Як відомо, стародавні греки обожнювали Гера?кла – сина Зевса та Алкмени, котрий дивував усіх своєю силою, витривалістю, відвагою та любов’ю до здійснення героїчних вчинків.
Серед подвигів Геракла: і боротьба з немейським левом, і знищення лернейської гідри, і лови керинійської лані з золотими рогами й мідними ногами, і… багато чого. Хіба все перерахуєш? Та й навіщо? У наш час є свої «геракли», які творять свої «подвиги». Тільки от біда: «геракли» нині здрібніли («гераклики» та й годі), а їхні «подвиги» – то цілковите паскудство. Але, як казав наш незабутній перший Президент України, «маємо те, що маємо». А раз маємо, то варто було б і задуматись, що з тим робити далі. Особливо перед виборами, коли всякий «геракл» місцевого розливу обіцяє народу вичистити Авгієві стайні, а, потрапляючи до владного Олімпу, дуже швидко та вправно вичищає кишені простих громадян.
В м.Ірпінь Київської області, наприклад, таким собі ірпінським «гераклом» почувається депутат Ірпінської міськради Валерій Пєший. Про його «подвиги» не розповідає тільки лінивий. Та оскільки розповіді ці розкидані на різних сайтах, телевізійних програмах, а часом просто живуть у народних переказах, ми взяли на себе нелегку працю зібрати їх до купи, щоб слава «героя» не потьмяніла у віках.
Подвиг перший. Біличанський ліс
Немеркнучу славу герою на всі часи, безсумнівно, забезпечив Біличанський ліс. Бо що б той ліс без Валєри Пєшого? Купа дерев та й годі. То для ірпінської громади Біличанський ліс – природній захисний щит столиці, зелені легені. Для ірпінського «геракла» такі висловлювання громадських захисників, ну, просто «бла-бла-бла», бо все, що не приносить доляри, на думку Пєшого, не варте уваги. І Біличанський ліс, з точки зору ірпінського Валєри, – не зелені легені, а величезна купа зелені! Тут тільки потрібно знати, як та з чим до потрібних людей підійти. А схема перетворення лісу у гроші вже напрацьована. Ні, не Пєшим! До нього мастаки були! Але яка різниця, коли стільки років схема працює і жоден державний орган не може стати їй на заваді? Земля заводиться за заявами підставних осіб, які одразу ж пишуть на якусь людину доручення на перепродаж. Через трьох людей ділянки потрапляють до того, хто є замовником дерибану й у суді позиція незламна: я все купив, що там за оборудки були – не знаю, прошу залишити мені ділянки, оскільки я – сумлінний набувач.
Отож з легкої руки ірпінського «геракла» дерибан розпочався! Танцюють всі! В облраді Пєший заручився підтримкою депутата Вадима Башуна, а в Держкомземі справалявся сам – підписував всі потрібні акти.
Але ж яким чином збільшити площу лісового масиву, щоб було що дерибанити? Відповідь не забарилася – розширити межі селищ за рахунок Біличанського лісу! А щоб не кидалася в очі наруга над народним багатством, назвати ліс «деревинною рослинністю».
Селищні ради, що межують зі столицею, з радістю підхопили спущену зверху ідею. Аби депутати не пручались – то їм та родичам дали в лісі по 15 соток. Так через продажність селищних депутатів, площа смт. Коцюбинського розширилась з 87 до понад 4 тисяч гектарів. Не пас задніх Гостомель теж – працював за цією ж схемою, яку розробив Пєший.
Про те, що в лісі роздають паї в цих населених пунктах знали лише обрані – селищні депутати, їхні родичі та наближені.(Знали, але галасу не підняли й інтереси громад відстоювати не стали. Адже подвиги здатні здійснювати лиш справжні Геракли). Решту лісу завели на підставних осіб з інших областей України. (У Коцюбинському, де в 2008 році розпаювали 501 ділянку, мало не половина нових власників лісу виявилась з Дніпропетрівщини). Але й на цьому Пєший не заспокоївся. Навпаки, розуміючи, що дерибанити 4 тисячі гектарів по 10-15 соток і шукати підставних – вкрай марудна справа, вирішив удосконалити процедуру розкрадання: у 2010 році маріонеткам Коцюбинського наказали віддати міфічним кооперативам мало не по 100 га лісу, які були практично одночасно створені саме для цієї мети. До речі, одним із них, а саме кооперативом «Спільнота», заправляв син Валерія Пєшого – Олексій Валерійович. Цьому кооперативу перепало 75 га лісу. «А що? Не ворогу ж землю віддавать?» – подумав Валерій Пєший, приймаючи «мудре» рішення.
Подвиг другий. Боротьба з гідрою
Досхочу награвшись у Біличанському лісі та продемонструвавши всі свої організаційні здібності у боротьбі з «деревинною рослинністю», ірпінський «геракл» вимушений був знову надихатися на черговий «подвиг», а саме – відбивати атаки набридливих журналістів та громадських захисників. Вони ж ото, мов блохи. Вчасно не «розберешся» – з’їдять заживо.
Як тільки громада дізналася про стан справ навколо Біличанського лісу, відразу забила на сполох. Почали надсилати звернення до правоохоронних органів, до Держагенції земельних ресурсів, народних депутатів, адміністрації Президента України.
«В ході проведення … перевірок встановлені численні порушення вимог земельного законодавства при передачі Коцюбинською селищною радою земельних ділянок лісогосподарського призначення в межах Києва, які перебувають у користуванні КП “Cвятошинське лісопаркове господарство», – до такого висновку дійшов заступник голови Держагенції земельних ресурсів Калюжний у 2011 році й відповідними листами проінформував генпрокуратуру про зловживання.
«Генеральна прокуратура України в ході перевірки дотримання вимог земельного законодавства на території Київської області 10 лютого 2011 року опротестувала два рішення Ірпінської міськради про надання у власність обслуговування кооперативу «Зелений гай» двох земельних ділянок загальною площею 290 гектарів. Як було встановлено, земельні ділянки вилучались з користування ДП «Київське лісове господарство» без його згоди та зміни цільового призначення», – до таких висновків внаслідок проведених перевірок дійшла Генеральна прокуратура України.
У генпрокуратурі також зазначили, що засновниками кооперативу «Зелений гай» в Ірпінському регіоні було шість громадян – Пєший Валерій Анатолійович, Дерибас Олександр Макарович, Федієнко Людмила Володимирівна, Вітенко Владислав Анатолійович, Дробна Олена Володимирівна, Несміянов Антон Вікторович. Усі вони зареєстровані та проживають у столиці, і не потребують покращення житлових умов.
Валерій Пєший – депутат Ірпінської ради. Один з тих, хто, не криючись, на камеру визнає себе організатором дерибану Біличанського лісу
За фактами зловживання службовим становищем посадовцями Державного відділу земельних ресурсів у місті Ірпінь та перевищення службових повноважень службовими особами Гостомельської селищної ради було заведено кримінальну справу. Валерій Пєший, як колишній начвідділу земресурсів допитувався слідчими в якості свідка. Наприкінці 2012-го справу закрили.
Знаючі люди стверджують, що в той час як розслідувалася кримінальна справа, депутати Гостомеля віддали 125 ділянок лісу. 114 пішло на громадян, а решта – на працівників прокуратури й в адміністрацію.
«Всього роздали 114 ділянок, 14 гостомельським депутатам, на їхніх дітей та родичів, по 10 соток. Ще на сесії голова земельної комісії, депутат Гостомельської ради Дмитро Омельченко сказав, що частина списку по 76 номер – не обговорюється, тобто вони приймаються пакетом. Вносити правки можна лише в список прізвищ, які стоять з 77 по 114, тобто список депутатів Гостомельської ради та черговиків», – розповідає самовидець цих подій. Цікавий збіг обставин.
Але і на цьому не закінчилося…Уявіть собі, що на хвилі громадського невдоволення діями ірпінського «геракла» постраждав і його товариш – депутат Ірпінської ради Ярослав Місяць. Під час обшуку будинку Місяця правоохоронці вилучили кілька сотень заяв громадян на землю! Зрештою, такої наруги Валерій Пєший витримати не міг. Він кинувся на слідчих, немов поранений лев, і, як наслідок, опинився фігурантом кримінального провадження відкритого за фактом перешкоджання діям слідчих під час обшуку. Після того випадку наш «герой» розкаявся і став схожим на янгола небесного…
Не вірите? І правильно робите. Бо Пєший відразу по тому, як йому вдалося вийти з усіх перевірок сухим із води, увірував у свою Всемогутність і Вседозволеність! А «щоб усі боялись, щоб не насміхались» прямо перед телевізійними камерами виматюкав журналістку каналу НТН, яку запросила громада для підготовки сюжету про будівництву маєтку депутата Ірпінської міськради у Біличанському лісі, й затим ледь не переїхав дівчину своєю крутою іномаркою.
Подвиг третій. Будинки з химерами
Героям теж потрібен відпочинок. А найкращий відпочинок – то зміна виду діяльності. Ось тільки-но Пєший ліс дерибанив, то й на журналістів дозволю вав собі автівкою наїжджати або з правоохоронцями боровся, а тут тобі раз(!) і переключився на будівельні турботи. Правда, будівельний бізнес ірпінського Валєру («пєшку» – як його тут ще називають ) цікавив давно. А щойно Пєший став депутатом Ірпінської міської ради – його мрія стала реальністю: разом з паном Вишняковим вони заснували будівельну компанію BGM, де 60% акцій належало Пєшому, а 40% – Вишнякову. Для початку будівельних робіт взяли у позику гроші у розмірі 9 млн долларів і почалося щасливе життя! Тільки як почалося, так відразу й закінчилося. Не може наш «геракл» славу від подвигів на двох розподіляти. (Видно тему «Ділення» він у школі якимось чином оминув – устиг тільки на «Множення»). Щойно трапилася нагода – вирішив «кинути» партнера і прибрати будівельну компанію собі. Під час Революції Гідності, коли українці, відстоюючи свої права, вийшли на Майдан, сімейство Пєших ініціювало зміну керівника підприємства BGM. Пізніше правоохоронці встановили, що для цього була підроблена печатка та рішення власників підприємства, на основі якого ділки хотіли провести зміну даних в держреєстрі.
Жити за містом вже не модно. Беріть вище, будуйте в Національному природному парку. А закон? Ну, нехай почекає. Адже їх пишуть ті, хто тут будується…
Висновки експертизи засвідчили, що на так званому рішенні власників підприємства та на наказі про призначення сина депутата – Олексія Пєшого – директором, печатки були нанесені високоякісним друком за допомогою кліше.
«Встановлено, що Олексій Пєший перебуваючи на посаді керівника ПП «Білдгрупменеджмент» шахрайським способом та без дозволу засновників підприємства відчужив три автомобілі – одне Ауді та два Ленд Ровера. Ці машини відчужувались на свою користь та на користь родичів», –наголошують правоохоронці.
Поки тато їсть мисками ікру й пишається таким стилем життя, син за кордоном завдяки оборудками тата купається в шампанському й теж викладає фото в соцмережі
Фактично компанія «Білдгрупменеджмент» стала жертвою рейдерського захоплення. Ця новина не могла залишати у спокої інвесторів, які вклали свої кошти в будівництво ірпінських «ЖК «Янтарний», «Киевский» та «Суворов» (Виключно з російськомовними назвами – зауважте). І недаремно. Щойно нові власники утвердилися в своїх правах, як розпочали виникати різні «химери» у відносинах між Валерієм Пєшим та інвесторами (людьми, які виявили необережність купувати квартири у фірми, пов’язаної з нашим «гераклом»). Останніх змушують оплачувати квадратні метри відповідно до нового курсу доллара. При відмові – погрожують розірвати договори. Причому ця вимога стосувалась навіть тих інвесторів, які виплатили 100% вартості нерухомості. На підставі цієї, нібито недоплати, «нове керівництво» не реєструє право власності на квартири. Ірпінський «геракл» продовжує творити «подвиги»! Далі більше.
Незадоволені жителі новобудов вчора перекрили вулицю Університетську в районі вулиці Чехова. Співали “Пєший – х-ло! Ла-ла-ла” і шукали правду. Мешканці обурені діями депутата Пєшого. У них не було світла і води вже кілька днів.
З’ясувалося, що у мешканців трьох десятиповерхівок за адресою вул. Університетська, 2/1 та мешканці будинку по вул. Соборній, 1 уже півроку немає світла. Струм вимикають зранку і до пізнього вечора – через численні борги… забудовника. Хоча люди справно платять по 1,68 грн.(!) за 1 кВт. Тобто із власників квартир – фізичних осіб – стягують плату, як з юридичних, а це втричі більше, ніж офіційний тариф на енергоспоживання для фізичних осіб. Куди зникає різниця – «невідомо». Безпосереднього договору з Ірпінським РП Київобленерго люди не мають, особових рахунків теж. А на додачу депутат Пєший створив свій приватний ЖЕК і за допомогою шантажу змушує мешканців укладати з ним договір, а тим, інвесторам, які відмовляються виплачувати Пєшому, вигадану ним же «курсову різницю» вартості квартир, яка складає від трьох до двадцяти тисяч доларів, перекривають електро- та водопостачання, вирізають лічильники.
Подвиг четвертий. Вперед на «Фортецю»!
Нещодавно в Ірпені з’явився новий дитячий садочок «Фортеця» на 140 місць. Це єдиний дошкільний навчальний заклад зведений за останні двадцять років. Компанія забудовників «Білдгрупменеджмент» інвестувала у проект понад двадцять чотири мільйони гривень. Чи може ірпінський «геракл» змиритися, щоб така сума коштів марно пропадала? Позабавлялись малята – й досить! Пора дорослим дядечкам і тітонькам у свої забавки погратися. І що б ви думали зробив Валерій Пєший? Спробував штурмом захопити дитячий садок!
Посеред дня до приміщення зайшли молодики у спортивному, зайняли кабінет фінансового директора і вимагали закрити дитячий заклад для…інвентаризації. Пізніше мотиви приходу змінилися: прийшли, аби відшукати в приміщенні буцімто вкрадені у забудовників документи. Шість довгих годин перемовин провели правоохоронці, перш ніж люди Пєшого покинули приміщення «Фортеці».
Тим часом група депутата Ярослава Місяця, в якого знайшли майже півтисячі заяв на землю, підготувала в Ірпені переворот, аби до місцевих виборів протягнути низку незакінчених дерибанів.
Праворуч на фото – міський голова Ірпеня Володимир Карплюк, якому комфортно працювати з дерибанщиками землі, що належить громаді
Оцінку діям депутата Ірпінської міської ради Валерія Пєшого дали громадяни міста. Ось тільки одна з них: «Не розумію, як такі нелюди ведуть бізнес… Для нього ж нічого святого. Він все ще гадає, що гроші вирішать усі його гріхи. Гадає, що на вулиці досі 90-ті і питання вирішує за тими ж принципами. Мерзота!»
Післямова
– А де ж розповідь про інші вісім подвигів ірпінського «геракла»? – запитає уважний читач. Заспокойтеся. Вони будуть, якщо громада не зупинить Валєру Пєшого. А потрібно спинити! У тому що це станеться, сумніватися не доводиться, адже на кожну силу знайдеться нова сила! Громада міста Ірпінь вже піднялася на боротьбу проти свавілля місцевих князьків.
До ТОВ «Спадщина-Капітал», яка здійснює діяльність у сфері надання юридичних послуг фізичним та юридичним особам, звернулися численні мешканці міста, за заявами яких вже розпочато судові провадження.
До речі, Олегом Володарським та ТОВ «Спадщина-Капітал» виграна не одна подібна справа. І шахраї та діляги, подібні до «пєшки», вже перебувають там, де місце злочинцям, але ті, хто одумувався і швидко повертав людям їм належне, мали змогу відбутися найменш суворим покаранням.
Ніхто не подарує Пєшому ні роздеребаненого лісу, ні витрачених на придбання квартири коштів, ні страху в очах дітей при зустрічі з велетенськими дядечками спортивного вигляду. Ніхто не пробачить зневіри у Майдані.Занадто багато крові пролилося на бруківку Хрещатика. Занадто багато жертв, аби «пєшки» й надалі були господарями в українських містах та селах…
Ірина КУПРІЄНКО