В Києві пройшов форум знавців стародавніх печаток

25–27 листопада у столиці України за підтримки Посольства Республіки Польща в Україні відбулася VI міжнародна сфрагістична конференція.

Цього разу вона зібрала кілька десятків учених з шести країн Європи. Крім українських науковців, у ній взяли участь представники провідних навчальних закладів, дослідники печаток з Польщі, Франції, Білорусі, Чехії та Словаччини, що свідчить про неабиякий інтерес європейського наукового співтовариства до цієї події.

1

На тлі проблем, які стримують розвиток гуманітарних напрямків вітчизняної науки, сфрагістична школа в України рік у рік демонструє зростання, що дозволило їй по праву зайняти одне з чільних місць серед європейських шкіл сфрагістики. А київська міжнародна конференція, завдяки старанням мецената Олексія Шереметьєва, вже шостий рік поспіль служить престижним майданчиком для виступів поважних європейських істориків-сфрагістів. У цьому маємо системний прояв доброї волі, що стимулює розвиток історичної науки та робить неоціненний внесок у справу інтеграції України до європейського співтовариства.

Цьогорічний форум був присвячений «Печатці на документі»

Вчені зробили акцент на взаємодії двох складових, що являють предметну основу сфрагістики як науки.

2

Відкриваючи форум, керівник секції з питань науково-освітньої співпраці, радник Посольства Польщі Емілія Ясюк, привітала науковців із визначною подією та побажала плідної співпраці на благо розвитку культурних взаємин та укріплення польсько-української дружби у контексті європейської інтеграції.

3

Із вступним словом до учасників звернувся директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Георгій Папакін:

«Ми відкриваємо вже шосту конференцію зі сфрагістики, і значення цієї події для розвитку гуманітарної сфери в Україні та культурних зв’язків з іншими державами важко переоцінити. Довгий час вважалося, що сфрагістика є лише допоміжною дисципліною для істориків, але реальність показала, що це самостійна і навіть самодостатня наука, яка вивчає печатки від моменту їх виникнення до сьогодення. Треба розуміти, що печатка — не лише шмат металу, воску чи глини, але й історичне джерело, документ, а ще — люди, які її використовували. Упродовж століть печатки слугували підтвердженням справжності документів, а посада печатника біля князя була дуже важливою. Оточення, середовище навколо печатки змінювалось, але завжди вона була особливим інструментом.

Такою ж особливою є і наша Міжнародна сфрагістична конференція. Перша її особливість полягає в тому, що ось уже вдруге ми проводимо її разом із Посольством Республіки Польща. Друга — це те, що конференція має такого ідеолога, мецената й організатора, як Олексій Шереметьєв, без якого все це не відбулося б. Тож щиро дякую пану Шереметьєву і Посольству Польщі в Україні за те, що вони підтримують науку та поглиблюють культурні взаємозв’язки між нашими країнами».

Від польського наукового співтовариства слово мали директор представництва «Польська Академія наук» у Києві професор Генріх Собчук та відомий науковець, професор Ягелонського університету Зенон Пєх.

4

Генріх Собчук: «Для мене велика честь брати участь в цій конференції, бо вона сприяє розвитку стосунків між українськими та польськими науковими колами і зміцненню міжнародних зв’язків узагалі. Польська Академія наук давно співпрацює з українськими організаціями, як державними, так і недержавними. Ми підтримали та провели сотні спільних заходів —семінарів, конференцій, зустрічей».

5

Зенон Пєх, доктор історичних наук, професор Інституту історії Ягелонського університету(Краків):

«Тут, у Києві, є фундамент для розвитку сфрагістики, є можливості для видання сфрагістичного щорічника, і це варте відзнаки. Дякую пану Шереметьєву за підтримку і велику роботу! Взагалі, шоста сфрагістична конференція — дуже важлива подія для міжнародної історичної спільноти. Окрім того, що сфрагістика дозволяє розвиватися багатьом історичним дисциплінам, вона також сприяє культурним зв’язкам між народами», — відзначив професор.

6

Із заключною промовою перед початком робочої частини конференції виступив Олексій Шереметьєв, засновник Музею Шереметьєвих, відомий український меценат і громадський діяч, який не шкодує коштів і часу для підтримки як вітчизняної, так і міжнародної сфрагістики.

«Дуже радий всіх вас сьогодні бачити, — звернувся до присутніх Олексій Шереметьєв. — Приємно, що наша конференція розвивається і стає дедалі більш представницькою у міжнародному контексті. Цього разу приймаємо науковців із п’яти країн — Польщі, Франції, Словаччини, Чехії, Білорусі. Це підтверджує, що сфрагістика справді є особливою наукою, яка допомагає об’єднувати людей, цілі народи. Хочу подякувати Посольству Польщі в Україні за те, що гостинно прийняли нас уже вдруге! Така підтримка дуже важлива, вона свідчить про співпрацю та взаєморозуміння між нашими країнами. А сфрагістична конференція якраз допомагає вивчати наше спільне минуле, ліквідувати «білі плями» в історії, що також сприяє розвитку і зміцненню добросусідських відносин між Україною та Польщею», — підсумував меценат.

У межах конференції відбулося нагородження лауреатів щорічної премії Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих за кращі дослідження молодих учених у галузі сфрагістики, геральдики та генеалогії.

7

Вручаючи дипломи молодим науковцям — Марії Герасимчук, Олександру Мазепі, — Олексій Шереметьєв висловив сподівання, що нове покоління дослідників буде активніше виходити у науковий світ з відкриттями та проявляти себе на міжнародних форумах.

Книги для історії

У рамках традиційної вже для конференції презентації нових видань було представлено кілька цікавих книг, серед яких виділявся розкішний фоліант «Князі Вишневецькі», що містить багато цікавих ілюстрацій та рідкісних документів.

8

Особливе значення для всіх присутніх мала презентація шостого сфрагістичного щорічника («Видавничий дім „Антиквар“» коштом Олексія Шереметьєва), де опубліковано матеріали V Міжнародної сфрагістичної конференції. Нову наукову збірку, до якої ввійшли 22 статті дослідників з України, Польщі, Білорусі, представив кандидат історичних наук Віталій Перкун. Нагадаємо, що торішню конференцію було присвячено написам на печатках, проблематиці та інформаційному потенціалу легенд печаток у часовому діапазоні від Давнього Єгипту до ХХ ст.

Таємне послання до князя

Жодної конференції без наукової сенсації! Таке гасло вже стало «фірмовою ознакою» київських сфрагістичних читань. Нині журналістам, а через них і широкому загалові, презентували раритет, що не має аналогів — свинцевий лист, датований XI–XII століттями.

alferov

Унікальну знахідку, що зараз зберігається у Музеї Шереметьєвих, представив кандидат історичних наук Олександр Алфьоров. Дослідник розповів, у чому полягає виняткова історична цінність цього листа. Річ в тому, що переважну більшість документів домонгольского періоду Київської Русі втрачено. Є лише так звана Мстиславова грамота XII ст. і берестяні грамоти з Новгороду, які не є офіційними документами. Тому випадкова знахідка на одному з чернігівських ланів свинцевого листа, якому 900 років — подія унікальна і справжня наукова сенсація.

9

Лист було написано грецькою мовою на тонкій свинцевій пластині, складеній учетверо, яка до того ж мала отвір для закріплення печаткою. Його було легко сховати на тілі, й він не зіпсувався б навіть при намоканні. Із того, що вдалося розшифрувати, стало зрозуміло: у листі йдеться про певну допомогу у справах, яку візантійському купцеві мав надати торговий представник імперії в Київській Русі. Тобто, як жартують дослідники, маємо перший задокументований приклад корупційних зв’язків на території Україні. Змістовніше дослідження документа ще попереду, але його поява може спричинити перегляд деяких сталих уявлень про життя та взаємини у тогочасній Русі.

Доповіді, що змінюють уявлення

Якщо перший день конференції проходив у приміщенні Посольства Польщі, то решту два дні наукове товариство люб’язно приймав у себе Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського.

10

Усього за три дні було заслухано 33 змістовних доповіді, що дозволяють інакше подивитись на ті чи інші історичні явища. Виступи проходили п’ятьма мовами, що також свідчить про міжнародний статус конференції. Треба відзначити, що попри вузьку специфіку науки, більшість доповідей викликали жваве обговорення, і до кожного виступаючого у колег виникала низка запитань.

Цікаву дискусію спричинила, зокрема, доповідь Олександра Алфьорова «Висла печатка як основа реконструкції документу та документообігу Київської Русі», в якій повідомлялося, що у домонгольський період наші знатні предки для економії часу та грошей часто використовували такий прийом, як перебиття або «переформатування» печатки. Зумовлено це тим, що приватна власність у Київській Русі була «до живота», цебто при зміні князя необхідно було перезатверджувати свої права власності на землю та інше майно. Звідти й беруться так звані зіпсовані печатки, погашення яких унеможливлювало їх повторне використання та підробку документів.

11

Багато змістовного фактажу надала дослідниця з Франції, доктор історії Каролін Симоне, яка розповіла про роль документа й печатки в актах смерті у стародавній Франції.

З не меншою цікавістю було сприйнято розповідь науковця з університету в Нітрі (Словаччина) Мірослава Глейтека, присвячена різним аспектам видання документів дипломатичного характеру в канцеляріях інституцій середньовічної Угорщини.

У доповіді кандидата історичних наук Ігоря Тесленка «А на свідоцтво цей лист із печаткою та підписом руки моєї видав» ішлося про те, що навіть наявність печатки та підпису в деяких випадках не може слугувати гарантією автентичності документа, а потребує додаткових підтверджень.

Немає сенсу перелічувати в даному матеріалі всі доповіді, — повний їх список ви зможете побачити на сайті Музею Шереметьєвих, а самі статті прочитати вже у сьомому сфрагістичному щорічнику, який вийде наступного року. Насамкінець для гостей конференції було влаштовано дивовижну за своєю інформативністю екскурсію до Софійського собору. Навіть у тих, хто побував там не вперше, враження залишилися неймовірні.

Отже, VI Міжнародна сфрагістична конференція вже стала частиною історії. Нам залишається побажати учасникам нових вражень і відкриттів, а організаторам — наснаги та успіхів у подальшій популяризації сфрагістики на міжнародному рівні, здійснення всіх задумів і мрій!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *