Ми пам’ятаємо тебе, полковнику Дмитре Терновий!

Брате, минуло три роки, як Тебе з нами немає. Але це зовсім не так. Я не можу сприймати тебе в минулому, ти постійно поруч і в Майбутньому! Хіба можна втратити таке приголомшливе почуття дружби і поваги?! Нехай воно живе вічно!

bezymyannyj1

Веселий, добрий і дуже позитивний Чолов’яга, живи завжди поруч з нами. В серці! В душі! В пам’яті! Ти залишив після себе величезну кількість класних хлопців – справжніх друзів. Яких? Не скажу, Дімка. Не скажу, бо сам зрозумієш. Нас досі оточують сволочі і зрадники. І щоб не нашкодити нормальним офіцерам – промовчу.

bezymyannyj2

Навесні минулого року до мене приїхала Твоя донька, Anastasiia Ternova! Маріїнський парк. Теплий день. Я подивився на Настю і трохи розгубився. На мене дивилися Твої очі.

Розумієш, у наших дітей – наш погляд. Дорослий, спокійний і дуже дуже сумний.

І мені стало неймовірно важко розуміти – чому ?! Чому не гинуть авакови, турчинови і яценюки?

bezymyannyj3

Ти дуже любив Настю! Неймовірно любив і сильно переживав. Не переживай Старина! Вся наша любов і повага, тепер перейде у спадок до твоєї дочки. Це дуже серйозний фундамент для майбутнього Тернових. Ми дуже уважно і ніжно спостерігаємо за твоєю дівчинкою і чекаємо, коли у тебе з’явиться онук і його назвуть Дімою…

Ось це, Братик, най-най важливе! Життя триває, земля крутиться і ти завжди поруч з нами. Земля тобі пухом, полковнику Терновий!

Твій друг Олег Володарський

https://www.facebook.com/volodar.o/posts/1871428966262846?comment_id=1871433046262438&reply_comment_id=1871434236262319

Sharing is caring!

Send a Comment