«Унтер Пришибеєв» березанського розливу

Перш ніж перейти до березанського прототипу відомої сатири класика, коротко нагадаємо зміст цього твору. Герой оповідання «Унтер Пришибєєв» Антона Чехова – відставний армійський унтер-офіцер (звання у царській Росії на кшталт сучасного сержанта). В армії він так звик до наказів і дисципліни, що і в цивільному житті став за власним рішенням наводити порядок всюди, де йому здавалося його порушення.

Пришибеєв-класичний

унтер

Проходячи раз з дружиною недалеко від річки, Пришибєєв побачив на березі натовп людей. Вони зібралися навколо потопельника, якого щойно витягнули з води. Вирішивши, що «в законі ніде не сказано, щоб народ табуном ходив», колишній унтер став всіх розштовхувати і розганяти по домівках.

Односельці страждали від Пришибеєва вже 15 років – з тих пір, як він повернувся зі служби. Чи ходили по селу з образами, чи грали весілля – всюди він втручався, кричав, шумів і «наводив порядок», не маючи на це ніяких прав. Унтер таскав дітей за вуха, ходив вечорами по хатах і «наказував», щоб не співали пісень і не палили вогнів.

Під час події на річці у трупа потопельника стояв урядник – глава волосної поліції. Але Пришибеєв вирішив, що той виконує свої обов’язки без належного завзяття. Урядник не розганяв народ і до того ж курив цигарку. Унтер зажадав, щоб поліцейський негайно «послав естафет» мировому судді, але той тільки посміявся над ним.

Через свою неосвіченість Пришибеєв не розрізняв суддівських категорій і не знав: мирові судді розслідують тільки справи про незначні правопорушення, але не ті, які пов’язані зі смертю людини. Коли урядник резонно зауважив, що мировому підсудні не всякі справи, унтер побачив у цьому зазіхання на державну владу. За «політичні слова» він накинувся на урядника з кулаками – і сам потрапив під суд.

Марно намагалися втовкмачити Пришибеєву на суді, що наведення ладу – справа не таких «ентузіастів», як він, а спеціально призначених владою поліцейських осіб. Вирок за побиття урядника – місяць арешту – унтер вислухав із здивованим подивом, а коли вийшов з суду, став по своїй звичці хрипким голосом знову став розганяти народ.

Реінкарнація Пришибеєва

Screenshot_6

Пан Сивак «полює» на журналіста

Спішимо повідомити громаду Березані, що у травні ц.р. відбулася реінкарнація, таке собі перевтілення душі героя оповідання Чехова в тіло одного з депутатів міськради – пана Володимира Сивака. Новоявлений «унтер Пришибеєв» вчинив скандал не деінде, а прямісінько в міськраді, під час 12 позачергової сесії – ну, тієї, що 13 травня проходила.

Судячи по аудіо запису, який є в розпорядженні редакції газети БВ+, міський депутат Володимир Сивак слів не добирав. Його, бачте, цікавило питання, «що робив московський піп на сцені 9 травня? Чого не були запрошені представники інших концесій: мусульман, іудеїв і такі інші, представники Київського патріархату? Чому він вийшов і провокував АТОшників? Ви хотіли, щоб проти нас диверсія була?».

Із диктофонного запису не зовсім зрозуміло, до кого конкретно звертався наш герой, але відреагував на «унтерпришибеєвський» спітч міський голова Володимир Тимченко. Причому, на відміну від урядника з оповідання Чехова, мер Березані вислухав ще й інших депутатів та їхні довгі пояснення на кшталт: «чому отець Олександр не зняв рясу під час виступу», на чому так наполягала одна з місцевих депутаток. Вердикт міського голови на завершення своєї промови – «Прибирати двори!» став гідним пера та таланту Антона Павловича!

І що характерно, саме «унтер Пришибеєву» березанського розливу варто було б призначити штраф у вигляді суспільно корисних робіт за той ганебний випад проти іншого громадянина України, обзиваючи його принизливими словами тільки за те, що отець Олександр (в миру Клименко Олександр), який, мовляв, ні багато, ні мало вирішив подарувати присутнім на святі… пісню.

Володимир Сивак перед законом чистий. А перед совістю?

Screenshot (15)

До речі, пан Володимир Сивак уже мав справу з Фемідою за порушення українського законодавства. Кажуть, ледве врятувався від суворого покарання. Однак, він вийшов із суду (як і чеховський унтер Пришибеєв) і знову взявся за своє…

Закон про амністію у 2016 році, який поширюється і на учасників антитерористичної операції, Верховна Рада ухвалила блискавично. Відповідний законопроект №4255 підтримали 247 депутатів, щойно внісши документ у порядок денний.

Перед голосуванням голова Верховної Ради Андрій Парубій роз’яснив: «Проект закону про амністію в 2016 році – це про амністію наших військовослужбовців, які пішли на фронт, інколи не маючи документів, наших «майданівців», в яких документи згоріли в «профспілках», і вони не мали на фронті достатньо документів, щоб зареєструватися».

«Щоб не допустити їх переслідування, нам треба цей закон прийняти. Нам треба не займатися демагогією й популізмом, а підтримати наших хлопців, щодо яких правоохоронні органи сьогодні ведуть слідство», – додав спікер.

Так, Стаття 2 даного закону передбачає:

«Звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій, обвинувачених, засуджених за вчинення злочинів, що не є особливо тяжкими злочинами проти життя та здоров’я особи, та не є діяннями, передбаченими частинами 2, 3 та 4 статті 408, статтею 410, ч. 2, 3 та 4 статті 411 Кримінального кодексу».

Стаття 6 закону передбачає: «Звільнити від відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців: а) засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості; б) засуджених вперше за тяжкі злочини, якщо вони на день набрання чинності цим законом відбули не менше половини призначеного строку основного покарання».

Закон поширює амністію на ті категорії засуджених, які є найбільш незахищеними, зокрема, неповнолітніх і жінок, а також чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів, на інвалідів І, ІІ і ІІІ груп, хворих на туберкульоз, що мають онкозахворювання, осіб, які досягли пенсійного віку, й учасників бойових дій, осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, що безпосередньо брали участь в АТО.

Основними критеріями для застосування амністії є незначна суспільна небезпека злочинів, які вчинила людина, що відбуває покарання, а також об’єктивні чинники – важка хвороба, похилий вік.

Закон визначає категорію засуджених, до яких амністія не застосовується. Так, амністія не може бути застосована до осіб, «які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, а також до осіб, які вчинили злочин, використовуючи службове становище (корупційні злочини)».

Виконання цього закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Безумовно, зрадів цьому надзвичайно гуманному закону і депутат Березанської районної ради Сивак Володимир Федорович, який у березні цього року постав був перед Червонозаводським районним судом м. Харкова за звинуваченням у незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

Десь у надрах Єдиного державного реєстру судових рішень покоїться вирок йому за частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України, яка звучить так: «Носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу – караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років».

Об’єктом цього злочину є громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил обороту (користування населенням) вогнепальної і холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв. Загально небезпечні предмети при їх неконтрольованому поширенні становлять підвищену загрозу для суспільства. Тому встановлені спеціальні правила поводження зі зброєю, боєприпасами, вибухівкою, визначено, з якими з цих предметів громадяни взагалі не вправі вчиняти будь-яких дій, а які дії можна виконувати на підставі спеціального дозволу.

Втім суд поставився до вчинку пана Сивака з гуманізмом, притаманним йому, зазвичай, якщо йдеться про порушення закону особами, причетними до влади, бодай і районної. На такі випадки у Феміди існує стаття 75 Кримінального Кодексу України: «1. Якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

  1. У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки».
  2. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років».

Завдяки цій «палочці-виручалоцьці» березанському депутату вдалося уникнути тюрми, необхідно було лише змусити себе не порушувати закон протягом визначеного судом іспитового терміну. А тут – амністія, і пан Сивак – геть чистий перед законом і своїми виборцями.

Лана Земляна, Іван Гринів

PostSkriptum

Ось як відгукнулися березанці в соцмережі на негідний вчинок депутата міськради Володимтра Сивака.

Сергій Терещук:

Дивно, що Сивак на Отця Олександра Клименка не кричав «ТІТУШКА» – це в його стилі. З таким виступом йому тільки на базарі в м’ясному виступати, з цигаркою в зубах! Повністю згоден, що презумпція невинуватості повинна діяти, а херої не повинні себе виставляти за суддів та прокурорів і ображати людей, а тим більше Отця!!!

Андрій Волошин:

Напевно, «славетний московський» Кісельов веде свої новини з прообраза пана Сивака-старшого. Можливо, він завербований провокатор, і своїми виступами розпалює ворожнечу, щоб підтвердити чутки про «бандерівців», які так люблять смакувати російські ЗМІ. І взагалі, складається враження, що пан Сивак переслідує одну мету: збурити мирян різних конфесій проти всього українського, а особливо проти церкви Київського патріархату. З поставленою задачею він справляється на відмінно! Отець Олександр виріс на очах всіх березанців, люди звикли, що він наш, люблять його і поважають. А українські пісні, у виконанні о. Олександра гріють серце і радують душу. Вонючою Москвою тхне від пана Сивака і чим дальше, тим більший сморід, починає виїдати очі!

Марина Галкіна:

Ну як таких хворих людей земля носить? Мало того вони ще й депутатами стають… Світ перевернувся, чур-чур-чур! А якщо серьйозно, то приєднуюсь до всього вищесказаного. Людина, яка не знає Законів – не може бути депутатом! Сивака геть!

Sharing is caring!

Send a Comment