«Таку особисту неприязнь я відчуваю до потерпілого, що їсти не можу»
З кінофільму «Міміно»
Складається враження, що депутати Березанської міської ради пани Іванчук, Сивак й іже з ними (за сприянням міського голови Тимченка) ось уже два з половиною роки, що минули з часів Майдану намагаються самоствердитися на тому, аби допекти ветеранській організації і її очільнику Парахнюку зокрема.
Депутат міськради Юрій Іванчук власною персоною…
От і 4 серпня 2016 року на сесії Березанської міської ради, яка, зокрема, розглядала питання фінансування Ради ветеранів міста, депутат Юрій Іванчук виголосив чергову промову ненависті:
«Жителі Березані зробили європейський вибір подальшого розвитку України. Якби Парахнюк жив у Луганську, то він був би там національним героєм. Якби був у Львові, — то про нього вже давно забули б як його звати. Ми йому не нав’язуємо кримінальної відповідальності, але він не може керувати громадською організацією, яка фінансується із бюджету міста, яке зробило європейський вибір. А своїх опонентів — опозиціонерів, ворогів майже, фінансувати?.. Розумієте, такого просто не буває».
Кошти для ветеранів. Прийнято на сесії міськради 22.02.2016, рішення 79-07-VII
З приводу цього пасажу «палкої промови» міського депутата хотілося спочатку обмежитися фразою героя відомої комедійної кінострічки «Міміно» Фрунзіка Мкртчяна, винесеної у підзаголовок, але слід називати речі своїми іменами — факт наявності параноїдного синдрому (стан близький до божевільного, який характеризується уривчастими, частіше систематизованими маячними ідеями) вже не можна приховати.
Безперервно шукати ворогів, вжитися в роль глашатая істини в останній інстанції, перебирати на себе право — «ми йому не нав’язуємо кримінальної відповідальності, але він не може керувати громадською організацією» — саме нав’язувати ветеранам, хто має очолювати їхню громадську організацію, — все це вказує на невтішний діагноз. Вважаємо, тривожними для всієї громади Березані такі симптоми, що ось уже тривалий час демонструють вище названі особи за мовчазної підтримки депутатської більшості на чолі з міським головою.
Чи для того українці постали на Революцію Гідності, щоб до нестями самознищуватися?
А чого варта фраза «Якби Парахнюк жив у Луганську, то він був би там національним героєм. Якби був у Львові, — то про нього вже давно забули б як його звати»?
Пане Іванчук, саме цю вбивчу для українців стратегію розколу України і нав’язали у 2003-2004 роках кремлівські ідеологи, аби привести до влади Януковича та його банду. І це, на превеликий жаль, їм вдалося з другої спроби саме через таких ідейних невігласів, як ура-патріоти з числа агресивної більшості нинішнього скликання Березанської міськради.
Путін та його посіпаки саме цього і добиваються, аби все глибше і глибше посіяти розбрат між українцями.
Голова ради ветеранів Березані В’ячеслав Парахнюк — у центрі
Той же В’ячеслав Парахнюк по праву вважає себе українцем. А якщо у когось є юридичні підстави вважати його порушником українських законів, то назвіть, які у кого є докази і подайте до правоохоронних структур для оголошення підозри. Але ж цього немає. А є інші факти: В. Парахнюк все життя працює в нашому регіоні, тривалий час очолював місцевий радгосп, старше і середнє покоління березанців мають лише добру згадку про нього. Та депутат Іванчук і його співтовариші відчувають до Парахнюка «таку особисту неприязнь, що їсти не можуть».
До речі, кіногерой казав про неприязнь до потерпілого, в по іронії долі В. Парахнюк саме і потерпає від неприязнених нападок з боку деяких депутатів і ура-патріотів.
«Скажіть, а ви з принципу ігноруєте здоровий глузд чи у вас до нього особиста неприязнь!?»
(З кінофільму «Формула кохання»)
Як стало відомо редакції Рада ветеранів Київщини стала на правовий захист березанських колег від нападок особливо запопадливих депутатів місцевої ради. Зокрема, було відряджено до нашого міста правозахисника Віру Іванову.
Правозахисник Віра Іванова проводить юридичний лікбез на сесії березанських депутатів, а члени президії демонструють відверту незацікавленість і нечемність до столичної гості…
10 червня 2016 року вона звернулася до міського голови Володимира Тимченка із заявою з проханням перевірити і дати роз’яснення щодо наступних фактів:
— міський голова приховує, що у 2015 році здійснювалось фінансування Березанської міської організації ветеранів;
— міський голова приховує про прийняте рішення Березанською міською радою сьомого скликання про фінансування Березанської міської організації ветеранів на 2016 рік;
— відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пані Іванова просила також міського голову прийняти рішення щодо видачі копії рішення Березанської міської ради сьомого скликання про фінансування ветеранів у 2016 році.
У своїй відповіді від 29.06.16 пан Тимченко замість конкретної відповіді на конкретні питання зацитував 5 пунктів із законів про громадські організації та місцеве самоврядування. Єдинною конкретною фразою була ось ця: «Рішенням Березанської міської ради від 21.02.2014 р. № 385-35-VI фінансування Березанської міської організації ветеранів призупинено».
Тобто міський голова послався на рішення, яке було прийнято за півтора року до його обрання на пост мера. Правозахисник Іванова 06.07.2016 р. направила клопотання і нагадала Тимченку, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади «зобов’язані об’єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв».
А також ще раз попросила «перевірити викладені у заяві Віри Іванової від 10.06.2016 р. факти та прийняти рішення щодо видачі копії рішення Березанської міської ради сьомого скликання про фінансування ветеранів на 2016 рік».
Про повну відсутність здорового глузду у березанських чиновників (припускаємо, що виконавці відповідей тупо підставили шефа) говорить те, що столичний правозахисник вкотре надсилає заяву «стосовно однієї відписки міського голови на п’ять звернень відразу»?!
Вона повідомляє бюрократів-зволікачів, що «04 липня 2016 року отримала лист за № 9-28-1393 від міського голови Тимченка В.Г., як відповідь на звернення і не могла повірити своїм очам: одна відповідь надана на чотири звернення. Оскільки у відповіді не має і згадки про суть «розглянутих» звернень та не прийняте рішення, то таку відповідь вважаю відпискою», — резюмує Віра Іванова. — Таким чином, виготовлена одна відписка на п’ять звернень відразу. З відповідей, які Ви підписуєте, вбачається, що Ви не вмієте розглядати звернень, бо не знаєте статті 15 Закону України «Про звернення громадян», а тому я процитую коментар до цього Закону, щоб Ви знали, що повинно бути вказано у відповіді, зокрема: хто розглядав звернення; чи перевірялись факти; чи звертався заявник у місцеві органи раніше; суть справи; оцінка встановленим фактам; чи правомірні вимоги заявника; яке прийнято рішення. І якщо Ви будете розглядати звернення відповідно до вимог Закону, то зрозумієте, що неможливо дати однакову відповідь на п’ять звернень. А коли Ви не бажаєте розглядати звернення, як вимагає Закон, то не варто бути депутатом і тим більше міським головою…»
Нарешті, 8 липня 2016 року В. Іванова звернулась до міського голови ще й з таким клопотанням «стосовно пояснень повноваження захищати права ветеранів». Вона з цього приводу написала: «06 липня 2016 року під час особистого прийому була присутня юрист міськради Олексійчук Л.В., яка цікавилася чиї інтереси я представляю і по якому праву. Вважаю, що начальник юридичного відділу повинна знати закони, а також мати людське співчуття до людей похилого віку, адже саме від юриста залежить, які відповіді Ви будете надавати на звернення громадян. Проте, як правозахисник та громадянин України, я зроблю все можливе, щоб посадові особи не позбавляли громадян конституційного права бути обраним, а ветерани отримували кошти з міського бюджету, маючи право обирати голову ради ветеранів без ультиматумів міського голови чи його заступників».
Словом, можновладці Березані воістину не дружать із здоровим глуздом, бо напевне таки з принципу ігнорують його, а можливо дійсно мають до нього особисту неприязнь…
Замість епілогу
Назву вищезгаданого кінофільму російською мовою — «Формула любви» можна трактувати не лише як «формула кохання», а й за принципом Святого писання — в ім’я «любові до ближнього».
Депутат міськради Сивак-Потапенко «вставляє своїх п’ять копійок»
Повертаючись до антигероїв нашої кореспонденції Іванчука, Сивака та мера Березані пана Тимченка, що завдяки їм у місті насаджується «формула ненависті».
А подивіться на відео, поширеному в Інтернеті — що витворяють депутати під особистим проводом мера: http://berezan.net.ua/news/brexnya-timchenka-abo-chomu-miskij-golova-prikrivaye-sivaka/
Жінка-правозахисник прохає депутата Сивака представитись, а той ховається за колегами і як останній боягуз ухиляється сказати, хто він такий. Кругова порука депутатського корпусу красномовно свідчить, що порядних і чесних людей там — раз, два і обрахувався…
Аж самим смішно — мер Володимир Тимченко бовкнув, а секретар міськради Лариса Москаленко «заливається»
Апогеєм підлості, чванливості і зверхності став ганебний вчинок пана Тимченка, який під єхидні посмішки і глузування присутніх назвав Сивака Потапенком Іваном Івановичем!
Тож, березанська громадо, отаку «правду» він і до вас доносить! І брехав не лише під час виборчої кампанії, що у нас, на жаль, стало загальноприйнятною нормою — брехня стала повсякденною і з різного приводу.
І це не може не породжувати в душах і головах людей ненависті до самого мера та переважної більшості його посіпак-депутатів…
Іван ГРИГОРІВ