Ця «Сповідь» з Іваном Шкіндюком була неймовірно сильною та щирою – Олег Володарський

Притча про багатство і бідність

Одного разу батько багатої сім’ї вирішив взяти свого маленького сина в село, щоб показати йому, наскільки бідними можуть бути люди. Вони провели день і ніч на фермі дуже бідної сім’ї. Коли вони повернулися додому, батько спитав свого сина:

– Чи тобі сподобалася подорож, синку?

– Це було чудово, тату!

– Ти побачив, наскільки бідними можуть бути люди? – запитав батько.

– Так.

– І чому ти навчився з цього?

– Я побачив, що у нас є собака в будинку, а у них чотири собаки. У нас є басейн посеред саду, а у них – ціла бухта, якій не видно краю. Ми освітлюємо свій сад лампами, а їм світять зірки. У нас ландшафтний майданчик на задньому дворі, а у них – територія до горизонту.

Батько втратив мову на такі слова свого сина. А син додав:

– Спасибі, тату, що показав мені, наскільки багаті ці люди.

Чи не правда, все залежить від того, з якої точки зору дивитися на світ? Маючи любов, друзів, сім’ю, здоров’я, гарний настрій і позитивне ставлення до життя, ви отримаєте все! Але ось купити що-небудь з перерахованого неможливо. І якщо ваша душа порожня, скількома б матеріальними благами ви не володіли, – у вас немає нічого!

https://kyrios.org.ua/literature/pritchi-ta-istoriyi/20582-pritcha-pro-bagatstvo.html

2

В моєму житті з’явилися надзвичайно важливі для мене слова – Гуцульщина, Верховина, Карпати. Мені казали, що це диво. Мене попереджали, що це казка. Мені уві сні хтось постійно нашіптував: «Там живе Господь…»

Щось підказувало мені, що прочитані мною книги про Шамбалу – це відображення того, що в кожного з нас є місце, котре дарує нам віру в ДИВО. Це стан внутрішнього спокою і щастя, коли ти забуваєш про час та нагальні потреби, поглинений неймовірною насолодою просто дихати ЦИМ повітрям. А у дзвінкій тиші чуєш шепіт Бога…

І, несподівано для себе усвідомлюєш, що все матеріалістичне, метушливе, залишилося далеко у підніжжя гір, а твоя душа танцює… Втомлена, знесилена від болю рідної землі, котру розривають на шматки, та, не зважаючи на все, сильна і незламна. І відчуваєш, як в тому танці твоя душа розкриває крила… А біль… той біль ми відмолимо! Заспокоїмо!

Складний, звивистий перевал на шляху до української Шамбали – Верховини. Абсолютно інший світ. Инчий вимір. Чарівливий. Захоплюючий. Втома не давала відкрити очі, а душа…душа починала ЧУТИ.

3

Цикл «Українська Шамбала» розпочнеться бесідою з головою Верховинської районної ради Іваном Шкіндюком. Несподіваний і абсолютно непередбачуваний діалог.

Людина, котра виконує для громади та держави надскладну роботу і при цьому глибоко та щиро вірить в Бога.

В державному кабінеті нас доброю, по-дитячому щирою та відкритою посмішкою зустрів гуцул, християнин. Я ледве стримував здивування. Яким все ж таки мудрим та непередбачуваним буває Господь!

4

Дідусь Івана Шкіндюка десятки років не виходив «в люди», гидуючи комунізмом, проте щоранку молився, прокидаючись до світанку. Гуцульський старовір, котрий не визнавав нічого пов’язаного з «шаріковими» і «швондерами».

Іван говорив, а мені кортіло кричати від болю, настільки симетрично це моїм відчуттям. В той час, коли більшість зламалася, збайдужіла, там, високо в горах, жила ціла етнічна група людей, котрі так само не прийняли, не сприйняли комуністичне рабство.

5

Нескорені. Норовливі. Складні. Сильні. Вольові. Десятиріччя молитов дідуся не пройшли марно ані для Господа, ані для генетики родини Шкіндюків.

Іван звертається до Святого Писання. Він молиться. Говорить з Господом. Це базис, фундамент світосприйняття цієї людини. Там, де є віра, живе совість. Із Богом складні речі стають простішими. Віра допомагає долати все.

6

ВІРА. Серед гуцулів це надзвичайно важливо. На рівні багатовікової пам’яті предків. Це їх земля. Тут цінують правду. Вітаються на вулиці навіть з незнайомцями. Славлять Христа.

І моляться вони (гуцули) інакше – на колінах, зранку та ввечері. Навіть діти. Без молитви не починають трапезу. Не соромляться своєї віри. Це їх суть. Те, що дозволяє їм зберегти себе попри всілякі негаразди.

7

Ось така вона – Верховина. Тому і не може бути там іншого керівництва. Вони інші. Настільки інші, що сам починаєш думати, вчиняти інакше.

Перезавантаження. ИНЧИЙ ВИМІР. Інший світ. А інколи навіть здається інша планета.

8

На жаль, ми не мали нагоди ще раз зустрітися, поспілкуватися з Іваном, проте у соціальних мережах я часто бачу його думки та переживання за країну. Дякую тобі за одкровення, УКРАЇНЕЦЬ! Ця «Сповідь» була неймовірно сильною та щирою…

Я значно пізніше зміг усвідомити завдяки чому так сталося: дід передав онуку генетичну спадщину десятиріч молитви, непокірності ворогу і загарбнику, непримиримий супротив зрадникам Батьківщини. Дідусь передав ДУХ.

Є таке місце на землі, де неймовірно квітне УКРАЇНСЬКОЮ ГЕНЕТИКОЮ. Це місце – УКРАЇНСЬКА ШАМБАЛА.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми Іван Шкіндюк

Sharing is caring!

Send a Comment