Миргородський фермер Віктор ГАЛИЧ: «Не бачу я там Бога. І любові й добра там немає»

Українські патріоти на Полтавщині показали гундяївцям, що вони про них думають…

Безымян6

12 липня близько 18-ї години вечора Хресна хода УПЦ Московського патріархату, яка з 3 липня рухається зі Свято-Успенської Святогірської Лаври (Донецька область), до Києва, перетнула адміністративний кордон Харківської та Полтавської областей біля райцентру Чутове.

І вперше від початку цієї ходи її зустріли не лише вірні Московського патріархату, а й українські патріоти, котрі добре усвідомлюють, що саме російська церква благословляє на братовбивчу війну і донецьких сепаратистів, і російських кадрових військових.

Безымян3

Активісти полтавських і чутівських громадських організацій, які вийшли продемонструвати своє ставлення до представників патріарха Московського Кирила (Гундяєва), тримали в руках українські національні прапори та плакати. Вони вважають, що назва хресного ходу – від миру, любові та молитви за України – окозамилювання. Насправді ж у московських церквах моляться за перемогу Путіна й поразку України…

Безымян4

Більшість віруючих, які на кордоні Полтавської області вишикувалися зустрічати хресну ходу з Харківщини, виявилися харків’янами і цього не приховували. Серед місцевих адептів російської церкви журналісти виявили, зокрема, директора Новокочубеївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Юрія Петренка, відносно молоду людину, котра агресивно реагувала на слова активістів про те, що не може виховувати українських патріотів педагог, який молиться в церкві країни-агресора.

Безымян1

Увесь шлях – від кордону з Харківською областю до центру Чутового, де біля церкви відбувся молебен, релігійну ходу по інший бік дороги супроводжувала наша інформаційно-протестна акція. До речі, в Чутівському районі немає жодної церкви УПЦ Київського патріархату.

Безымян5

Ходу також супроводжує поліція, а охороняють молодики в спортивному одязі а-ля тітушки.

Від спілкування «ходоки» відмовляються. Хода більше автобусна, ніж пішохідна. До крупних населених пунктів «прочан» підвозять автобусами. Потім вони трохи йдуть пішки, а далі знову сідають в автобуси. Основна маса – фанатично віруючі жінки середнього й старшого віку, яких завжди є по кілька в кожному приході.

Безымян2 Віктор ГАЛИЧ

Дуже точно сказав миргородський фермер Віктор Галич: «Не бачу я там Бога. І любові й добра там немає».

Людмила КУЧЕРЕНКО,

Полтава, Полтавская область

Джерело:

https://www.facebook.com/profile.php?id=100000780151581&pnref=story

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *