Ці проникливі рядки написала на своїй сторінці у ФБ Олена Євтєєва — прес-секретар народного депутата Олега Мусія:
Мама 37-й раз набирає твій номер. Телефон десь завалився, не до дзвінків, коли в центрі столиці сафарі на людей. Я не знаю, чи картатиме вона себе потім, що виховала тебе Українцем. Зараз більше ніж жити, вона хоче, щоб ти відповів.
А ти лежиш на подвір’ї Михайлівського у шерензі відчайдушних і друзі, які шукають тебе тут, не з першого разу тебе впізнають, бо смерть змінює обличчя. У трапезній-хірургії в цей день для причастя не лише хліб і вино, а й кров невинно убієнних та поранених. Бувалий медик, відійшовши на хвилю від операційних столів туди, де ніхто не бачить, перший раз у дорослому житті давиться риданнями, бо ще одного відпустили у вічність.
Це потім зовсім непричетні люди прийдуть на уже безпечний Майдан і фоткатимуть себе улюблених на фоні барикад на вулиці Вашої Слави.
Це потім казатимуть про вдало виконаний сценарій зміни політичних та бізнесових еліт, про те, що Вас, розіграли як малих і використали покидьки. Це потім буде війна з одвічним ворогом і чорне горе твоєї матері відлунить у тисячах домівок.
Це потім буде Подвиг твого Народу і безпорадність та водночас ненажерливість чинуш, які на війні наживаються і здатні лише на підстави. Це потім націоналістів зарубають на виборах до парламенту, європрем’єр виявиться шулером, а новий президент – казкарем.
Але ти не сторож брату своєму, твій вибір промовистий, а інші… Поки що твоя бездоганна сила духу, незламна віра у те, що слід жити тільки вільним, твоя мужність переселяється в душі тих, хто ризикне це все прихистити в собі і вижити. І вони стають ще більш затятими і незговірливими, їх більшає і вони гуртуються. Поки що твоя Мама дзвонить тобі і сивіє. Що буде відповіддю Їй? Залежить від нас.
Я знаю, ви справді воскреснете, не тілом, а спрагою месника у наших, вже вільних серцях…
Вічна світла пам’ять і шана навіки Василю. Яка туга, яка несправедливість – гинуть кращі з кращих. Смерть ворогам!
Василь Кіндрацький про культуру, Україну і бої на фронті. фото музею Лесі Українки
P.S. Коли стало зрозумілим чиї це телефони не замовкають, на дзвінки батьків відповідала Юлія Вотчер…
Джерело: https://www.facebook.com/profile.php?id=100005471078946&fref=nf&pnref=story
PostPostSkriptum:
Так пронизати словом може не кожен, хто взявся «за перо». Ми вирішили ближче познайомитися з пані Оленою Євтєєвою. Так і є! Вона, дипломований історик-народознавець, окрім інших чеснот, опанувала ще й професію журналіста, а талан поетеси – то, напевне, вже від Бога…
Літаки не тримаються неба,
чверть країни зникає з радарів,
а ти кажеш: боротись не треба,
і згинаєшся ще до ударів.
А ти хочеш усе на підносі,
від війни і від крові подалі.
Але тільки з мечами тут носять
усі почесті і медалі!
2.06.2015