсбуці». Зі слів Карплюка, «там ми бачимо або поновлення того ж Будинку культури, або ж виставковий зал».

Втім, у наданому Глиняним журналістам «Зорі Приірпіння» проекті рішення чітко йдеться про надання дозволу на відведення згаданої земельної ділянки під будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

dok3

Не зрозуміло, на кого розрахована така відверта брехня на сесії з вуст Карплюка?! Проте, на жаль, знайшлося 20 «довірливих» кнопкодавів (міський голова – 21-й), які ухвалили питання дерибану не просто Будинку культури, а історичного знакового місця для багатьох поколінь ірпінчан.

golosuvannya

Наразі немає на офіційному сайті міськради результатів поіменних голосувань цієї сесії. Проте і так зрозуміло, що за нього проголосували всі присутні депутати, окрім свободівців Глиняного й Кухалейшвілі.

Юля СВІЧКОГАС

Олександр НАКАЗНЕНКО

Джерело

Sharing is caring!

Send a Comment