«Не палиці треба вставляти і не шило в одне місце, а шукати порозуміння», – професор Степан ПОП

Знаний науковець висловив думки щодо конфлікту інтересів у питанні будівництва першої в регіоні вітрової електростанції

vitryak

Як уже повідомляла «Наша версія» (n-v.com.ua), нещодавно в Ужгородському Національному університеті відбувся «круглий стіл» на тему «Вплив вітрових електрогенеруючих станцій на сталий розвиток гірських територій Закарпаття». Організували захід ГО «Інститут раціонального природокористування» та Громадська рада при Закарпатській облдержадміністрації. Йшлося про інвестиційний проект спорудження вітроелектростанцій на Боржавських полонинах, який викликав гострі дискусії у громадах.

На «круглому столі», зокрема, виступив знаний професор, завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування УжНУ Степан Поп з дуже влучною доповіддю. Пропонуємо увазі наших читачів найцікавіші її тези у вигляді прямої мови шанованого науковця.

pop_4

– Я вчений і патріот Закарпаття, який дбає про його розвиток, і буду говорити як науковець, а не активіст заангажований обов’язками перед кимось. Сьогодні найсерйознішим чинником гальмування реалізації важливих інвестиційних проектів у регіонах є неузгодженість дій влади різних рівнів в усіх напрямках діяльності – мають місце свари і чвари, а повинна бути конструктивна співпраця не тільки між ними, але й залучення до супроводу проектів науковців та порозуміння з місцевими громадами.

У всьому світі енергетика вважається ключовою галуззю економіки. Якщо у держави немає розвинутої енергетики, то вона незалежна тільки на папері, декларативно.

Закарпаття найбагатший регіон України на природні ресурси загалом, та на відновлювальні енергетичні ресурси, зокрема. І, водночас, має найнерозвинутішу промисловість, частка якої в потенціалі України становить менше одного відсотка! То що заважає використати унікальне природне багатство краю для його належного розвитку і припинити споконвічні поневіряння закарпатців по чужині з пошуком заробітку?

screenshot_1

Сьогодні, ми маємо нагоду розглянути окремі аспекти цієї проблеми на прикладі цікавого інвестиційного проекту щодо спорудження вітроелектростанції на Боржавських полонинах, де є стабільні і потужні вітрові поля. Переконаний, що ми, науковці (чи прихильники, чи противники таких інвестицій), повинні допомогти інвестору відкоригувати планову діяльність за запропонованим проектом так, щоб потім не виникли проблеми через непередбачений вплив на довкілля, а для самого інвестора проблема даремно витрачених коштів і що робити далі. Якщо ми хочемо нормально розвивати господарство краю, то повинні раціонально брати від природи все необхідне для якісного життя закарпатців та водночас дбати про мінімізацію порушення довкілля, аби і нащадки мали не гірші за нас можливості скористатися багатством природи. Сором, щоб люди нашого регіону, маючи таке природне багатство їздили на заробітки по всьому світу, аби заробляти для своєї родини копійки. Треба зробити так, щоб вони могли працювати вдома і виховувати своїх дітей. Наразі багато наших краян розбудовують економіку інших держав і доглядають дітей та стариків в чужих родинах.

screenshot_3

Які ж світові тенденції енергетики? А вони такі, що до 2050 року 139 країн заявили про 100-процентний перехід на відновлювальнуенергетику! Це при щорічному зростанні обсягів споживання електроенергії на 3,4 %.

Шотландія першою планує уже до 2020 року перейти цілком на гідроенергетику та вітрову і сонячну енергію! Китай до 2040 року введе одну третину світових потужностей вітрової та сонячної енергетики!

Я вас запитую: а що, у них проблем з природними ландшафтами, чи з екологією менше, ніж у Закарпатті? Чому у нас стільки галасу, особливо від небажаючих взагалі вникати фахово у сутність проблем. Що, наприклад, там червонокнижні кажани не водяться і не літають? Літають. Але там швидко находять компромісні рішення виникаючих проблем, в т.ч. екологічних. Не палиці треба вставляти в колесо прогресу і не шило в одне місце один одному (часто з суто егоїстичних мотивів, а не наявності впливу на довкілля). Потрібно домагатися порозуміння між владою, бізнесом, науковцями та місцевими громадами, які, власне, є розпорядниками природних ресурсів та зацікавлені у їх збереженні. Не потрібно їх дезорієнтувати, вводити в оману та налаштовувати проти  обґрунтованих інвестиційних проектів.

Рано чи пізно, але Закарпаття буде виробляти значний надлишок електроенергії з використанням унікального потенціалу геотермальних ресурсів, енергії численних гірських річок, енергії Сонця і вітру, можливо, навіть продаватиме її іншим країнам. Наразі ми забезпечуємо себе лише на близько 10 відсотків, а решту отримуємо від Бурштинської теплової електростанції, викиди якої дають понад 90% в загальне забруднення атмосферного повітря сусідньої Івано-Франківської області. Так це довго не триватиме.

У 2017 році в Україні начебто досягнуто певних успіхів у розвитку енергетики з використанням відновлюваних джерел – введено нових потужностей близько 257 мегават, що у 2 рази більше, ніж у 2016 році. Уже діють майже 400 об’єктів відновлюваної енергетики, але це у балансі загального споживання електричної енергії в Україні на долю відновлюваної енергетики припадає тільки близько2%, а за «Енергетичною стратегію України» маємо у 2025 році цей питомий показник підвищити до 12%, а до 2035 року – до понад двадцять відсотків. Уже зараз маємо серйозне відставання в реалізації стратегічних намірів. Закарпаття, яке має найкращий потенціал відновлюваних енергетичних ресурсів, зобов’язане докласти зусиль для їх прискореного освоєння, щоб сприяти виконанню національної енергетичної політики, яка є складовою національної безпеки України. Тому ми всі маємо сприяти розвитку зеленої енергетики, яка стає рентабельною і з часом собівартість виробленого кіловату буде ще дешевшою.

Минулого року інвестори вклали у розвиток зеленої енергетики в Україні 400 мільйонів євро. Нині говорять уже про інвестування одного мільярда євро. Та Україні, щоб реалізувати заплановане, потрібно щонайменше інвестицій на 12-15 мільярдів євро. Держава не має на це коштів. Вся надія на інвесторів. Тому кожна місцева громада повинна дуже уважно поставитися до пропозицій інвесторів, а ми, науковці, допомогти громаді не припуститися помилок щодо прогнозування можливого впливу на довкілля. Необґрунтоване відлякування інвестора криками, як це нерідко спостерігаємо, виглядає дико і вдруге він до такої громади не прийде.

Тепер щодо вітрових електростанцій. У Закарпатській області потенціал вітроенергетики становить 25 відсотків(!) від усіх видів відновлювальних джерел енергії (гідроенергетики, сонячної і геотермальної). Однак цей потенціал сконцентрований на високогірних хребтах та в річкових долинах, які віддалені від електромереж та споживачів. Технічно доступних і доцільних місць для потужних ВЕС не так багато. ставити тут 2-3 вітрогенератори, як дехто пропонує інвестору, немає сенсу через економічну недоцільність.

Я мав змогу ознайомитися з проектом Воловецької ВЕС, який планується реалізувати на Боржавських полонинах, що на межі трьох районів. Працівники ТОВ«Атлас Воловець Енерджи» досить ґрунтовно підготовили матеріали проекту, провели попередньо чимало конкретних досліджень впливу на довкілля, зокрема вплив ВЕС на рукокрилих та визначили рівень шумових полів в різних діапазонах частот на різних віддалях від вітроагрегатів. Що стосується кажанів, які живуть у віддалених печерах або в дуплах дерев, а на полонини можуть прилітати для відлову комах, то окремі особини можуть загинути від зіткнення з лопатями вітряків. Однак число загиблих осіб незначне, воно менше кількості загиблих кажанів від зіткнення з транспортом на автомагістралях.

Електромагнітні поля: вони, звичайно, мають місце вздовж ЛЕП. Однак кабель від ВЕС буде прокладено під землею, і це знімає взагалі питання впливу таких полів на тваринний світ чи людину.

Стосовно впливу на грунти, то він проявлятиметься в місцях зведення стояків для вітротурбін. Кожна опора вітряка має буди серйозно укріплена, тому її основа заглиблюється і ретельно прикріплюється залізобетонними конструкціями до скельних порід, щоб уникнути перекидання. Цей вплив буде тимчасовим при будівництві опор з дотриманням природоохоронних норм та наступною рекультивацією місця забудови. При цьому можна буде уникнути вплив на червонокнижні рослини. Якщо такі будуть виявлені в місці розташування тієї чи іншої опори, то таке місце перенесено на іншу ділянку, яка вільна від цінних рослин.

Вплив на ландшафт також матиме місце. Самі опори вітряків займатимуть невеликі земельні площі. Однак вітряк висотою близько 100 метрів буде виднітися здалеку, тож для когось таке видовище на фоні лісних краєвидів може бути неприйнятним, а для іншого, навпаки екзотикою. Згадаймо Ейфелеву вежу, яка на початках сприймалася як негатив, а сьогодні це візитівка Парижа, адже всі хочуть приїхати і глянути на неї.

Що стосується екзогенних процесів – це зсуви, селі тощо, то планова діяльність із зведення ВЕС особливих загроз для їх посилення не становить, а сейсмічність даної території враховується в нормативах будівництва.

В зоні планової діяльності бере початок річка Боржава. Вплив на потічки, що формують початок цієї річки, може бути тільки на етапі будівництва. Особливо при будівництві доріг забудовнику треба серйозно поставитися до збереження природних водотоків, уникнення лінійних ерозійних процесів, наприклад, за досвідом Австрії.

Це все треба робити, не шкодуючи коштів, бо охорона довкілля є пріоритетом. Тут і інвестор, і місцева громада мають дбати про збереження природи.

Свої висновки професор Степан Поп сформулював так:

– Розвиток відновлюваної енергетики в Закарпатській області є  беззаперечно правильним  рішенням в стратегії розвитку краю.

– В середньостроковій перспективі Закарпаття може досягти виробництва електричної та теплової енергії з використанням власних відновлюваних ресурсів в кількостях достатніх для повного забезпечення потреб регіону за умови консолідації зусиль владних структур, бізнеса, науки та місцевих громад.

– Запропонований проект будівництва Воловецької вітрової електростанції є технічно обґрунтованим, доцільним, а зважаючи на активну підтримку місцевих громад таким, що може бути реалізованим у стислі строки за активного супроводу науковців УжНУ та інших наукових центрів України.

 

Підготував кор. НВ Стас Черкас

Професор Степан Поп про розвиток енергетики Закарпаття – відео:

Sharing is caring!

Send a Comment