Левко Лук’яненко: “Народжують у Нью-Йорку, відпочивають на Мальдівах. Нинішня влада не вірить в Україну”

Теперішнє керівництво не має пошани до пересічних людей. У владі мають бути ті, хто дійсно любить рідну землю. Хочуть їй добра. Зміцнюють націю — духовно, економічно, військово, — каже дисидент і колишній політв’язень Левко Лук’яненко.

20 квітня у міністра інфраструктури Володимира Омеляна народилась донька Анна. Його дружина-дизайнерка Світлана Бевза народжувала в американському Нью-Йорку, де жила до пологів кілька місяців. Подружжя виховує сина Марка, який також народився у США. Дитина, яка з’явилася на світ у Сполучених Штатах, автоматично отримує громадянство цієї країни.

У січні президент Петро Порошенко з родиною відпочивав на Мальдівах. Витратив щонайменше $500 тис. — це майже 14 млн грн.

Того ж місяця генпрокурор Юрій Луценко з сім’єю провів відпустку на Сейшельських островах. Мандрівка коштувала понад €52 тис. — близько 1,8 млн грн.

Gazeta.ua цікавиться, чому чиновники дозволяють собі відпочивати і лікуватись за кордоном.

«Керівники держави повинні жити мріями і мораллю свого народу, — продовжує Левко Григорович. — Якщо цього не роблять — значить випадково опинилися на посадах. Їх звідти треба виганяти.

Україна перебуває у перехідній стадії — від колоніального стану до незалежності. 300 років була у російській «тюрмі народів». Але комуністи залишилися при владі. Ті, хто раніше гнав у тюрму українських націоналістів, тепер опинилися на посадах, які зобов’язують відстоювати національні інтереси. Такі ідеологічні трансформації швидко не відбуваються, влада стала злодіями. Замість приватизації зробили «прихватизацію», почали збагачуватися. Тому досі КРАЇНА ПОВІЛЬНО ПЕРЕПОВЗАЄ із минулого у майбутнє.

Повільно міняється і свідомість людей. Комуністична система привчила українців до рабства. Мовляв, від них нічого не залежить. Із такими поняттями суспільство живе досі. Коли виборчий бюлетень продають за кіло гречки. Причому промосковским, непатріотичним силам. Далі парламент вибирає таку ж виконавчу владу.

Президент, прем’єр, генпрокурор, чимало народних депутатів ставляться до простого народу у дусі зневаги. Як до «раб-сили», «маси», яка зобов’язана виконувати вказівки. Така їхня мораль. Думають: піднявшись на висоти влади — піднялися в небеса. А раби десь там повзають нижче, по городах, заводах, щось точать, свердлять».

Ігор Лосєв, філософ:

«Нормальна еліта усі важкі часи переживає разом зі своїм народом. Син генерала Дудаєва, коли була війна в Чечні, першим пішов воювати. Був важко поранений. І як сказав сам Дудаєв: я лише тому маю моральне право вимагати щоб інші йшли воювати, бо мій син був у перших лавах.

А ці ж люди довели нашу медицину до такого стану, що їхні дружини бояться тут народжувати. І це справедливо, бо стан дійсно жахливий.

Але замість того, щоб наводити порядок в країні, вони намагаються в інших державах вирішувати свої приватні проблеми. Не бажаючи переживати все те, що переживають мільйони українців. Бо тоді треба самообмежуватися. А навіщо переживати труднощі, коли можна перебувати у приємних умовах?

Приходять до влади, щоб вирішувати свої особисті питання — майнові, фінансові, кар’єрні. Які завгодно, тільки не країни.

Ніяка це не еліта. Такі собі нувориші

Ніяка це не еліта. Такі собі нувориші, які скористалися моментом і залізли нагору. Користуються становищем для власного збагачення.

Еліта формується у важких історичних випробуваннях. Коли жертвуєш собою більше за інших і стаєш визнаним представником нації. Наприклад, в Ізраїлі верхівка — люди, які брали участь у численних війнах за свою країну. Їм не треба пояснювати, що таке патріотизм, як треба служити своїй країні. Там практично всі прем’єри, президенти, міністри — колишні офіцери, генерали армії оборони Ізраїлю.

А наші лідери, що можуть розповісти — як один бізнесюк в іншого фабрику вкрав?»

Євген Дикий, екс-командир роти батальйону «Айдар»:

«Чиновники не мають морального права настільки пов’язувати себе із життям за межами України. Можна казати: відпочинок за кордоном справа ще така. Хоча, в умовах як живе пересічний українець і війни, від подібного мали б утриматися.

Отримання іноземних паспортів, володіння нерухомістю і громадянство для дітей за кордоном свідчать про одну страшну річ — наш «політичний клас», який «рулить» країною, насправді в неї не вірить. Ми, громадяни, в Україну віримо, а ті хто нами керують — ні. Вважають її чимось тимчасовим. Що з неї можна викачувати ресурси для запасного аеродрому у більш сталому західному світі.

На цьому фоні смішними виглядають звернення очільників до західних інвесторів. Ну хто захоче вкладати в країну, лідери якої цього робити не ризикують. Навпаки — все виводять.

Українцям подають приклад — треба пакувати чемодани

Українцям подають приклад — треба пакувати чемодани і тікати. Якщо ти достатньо розумна людина, то не покладай своє майбутнє і майбутнє дітей на Україну, а шукай можливості звідси звалити.

Шкода, що під роздачу потрапив саме Володимир Омелян. Він один із кращих міністрів в уряді. Попри поганий приклад — своїй дитині подбав про американське громадянство, принаймні щось реальне робить тут і зараз.

У владі поведінка Омеляна вважається нормою. Проблема, що жоден із них не відчуває це, як щось особливе. Стереотип склався ще з 90-их. Мета — заробити тут капітал і вивезти його кудись, де стабільно. У них всіх є, куди тікати. Питання чи встигнуть?».

Джерело

Sharing is caring!

Send a Comment