Умови конкурсу на державні посади мають бути переглянуті! – есперти

Харківські експерти пропонують удосконалити конкурси з відбору держслужбовців, переглянувши системи оцінювання і доступ учасників до всіх етапів конкурсу

anons

В «УНІАН» відбулась прес-конференція на тему «ВТРАТА ДОВІРИ ДО КОНКУРСІВ З ВІДБОРУ ЧИНОВНИКІВ: ЧОМУ «НЕ ПРАЦЮЄ» РЕФОРМА ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ», під час якої представники громадськості із ГО «ЕкспертиЗА Реформ» презентували пропозиції по вдосконаленню процедури конкурсного відбору державних службовців.

Спікери прес-конференції: голова Координаційної ради громадської організації «ЕкспертиЗа Реформ» Юрій Георгієвський, експерт громадської організації «ЕкспертиЗа Реформ» Тетяна Барановська, директор інформаційного агентства «ЕкспертиЗа Реформ» Олександра Дейнеко.

Реформою всіх реформ називають експерти реформу державної служби, пояснюючи, що всі законодавчі новели є ефективними лише тоді, коли державні службовці різних рівнів здатні професійно втілювати їх у життя.

Як зазначив голова Координаційної ради ГО «ЕкспертиЗа Реформ» Юрій Георгієвський, фактично реформа державної служби стартувала з набуття чинності нової редакції Закону України «Про державну службу». Нова редакція запровадила ряд новел – це розподіл державних службовців за трьома категоріями А, Б, В, зміна кваліфікаційних вимог щодо зайняття тієї чи іншої посади та запровадження відкритого конкурсу як єдиного механізму вступу на державну службу.

«Мабуть, декілька років тому складно було уявити, що в Україні буде забезпечений рівний доступ до найвищих щаблів державної служби для усіх громадян. За новим законом «Про державну службу» де-юре саме такий принцип задекларований. Його реалізацією є запровадження відбору кандидатів на посади вищого корпусу державної служби на основі відкритого конкурсу», – зазначив пан Юрій.

Проте, досвід особистої участі у конкурсі на посаду голови Харківської обласної державної адміністрації експерта ГО «ЕкспертиЗА Реформ» Тетяни Барановської засвідчив, що конкурси наразі не сприяють відновленню довіри суспільства до процедури оновлення владних кадрів.

Як розповіла Барановська, основними етапами конкурсу (без урахування подачі документів до конкурсної комісії) є три етапи. Зокрема, тестування на знання чинного законодавства (за проходження цього етапу із найкращим результатом можна набрати лише 10% від загальної кількості балів), розв’язання ситуаційних завдань (можна набрати 40% балів) і співбесіда (можна набрати 50% балів).

У свою чергу, директор інформаційного агентства «ЕкспертиЗа Реформ» Олександра Дейнеко розповіла про основні недоліки, які були виокремлені під час аналізу законодавства, що регулює роботу конкурсної комісії, та завдяки участі в конкурсі експерта Барановської.

За словами Дейнеко, недоліки були розподілені на два блоки: недосконалість системи оцінювання, яке застосовує конкурсна комісія, й невизначеність самої процедури конкурсу. Говорячи про недосконалість системи оцінювання, вона вказала на нераціональне співвідношення балів, які може набрати конкурсант за кожен окремий етап конкурсу. Дейнеко сказала, що тести у світі визнані найбільш надійною методикою оцінювання знань. «Чому комісія вирішила оцінювати знання кандидатів завдяки тестам, виділяючи цьому лише 10% балів від загальної кількості, для нас є великим питанням. Що таке тести? Тести оцінюють рівень знань, навичок і вмінь кандидата, тобто ту професійну компетентність, яку він щодня буде використовувати у своїй діяльності», – сказала Дейнеко.

Водночас Георгієвський наголосив, що необхідно змінювати систему оцінювання. «Я вважаю несправедливою ситуацію, коли за перший етап конкурсу людина, яка демонструє свій рівень компетентності, отримує тільки 10% від загальної кількості балів. Я вважаю, що цей показник повинен бути збільшений і конкурсант повинен отримати до 50% від загальної кількості балів. У такий спосіб повинна бути змінена система оцінювання», – заявив він.

За словами Дейнеко, недоліком є відсіювання кандидатів, що перешкоджає рівному доступу всіх учасників конкурсу до всіх етапів його проведення. Також недоліком є невизначеність процедурних моментів щодо часу, який журі на третьому етапі конкурсу приділяє тому чи іншому кандидатові. «Чому один кандидат виступає 3-5 хвилин і відповідає на три питання журі, а інший кандидат виступає, наприклад, 25 хвилин і відповідає на 8 питань?» – сказала Дейнеко й додала, що це створює нерівні можливості для учасників конкурсу.

Чимало питань у експертів викликав і факт того, що 90% від загальної кількості балів, які може набрати конкурсант – це результати оцінювання журі. Це, за словами експертів, підґрунтя для ризиків суб’єктивного оцінювання, чинення адміністративного тиску на роботу комісії та сумнівність результатів конкурсів в цілому.

Таким чином, на думку експертів, системні недоліки необхідно виправляти. Вони підготували пропозиції, які можуть бути запропоновані у якості варіантів розв’язання озвучених проблем. «Ми акцентуємо на тому, що ті принципи, які закладені в новому чинному законі «Про державну службу», а саме: об’єктивність, незалежність, забезпечення рівного доступу на державну службу та прозорість – не повною мірою наразі реалізуються», – заявив Георгієвський.

Не сприяють об’єктивності конкурсного відбору, за словами експертів, й ті норми Порядку, що передбачають так зване «ВІДСІЮВАННЯ» кандидатів за результатами І-го чи ІІ-го етапів конкурсу, адже кожен з етапів конкурсного відбору спрямований на виявлення різних якостей кандидатів та встановлення їх відповідності різним вимогам професійної компетентності. Тому відсіювання кандидатів за результатами лише першого чи другого етапу, не дозволяє конкурсній комісії об’єктивно визначити знання і здібності кожного з кандидатів. Крім того, на думку експертів, такий механізм не тільки не відповідає принципам «недискримінації» та «справедливості», які, поміж іншим, мають бути забезпечені під час проведення конкурсу, але й створює «подвійні» стандарти та корупційні ризики.

Пропозиції експертів стосуються того, що всі конкурсанти повинні мати можливість брати участь одночасно у всіх етапах конкурсу без відсіювання на певних стадіях цього конкурсу. Також вони виступають за безконтактне оцінювання результатів другого етапу конкурсу, щоби члени комісії не мали можливості виявити когось із конкурсантів, якому вони з тих чи інших підстав могли би надати певну перевагу. Експерти пропонують персоніфікувати оцінки членів журі для того, щоби суспільство бачило, які оцінки і якими членами комісії надаються певному конкурсанту.

«Оцінки під час кожного етапу конкурсу повинні бути висвітлені для того, щоби суспільство могло бачити, чи немає певної заангажованості в тих чи інших членів журі», – сказав Георгієвський.

«Наші пропозиції ми будемо викладати в певних нормативних документах, у проектах нормативних документів, будемо звертатися безпосередньо до уряду, до наших колег, які працюють у Реанімаційному пакеті реформ. І будемо намагатися все ж таки просувати їх для того, щоб покращити і змінити цей закон та забезпечити всім рівні умови», – наголосив експерт.

Для довідки: ГО «ЕкспертиЗА Реформ» утворена у січні 2016 року. Особливістю цієї громадської ініціативи є те, що її засновниками є екс-державні службовці. Серед напрямів роботи ГО – адвокація прав державних службовців, аналіз реформи державної служби, реформування системи органів юстиції, дослідження процесів очищення влади, розробка антирейдерських ініціатив.

Докладніше: http://www.expertreform.com.ua/

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *