Спогади колишнього слюсаря ракетного конвеєру більшовицької імперії
Експонати «парку ракет»
Наприкінці минулого року, в жовтні, Дніпропетровщина бучно відсвяткувала 70-ліття звільнення з-під німецьких окупантів. В обласному центрі обабіч мікрорайону Парус, де 1651 року знаходилася славна запорозька фортеця Новий Кодак, за участі колишнього кримінального злочинця — нинішнього Головнокомандувача Віктора Януковича відбулося розважальне форсування Дніпра. В центрі міста, поруч Дніпропетровської облради та облдержадміністрації, відкрили музей «Парк ракет». Правда, без проФФєсора, який не ощасливив присутністю своїх вірних клевретів: віце-прем’єра уряду Олександра Вілкула та голову облради Євгена Удода, — ініціаторів цієї недолугої експозиції. Звідтоді в Дніпропетровську біля перехрестя проспектів Пушкіна та Кірова бовваніють просто неба дві бойові й одна мирна ракети.
Найнижча з них — 8К11 є першою бойовою ракетою Р-1 в СРСР. 65 років тому вона скопійована Сергієм Корольовим з Фау-2, якою німці тероризували Лондон. Прозвана «одиничкою», почала скочуватися першою і з ракетного конвеєра в Дніпропетровську на «автозаводі» — званого так у народі, а після перейменування — воєнного заводу № 586 з поштовою скринькою № 186. А ще згодом — «Південмаш».
Поруч «одинички» стоїть ракета 8К99, сконструйована в 1964-1967 роках КБ «Південне» й виготовлена в Дніпропетровську. Показану 1967-го в Москві на танку Т-26 замість башти з гарматою, присутні на параді іноземці прозвали «залізною дівою». Котра, як розхвалюють екскурсоводи по «Парку ракет», справила на США і НАТО таке сильне враження, що вони погодилися з СРСР скоротити свої ракетно-ядерні арсенали. Втім, далі параду «діва» так і не поповзла на своїх гусеницях. Після 12 пробних пусків з тайгового полігону в Плисецьку 8К99 на озброєння не взяли і з конвеєра зняли. Хоча мобільністю і дальністю (11 000 км з ядерною бомбою) «діва» справді лякала.
Так виглядала «залізна діва» на параді у Москві
Поруч з «фау-фрау» та «залізною дівою» височіє «Циклон-3», перекований на мирного носія супутників з бойової ракети 8К67, створеної в КБ «Південне» і виготовленої на «Південмаші», прозваної в світі «сатаною», а в Російській Федерації — титулованою «Воєводою», який вартуватиме «руській мір» до 2026 року. Втім, «Циклон-3» встиг заслужити репутацію «найнадійнішої триступеневої ракети легкого класу для запуску космічних агрегатів різного призначення на низькі та середні кругові й еліптичні навколоземні орбіти — з 122 пусків 116 були успішними».
Крім «залізної діви», протягом 1953-1990 років у КБ «Південне» сконструйовано і на «Південмаші» виготовлено бойові балістичні ракети Р-12, Р-12У, Р-14, Р-16, 8К67, УР-100, Р-36, Р-36М, Р-36М2, РТ-23УТТХ, Р-36М3. Переважно з «роздільними головками» по 8-10 ядерних бомб кожна і практично безмежної дальності на Землі. 1958 р. в цеху № 73 допоміжного виробництва ОКБ імені Михайла Янгеля взялися, пам’ятаю, майструвати балістичну ракету ще й для підводних човнів, виготовлення якої, згадують в КБ «Південне», було передано в Міас.
Хизуватися чи промовчати?..
Словом, було чим лякати. Тепер краще й не згадувати ні «діву», ні «сатану», якщо всерйоз прагнемо в цивілізований світ. Слава Богу, після розпаду СРСР і закінчення «холодної війни» КБ «Південне» з «Південмашем» перейшли на виготовлення мирних носіїв (хоча, згідно з рекламним буклетом, не облишають розробок й оперативно-тактичних ракет середньої дальності, зразка «Сапсан»). Ще до конверсії ОКБ Михайла Янгеля та завод № 586 («Південмаш») почали брати участь у програмі «Космос». У 1958 році, пам’ятаю, в цеху № 33 поруч з коліями головного конвеєра з ракетами Р-1 та Р-2, Р-3 та Р-12 лаштувався супутник для чотириногої космонавтки (чи то Лайки, чи ще якоїсь собачки). За словами нині покійного генерального конструктора КБ «Південне» Станіслава Конюхова, проектували місяце- і марсоходи. В уже незалежній Україні на навколоземні орбіти виведено розроблені КБ «Південне» науково-дослідницькі супутники «Січ-1» (запущений 31 серпня 1995 року); «Океан-О» (17 липня 1999 року), «Січ-1М» (24 грудня 2004 року), «Мікросупутник Мікрон» (24 грудня 2004 року), «МС-1-ТК» (24 грудня 2004 року), «ЄгиптСат-1» (на замовлення Єгипту виведений на орбіту 17 квітня 2007 року), «Січ-2» (29 жовтня 2010 року). Розроблено й розробляються «Січ-2М», «Либідь», «Січ-3-0», «Січ-3-Р», «Либідь-М», «Укрселена» (орбітальний зонд Місяця), «Інтербол-Прогноз», «Попередження». Розроблено в КБ «Південне» і складаються на «Південмаші» ракети космічного призначення різного класу: легкі «Космос», «Інтеркосмос», Циклон-2, Циклон-3, Дніпро (на базі бойових ракет); середні «Циклон-4», «Зеніт-2», «Зеніт-3SL», «Зеніт-3SLБ», «Зеніт-2SLБ» та «Зеніт-3SLBФ». Екологічно чистий космічний носій «Зеніт-2» не забруднює довкілля. Він з плаваючого в океані поблизу Бразилії старту виносить на орбіти найважчі супутники грошовитих замовників. В останні роки, йдеться в рекламному буклеті, розробляється й виготовляється мирна продукція: вітродувні електроустановки, тролейбуси, трамваї, проектувалися зерновий комбайн «Славутич», сучасні елеватори для зерна тощо.
Отже, експонатів у «Парку ракет» — дещиця з-поміж безлічі розробок КБ «Південне» та виробів ПМЗ «Південмаш» протягом семи десятиліть існування. Втім, досі гордитися й хвалитися лише чудовиськами гонки озброєнь не годиться. Виправдовуються, чути, ніби КБ «Південне» з «Південмашем» утримали США і НАТО від нападу на СРСР і третьої світової війни. Бозна хто кого дужче стримував. Бо ж факти — вперта річ! СРСР був хронічним продовжувачем споконвічної політики Московії по «собіранію зємєль русскіх» і клінічним палієм безперервних війн. Узяти, лишень, ХХ століття: в 1905 році зчепилися з Японією; у 1914-му — не минули Першої Світової; 1918-го — напали на Україну (УНР); 1919-го — роздмухали громадянську; з 1922-го — за таємними статтями Рапалльського договору підрядилися і, порушуючи Версальський мирний договір 1919 року, спідтиха кували кадри для вермахту (артилеристів, танкістів, льотчиків); у 1939-му — вкупі з гітлерівською Німеччиною напали на Польщу і почали Другу Світову; 1940-го — спровокували Фінську кампанію; 1950-го — Корейську; з 1979 до 1989 рр. — не вилазили з Афганістану; до розпаду СРСР встигли повоювати в Азії, в Африці, у Латинській Америці. А вже у 2008 році «міроносіца» Росія напала на Грузію для «прінуждєнія к міру» й окупувала Північну Осетію та Абхазію; з 1991-го — фактично колонізує частину Молдови (так звану «Придністровську республіку»). Скажений віце-голова Думи РФ Жириновський кличе мити «сапогі» в Індійському океані. Мало того, постійно ставить під загрозу суверенітет й існування України.
Борис МАТЮЩЕНКО,
журналіст
P.S.
Використано джерела Інтернету.
Листопад 2013 – лютий 2014 рр.
(Далі буде)