4 ключові постанови ВС щодо встановлення розміру відшкодування моральної шкоди атестованими судовими експертами-психологами

За інформацією наукового журналу «Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань в юридичній практиці» від 22 вересня 2020 року публікується чотири ключові постанови Верховного Суду щодо встановлення розміру відшкодування моральної шкоди атестованими судовими експертами психологами в Україні.

Нагадуємо: відповідно до пунктів 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» — висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

НАДАЮЧИ ПОЗОВ ДО СУДУ ЩОДО ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ ПОЗИВАЧЕМ ПОВИННО БУТИ НАДАНО ТАКОЖ РОЗРАХУНОК РОЗМІРУ ВІДШКОДУВАННЯ ТАКОЇ ШКОДИ:

  1. Постанова Великої палати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року по справі № 2-1/07: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72757030

Ключові тези:

  1. Присуджуючи позивачеві відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 тис. грн., суд констатував, що позивач не надав докази небезпечних умов його примусового утримання, введення невідомих ліків, поганого харчування, антисанітарних умов, а також НЕ НАДАВ РОЗРАХУНОК РОЗМІРУ ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ.
  2. Проте, на думку Суду, факт утримання позивача проти його волі у психіатричній лікарні має негативні наслідки для психологічного стану людини та є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Алгоритм дій: судово-психологічна експертиза встановлення факту моральних страждань та орієнтовного розміру вішкодування моральної шкоди замовляється у атестованого судового експерта психолога згідно статті 106 ЦПК України учасником справи самостійно на етапі як подання позову до суду, так і під час судового засідання. Не надання розрахунку призводить до оцінку судом на власне переконання розміру відшкодування моральної шкоди за потерпілого (позивача).

ЗБІЛЬШЕННЯ ОРІЄНТОВНО-РЕКОМЕНДОВАНОГО РОЗМІРУ КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ЗАВДАНІ ПОЗИВАЧУ МОРАЛЬНІ СТРАЖДАННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД НАЯВНОСТІ ОБГРУНТОВАНИХ ВИСНОВКІВ ТАКОГО ЗБІЛЬШЕННЯ ОПИСАНИХ У СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ У СПРАВІ:

  1. Постанова Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі №607/13541/17: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91614453

Ключові тези:

  1. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо).
  2. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом.
  3. Коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що діє на час розгляду справи.
  4. Доводи касаційної скарги ГУ НП в Тернопільській області про необхідність визначення суми відшкодування моральної шкоди умінімальному розмірі, який за 22 місяці становить 91 806 грн., є необґрунтованими та спростовуються встановленими у цій справі обставинами, яким суд апеляційної інстанції дав належну оцінку, висновки щодо якої обґрунтовано сформулював у мотивувальній частині прийнятої у справі постанови.
  5. Змінюючи рішення суду першої інстанції та визначаючи розмір морального відшкодування, апеляційний суд, на підставі належної оцінки поданих сторонами доказів (прим. — висновків судово-психологічної експертизи), врахував обсяг заподіяної шкоди, глибину та тривалість моральних страждань, перебування позивача протягом 22 місяців, під слідством та судом, що призвело до порушення нормальних життєвих зав`язків, у зв’язку із чимдійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 200 000 грн., яка визначена з урахуванням конкретних обставин справи.

Алгоритм дій: проведення відповідного експертного дослідження щодо розрахунку орієнтовно-рекомендованого розміру компенсації за завдані позивачу моральні страждання необхідно замовити атестованому Міністерством юстиції України судовому експерту психологу. Вказане дослідження є цілком належним та допустимим джерелом доказів в судовій справі. На теперішній час в Реєстрі судових методик зареєстрована та введена в дію з 18.01.2019 року — Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди, яка має реєстраційний номер 14.1.75, яку експерт обов’язково повинен застосувати при проведенні вказаного дослідження.

ВИСНОВКИ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СПЕЦІАЛІСТІВ-ПСИХОЛОГІВ СУДОМ НЕ ПОВИННІ БРАТИСЬ ДО УВАГИ, ОСКІЛЬКИ ТАКЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОВОДИТЬСЯ СПЕЦІАЛІСТОМ-ПСИХОЛОГОМ, А НЕ АТЕСТОВАНИМ СУДОВИМ ЕКСПЕРТОМ В ЦІЙ ГАЛУЗІ:

  1. Постанова Верховного Суду від 27 серпня 2020 року по справі № 752/23814/17-ц: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91397345

Ключові тези:

1.Доводи касаційної скарги про те, що суди не надали належної оцінки висновку експертного дослідження спеціалістів-психологів від 18 травня 2018 року № 6/05-18 є помилковими, оскільки суди оцінили цей доказ та правильно не взяли його до уваги, оскільки з його тексту вбачається, що дане дослідження проведено спеціалістом, а не атестованим судовим експертом в цій галузі.

  1. При цьому спеціалістом прийнято до уваги лише документи і пояснення, які подані позивачем та не проаналізовано всі докази, які містяться в матеріалах справи. Разом з тим, в ході розгляду справи позивач не заявляв клопотань про призначення у справі відповідної судової психологічної експертизи.

Алгоритм дій: звернення до атестованого судового експерта психолога є належною та допустимою дією щодо встановлення як факту спричинених моральних страждань, так і обгрунтування розміру відшкодування моральної шкоди. Залучення спеціаліста психолога тягне наслідки не врахування результатів експертного дослідження у суді.

ВИСНОВОК СУДОВОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ, НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ ОБҐРУНТОВУЄ РОЗМІР МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ, ЯКА ПІДЛЯГАЄ СТЯГНЕННЮ:

  1. Постанова Верховного Суду від 25 серпня 2020 року по справі № 357/14357/17: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91186291

Ключові тези:

  1. Визначаючи розмір морального відшкодування, суди попередніх інстанцій врахували обсяг заподіяної шкоди, глибину та тривалість моральних страждань, перебування позивача протягом тривалого часу під слідством та судом, що згідно з висновком судової психологічної експертизи від 30 січня 2019 року № 9816/18-61 призвело до порушення нормальних життєвих зв’язків, у зв’язку із чим дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди.
  2. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, визначив і встановив правильний період перебування позивача під слідством і судом, за який позивач має право на відшкодування моральної шкоди, та урахувавши всі обставини конкретної справи, глибину моральних страждань, висновок судової психологічної експертизи, належним чином обґрунтував розмір стягнутої моральної шкоди.
    Алгоритм дій:призначати судово-психологічну експертизу потрібно за рішеннями судів по встановленим фактам порушення прав позивача. У відповідності до Науково-методичних рекомендації з питань призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 до компетенції атестованого судового експерта психолога відноситься питання визначення можливого розміру грошової компенсації за завдані особі страждання (моральну шкоду), якщо такі страждання будуть встановлені.

Однак, для проведення судової психологічної експертизи з визначення розміру заподіяної моральної шкоди, судовому експерту психологу необхідні певні встановлені судом вихідні дані (вступивши в законну силу рішення, матеріали), які на етапі досудового розслідування можуть бути відсутні, а саме:

1) судові рішення щодо встановленого ступеня вини спричинювача шкоди (підозрюваного);
2) судові рішення щодо підтвердження факту події злочину та порушення прав конкретного потерпілого та інше. Оскільки, згідно частини 4 статті 69 КПК України, частини 1 статті 243 КПК України, експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи та на свій розсуд вирішувати питання права в кримінальному провадженні, яке розслідується та встановлювати ступінь винності осіб у справі, вирішувати чи було скоєно злочин чи ні, а також надавати процесуальний статус учасникам справи на власний розсуд тощо.

Автор статті: Судовий експерт психолог Назаров Олег Анатолійович

protocol.ua

Sharing is caring!

Send a Comment