Принцип сталінських чекістів-нелюдів в дії: краще поламати ребра ста невинним, аніж пропустити одного винного

Було — «Битіє опредєляєт сознаніє», а стало — «Бітіє опредєляєт сознаніє». Уявіть собі, змінено тільки одну-однісіньку літеру, але як геніально той перифраз відобразив епоху й її модерну філософію та внутрішню суть.

Іван Багряний, «Сад Гетсиманський»

 12742425_1572075309782858_2035614015208770246_n

Про тих, хто тримається заповіді сталінських костоправів

«Бітіє». Цебто б и т т я. У всьому. Нещадне, тотальне, безперервне биття. Купка фанатичних, і малописьменних, і безпринципних реформаторів пресують 200 мільйонів. А пресуючи й шукаючи морального опертя, вони тезу про «бітіє» доповнили тезою, що стала заповіддю костоправів:

«Ліпше поламати ребра ста невинним, аніж пропустити одного винного»! І ця заповідь стала девізом епохи.Оскільки ж тим «одним винним» є в дійсності той, хто тримає кермо влади в руках, то ребра усіх 200 мільйонів опинилися в небезпеці»… Ніколи не думалося, що нищівна характеристика Івана Багряного тоталітарного сталінського режиму, надана письменником у автобіографічному романі «Сад Гетсиманський» виявиться настільки співзвучною з оцінками реалій нашого часу, де, прикриваючись ідеями національної безпеки, так само затято та бездумно ламають людські долі, нищать сподівання не тільки на краще життя, але й на саме буття особи. Змінилися епохи, замовники і виконавці, та залишилися ті ж самі садистські методи і прийоми за допомогою яких, як і в часи сталінських репресій людей намагаються перетворити у німу біомасу, що не здатна до аналізу подій, самоповаги тощо. До такого розуміння речей призвела одна спецоперація СБУ і контррозвідки та подальші, пов’язані з нею події.

Отже, пізно увечері 9 грудня минулого року в столиці силами СБУ та працівників контррозвідки була проведена спецоперація, завдяки якій, за словами речників СБУ, було припинено діяльність диверсійно-розвідувальної групи з Росії. Пізніше в СБУ прояснили, що спецоперація пройшла не тільки в Києві, але і в Харкові. Всього було затримано 7 осіб, одну особу – керівника диверсійно-розвідувальної групи, який чинив опір при затриманні та поранив двох бійців «Альфи» (одного з них – смертельно) – ліквідовано. У диверсантів вилучено арсенал зброї, у тому числі вибухівка.

 Безымянный4

Як з’ясувалося далі, убитий «диверсант» був колишнім представником «Правого сектора», керівник 1-го розвідувального відділу Добровільного Українського Корпусу «Правого Сектора» Олег Мужчиль (позивний — «Лісник»), який також був відомий, як очільник Духовного управління буддистів України та настоятель єдиного в Україні офіційно діючого буддистського монастиря Шейчен-Лінг Дорже Жамбо – лама.

Деталі затримання «диверсантів», звичайно, не розкривалися, як і не розголошувалися прізвища затриманих. Повідомили лишень, що серед них виявилось троє росіян та троє українців. Наразі всі вони знаходяться в СІЗО СБУ. Ведеться досудове слідство.

Натомість, незважаючи на «утаємниченість дій слідчих», громадськості все ж таки стали відомі деякі обставини проведення спецоперації, які не додають честі ні тим, котрі її розробляли, ні тим, котрі її безпосередньо проводили.

Один лиш час і має совість…

Найперше, що змушує дійти до такого висновку, присутність у квартирі під час захоплення жінки та її шестирічного сина. За свідченнями очевидців, бійці спецрозділу «Альфа» навіть не пробували вести переговорів із «диверсантами», аби ті дозволили матері з дитиною залишити помешкання. Більше того – при проникненні в приміщення намагалися використати жінку в якості «живого щита»! Так розпочалася спецоперація під час якої загинуло відразу дві людини – Олег Мужчиль та підполковник «Альфи» СБУ Андрій Кузьменко – на очах у переляканого хлопчика та його не менш переляканої матері. За словами речників СБУ у квартирі під час затримання «диверсантів» знайшли чималий склад боєприпасів.

Але й на тому не закінчилися жахіття тієї грудневої ночі. Те, що відбувалося далі, подумки повертає нас до подій 2014 року.

22 січня 2014 рік. На вул. Грушевського в Києві бійці спецпідрозділу внутрішніх військ «Ягуар» на морозі догола роздягають активіста Євромайдану Михайла Гаврилюка та змущують його позувати з гуцульскою сокиркою перед відео- та фотокамерами. Після цього роздягненого Гаврилюка із слідами побоїв завантажують у міліцейський мікроавтобус.

Відео з бузувірськими діями міліціянтів миттєво облітає країну та спричиняє шалену хвилю народного гніву. За фактом знущань над Михайлом Гаврилюком прокуратура м. Києва відкриває кримінальне провадження за ст. 365 Кримінального кодекса України і вже в травні 2014 року Печерський районний суд Києва оголосив вирок міліціянтам, які знущалися над козаком Гаврилюком.

Чи ж могла тоді знати Україна, що дії правоохоронців за часів Януковича зовсім не відрізнятимуться від дій бійців спецпідрозділу «Альфа» за часів Порошенка? І якби не повідомлення медіапростору про показове покарання винних у злодійстві, то склалося б враження, що вчиняли їх одні й ті самі особи.

За словами одного з адвокатів юридичної компанії «Спадщина-Капітал», яка у відповідь на пропозицію друзів загиблого погодилася захищати інтереси Олега Мужчиля та родини Валерія та Олени Кукіль, Сироти О.І., над її підзахисними також умисно знущалися. Так, господаря квартири Валерія Кукеля змусили повільно роздягнутися догола та на колінах підповзти до працівників СБУ, після чого ті надягли йому на руки кайданки в положенні руки за спиною і в такому стані вивели сходами на вулицю, де спочатку чоловіка побили, в потім запхнули на заднє сидіння автомобіля, звідки невдовзі витягли й закинули в багажник.

Після прибуття на вул. Володимирську оголеного Валерія Кукеля завели до кабінету слідчого, посадили на стілець та прикували кайданками до труби опалення. І тільки через 1-1,5 години принесли якусь піжаму…

Не уникнула знущань і дружина Валерія Кукеля Олена. Співробітники СБУ тривалий час тримали її на морозі, причому жінка була вдягнена в легкий светр та джинси і взута лише в гумові капці. Працівники поліції лише на декілька хвилин дозволили Олені сісти в патрульну машину, а потім знову змусили її вийти на вулицю.

Чи ж будуть покарані винні цього разу?

Прокляття вам, лукаві лицедії…

Та чи не в найгіршому становищі опинився найменший у родині Кукелів – шестирічний Богданко. Хлопчика тримають у притулку – реабілітаційному центрі на Троєщині і категорично відмовляються віддати бабусі, яка проживає у Києві.

 Ребенка Елены и Валерия Кукель хочет забрать бабушка, но мальчик пока остается в приюте

Малого сина Олени і Валерія Кукелів хоче забрати бабусяа, однак хлопчика поки що залишають у притулку

«Для СБУ доля дитини – можливість тиснути на Валерія та Олену. Завдання «чекистів» полягає в тому, аби морально зламати затриманих та змусити їх публічно визнати справедливість хибних обвинувачень, що вони дійсно «російські диверсанти», які планували якісь теракти, – висловлює свою думку активіст Євромайдану Єгор Превір. – Ситуація з сином подружжя Кукель дуже нагадує комуністичні часи, коли дітей «ворогів народу», не дивлячись на наявність родичів, відправляли у дитячі будинки. Зараз так чинять з дітьми ворогів олігархату. Дивуватись нічому: у багатьох управліннях СБУ до цього часу на столах стоять бюсти Фелікса Дзержинського».

За інформацією органів опіки, наданої адвокатам батьків, наразі Богдан перебуває в нормальних умовах та відновлюється після отриманого стресу. Слідчі СБУ опитували дитину в присутності працівників опікунської ради.

«Питання, чому спецоперацію провели в квартирі, коли там перебувала мала дитина, а не дочекалися іншого часу, так і залишається відкритим. СБУ не надає жодних офіційних пояснень з цього приводу. У крайньому випадку, перед штурмом перемовини з підозрюваними у тероризмі не проводились і жінці з дитиною не пропонувалось покинути небезпечне місце», – зауважує генеральний директор юридичної компанії «Спадщина – Капітал» Олег Володарський. На його думку, під час проведення спецоперації було вчинене подвійне вбивство. Окрім Олега Мужчиля, загинув підполковник «Альфи» СБУ Андрій Кузьменко. «Ці вбивства мають бути розслідувані у рамках однієї кримінальної справи. В усякому разі ми будемо наполягати на цьому, а також на тому, щоб у рамках цього ж провадження розглядалася справа про створення диверсійної групи, на чому наполягають працівники СБУ. Необхідно зясувати, хто перший стріляв, чиї відбитки пальців є на вибухівці та боєприпасах, які знайшли в помешканні Кукелів».

Між тим, своє бачення на хід проведеної спецоперації щодо припинення роботи «диверсійно-розвідувальної групи» висловив і екс-голова зовнішньої розвідки СБУ Микола Маломуж:

«Частина бійців АТО повернулася екстремістично налаштованими від того, що не проводяться реформи, відсутні гроші, елементарне лікування після поранення. Вони готові діяти радикально. А в Росії це готові використовувати. Однак «оболонську» групу взагалі не можна віднести до диверсійно-розвідувальної. Диверсійно розвідувальна група – це перш за все офіцерський склад та досвідчені бойовики, яких готують роками. Це люди під егідою ФСБ, ГРУ, Генштаба Росії, які діють у радикальний спосіб». Микола Маломуж також вважає, що справжні диверсанти діють набагато «чистіше», вони не облаштовуються в таких квартирах, не розкидають вибухівки та не беруть з собою дітей та жінок».

Ірина КУПРІЄНКО

PS: Поки матеріал готувався до друку стало відомо, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва Олені та Валерію Кукелю було продовжено термін тримання під вартою до 4-х місяців. Апеляційний суд м. Києва залишив рішення суду першої інстанції в силі. Розгляд справи продовжується…

Пряма мова

Петро МІЩЕНКО, адвокат юридичної компанії «Спадщина-Капітал»:

– Як на мене, слідство просувається дуже повільно. Настільки повільно, що ухвалу Шевченківського суду м. Києва від 11.12.2015, якою було обрано запобіжний захід для Валерія Кукеля – тримання під вартою, – на сьогодні слідчими не виконано. А саме, ухвалу не виконано в частині проведення негайного судово-медичного обстеження Валерія Кукеля щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень під час затримання. Так, працівники СБУ вибили Валерію верхній лівий зубний протез, а також здійснювали стосовно нього фізичне та психологічне насильство. Факти насильства суд також зобов’язав перевірити. На сьогодні ухвала суду не виконана, а це, в свою чергу, є кримінальним правопорушенням.

Але і це не все. Валерій має дуже поганий зір (–8 умовних одиниць на кожне око) і до арешту користувався окулярами, які були вилучені при затриманні разом з паспортом, грошима та мобільними телефонами, але невідомо де поділися. Чоловік втрачає зір без окулярів. Слідчим неодноразово повідомляли про необхідність або повернути їх Валерію, або провести офтальмологічне обстеження з метою видачі рецепту для виготовлення нових. Валерій Кукель четвертий місяць знаходиться без окулярів у напівтемній камері. Навіть судді Апеляційного суду м. Києва зазначили, що такий стан речей – просто дикість. Але ніяких зрушень після цього не відбулось…

Олег ВОЛОДАРСЬКИЙ, генеральний директор юридичної компанії «Спадщина – Капітал»:

– Справа «Лісника» наразі є надзвичайно політизованою, на сьогоднішній день нам не надано ані матеріалів щодо нібито створення ДГР, ані будь-яких інших доказів участі Валерія та Олени Кукель, Олега Мужчиля та інших затриманих у терористичній діяльності. Враховуючи, що слідчі відмовили нам навіть у доступі до фото- та відеоматеріалів затримання, хоча вже на наступний день після затримання дане відео з’явилося в мережі Інтернет, у нас є підстави вважати, що такі докази у слідства взагалі відсутні і зараз їх намагаються сфабрикувати. Окрім того, при проведенні таких операцій, як затримання терористичної групи правоохоронці мають чітко дотримуватися інструкцій, щодо проведення таких заходів. Проте при проведенні даної спецоперації саме непрофесіоналізм спецпризначенців став причиною смерті двох людей. Тільки те, що бійці «Альфи» використовували Кукелів як «живий щит», не представилися, не пропонували Олегу Мужчилю здатися добровільно, а увірвалися в квартиру прикриваючись Валерієм є злочином, а те, що внаслідок таких дій загинуло двоє осіб тільки посилює їх провину.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *