Гарна лайка – це не лише про собаку, але й…

Частина забійної сили слова, яке за Біблією – було з самого початку. І воно було у Бога, і Він сам був словом. Без сумніву: Творець – універсальний поліглот, який розмовляє на всіх мовах. Іван Франко володів чотирнадцятьма, Леся Українка знала десять, Григорій Сковорода – вісім, Мазепа – сім, Клічко – чотири. А ти, мій любий культурний висер чотирьохсотрічної русифікації, не знаєш ЖОДНОЇ! Ні тієї, що належить нашому заклятому ворогові, ні власної української. Але…

…Гірше за все – що ти навіть не хочеш щось виправляти, виправдовуючи себе тим, що з тобою так з дитинства розмовляли. Але особисто для мене, це все – як до сраки карі очі, так що вкручу тобі хвоста, будеш в мене циганської халяндри скакати. Що таке халяндра? Це такий запальний танок у ромів. Але не тих, котрі у прадавньому Римі мешкали. Хоча вірно підмітив. Називали їх Romani, і головним принципом їхньої загарбницької діяльності було знищення мови поневоленого народу. Просікаєш до чого схиляю? В Росії, взагалі, українську за мову не вважають. Мовляв, так собі, якась сердючкинська суміш, нібито як їхня москальська, але як срака навиворіт. Звідси і зневага на тлі імперсько-параноїда… ні, краще параноїба@ьої немочі. Ось ти, цю кацапську думку, їдрить твою качалку, своїм суржиком і популяризуєш, хай би тебе пранці з’їли! Та не пацюки, дурню! І, врятуй Боже, не венерична зараза, хоча саме це мається на увазі. Вважається, що нібито сіфіліс у Францію потрапив з матросами з Гаїті, набувши у нашому народі варіантної — франці, а у простій вимові – пранці. Так що бережи прану – кохай Оксану. Чому гальмуєш, наливай!..

…А бодай тобі повилазило! Куди стільки наливки ллєш, потроху давай! Щоб забирало інтелігентно – і фари не розбігались, і череп по швах не розходився. Це ж смакувати потрібно, а не жерти, як безглузда коняка на водКапої. Про культуру пиття щось чув? Отож. Ось, наприклад, кожна нація, із задрипаними племенами включно, мають свій національний напій. Вірно? Конина – коньячина там, віскі, грілка-горілка з перчиком, бренді, наливка, про вина та інші вишукані алкашні вироби, я вже не кажу. Всі вони мають певний запах, колір, смак і післясмак, послевкусіє, якщо кацапською. І ось водяра з однойменною назвою…

…Вловлюєш момент? Молодець! Не пахне, виглядає, як півсраки з-за куща, тобто геть безбарвна, ну і, звісно, ні присмаку – ні післясмаку. Але ж національний напій, бляха-муха! Паралелі чи перпендикуляри не бачиш? Та ще, мабуть, гордість за геній Менделєєва, який вивів оптимальний варіант 40-градусної міцності. Але ж я впевнений, що вчений прекрасно здогадувався, чому на Росії не пиячать самогону з вищевказаним градусом взагалі! Так, так, друже, чого балухи вилупив? Саме тому, що у наших сусідів нетерплячка, як та дитяча срачка. Вся сировина вижирається вщент ще на стадії браги. А догнати «самжене» до 50 чи 70 градусів з трійним перегоном – це взагалі з області фантастики! І ксенофобія тут ні до чого. Уяви собі, що мова – це як напій. Витриманий, смачний, хмільний, та без натяків на «хеві-металеве» похмілля. І ось тією мовою, якою ти зараз розмовляєш – як гівно у коси дівці вплітаєш, матері твоїй ковіньку!..

…Хто такий Володя Маяковський, знаєш? Чого шкіришся? Впертий був поет, але чесний, затятий мрійник щодо комунізму. Та закрий ти ляду! До бісової матері на білому катері, твої порівняння його з мерзенними комуняками-вилупками-висерами-бздюхами-запроданцями! Батько «Маяка» – дворянин, чиї предки були з козаків Запорізької Січі. Список козацької старшини мав трьох Маяковських. Читав його «Борг Україні»? Цитую…

Знаете ли вы украинскую ночь?

Нет, вы не знаете украинской ночи!…

…Поміть, початок, як у Гоголя. До речі, Микола Васильович, у побуті, розмовляв на «солов’їній», а писав, на жаль… А що поробиш? Хто б його українською друкував? Чув такий термін «лінгвоцит»? От трясця твоїй матері! Це вбивство мови. І почалось воно, здавалось би, з дрібниці. З Наказу царя Михайла у 1622 році спалити(!), до речі, з подання Московського патріарха Філарета – всі примірники надрукованого в Україні «Учительного Євангелія» К. Ставровецького. А закінчили, не повіриш коли. Ні, ні, помиляєшся, чортяко, не за «совкові» часи. Бери вище. Ніколи не здогадаєшся. У 2012-му! І ким? Мудозвонною Верховною Радою! А саме прийняттям Закону «Про основи державної мовної політики». На вухо лягає нібито нормально. Але, читаючи, волосся під пахвами встаючи на дибки й руки піднімають. Бо у сухому залишку – це обмежування сфери використання української мови у ключових сферах життя в значній кількості регіонів. А «останні», на чолі із тричі зеком Яником – та щоб його мордою просо молотили, грім побив, та злидні обсіли – тоді не тільки армію остаточно розвалили, та ще й відверто за русифікацію топили.

Лідер «Регіонів». Не «батіг та пряник», а арматура з цукеркою…

Але ми відволікаємось від поета, який скоротив собі віку через фрустрацію в ідеалах, за які як бугай волав, та в коханні, в якому щастя не спіткав. Так ось:

Мы знаем, курит ли, пьёт ли Чаплин;

Мы знаем Италии безрукие руины;

Мы знаем, как Ду́гласа галстук краплен…

А что мы знаем о лице Украины?

Знаний груз у русского тощ —

Тем, кто рядом, почёта мало.

Знают вот украинский борщ,

Знают вот украинское сало.

И с культуры поснимали пенку:

Кроме двух прославленных Тарасов —

Бульбы и известного Шевченка, —

Ничего не выжмешь, сколько ни старайся.

А если прижмут —зардеется розой

И выдвинет аргумент новый:

Возьмёт и расскажет пару курьёзов —

Анекдотов украинской мовы.

Говорю себе: товарищ москаль,

В Украину шуток не скаль.

Эта мова величава и проста:

«Чуешь, сурмы загралы, час розплаты настав…»

Разве может быть затрёпанней

Да тише слова поистасканного «Слышишь»?!

Я немало слов придумал вам,

Взвешивая их, одно хочу лишь, —

Чтобы стали всех моих стихов слова

Полновесными, как слово «чуешь».

Трудно людей в одно истолочь,

Собой кичись не очень.

Знаем ли мы украинскую ночь?

Нет, мы не знаем украинской ночи…

Ось такий собі Маяковський денді-пролетарій

…Ну і як тобі це віршеткацтво? Людина, яка жила сто років тому в Мордорі закликає тебе вивчити власну мову! Ось зараз хильнемо на коня, а завтра сідлай свого Пегаса і починай обізнано й усвідомлено розмовляти. Важко? Головне – просто почати і бажання мати. Вважай, що це твій окремий внутрішній фронт. Порівняй слово до вбивчого багнета-вогнемета, умовно кажучи. Не соромся перепитувати, а соромся псувати мову суржиком. Не знаєш як перекласти – змінюй синонімами, чи словами іншомовного походження. Май у телефоні словник. Просто читай. Запишись на безкоштовні курси в бібліотеку як, наприклад, я. До речі – заклад імені Костомарова. Того самого історика, мислителя, прозаїка, зображення якого хотіли нанести на 1000-гривневу банкноту. А ти хоч знаєш, хто зараз на ній замість нього? А на аверсі п’яти чи двадцяти гривнях? Отож. А на реверсі, тобто на сідниці купюр? Чорт тебе забирай, всі так люблять гроші, а хто і що на них зображено більшість з нас й гадки не має! Хоча твій гаманець – це кешевий посібник з історії твоєї землі, який завжди з тобою. Натяк зрозумів, бовдуре ти неосвічений? Ну нічого. В тебе ще все попереду і спереду…

По народженню кріпак Костомаров (хіба по фото скажеш?) 

…Та що там! Почни з емоційного, сто чортів в печінку! Наприклад з лайок. Та не собачих, дурнику, а матюків! Хоча б тому, що більшість з тих, що ти використовуєш – азіатсько-генітального походження, про які наші сусіди думають, що винайшли самі, як кокошнік і балалайку. До речі, навіть і ці речі не їх винаходи! Остання має три струни, а українська бандура від 55 до 65. Відчуваєш різницю? Так ось обирай. Брякати похабні частушки, сьорбаючи щі лаптями, чи співати як соловей нарівні з пращурами-козаками. І не поводь себе як москаль в дупу граний, відкладаючи все на потім і покладаючись на хибне «авось». Тебе не за море посилають срати! Без праці, сам знаєш, чого не буває в сраці. І якщо ти скажеш, що тобі це потрібно, як кобилі п’ята нога, чи свині колготи, то вважай, що ганьбиш ти свого оселедця і відфайдолюєш своєю зневагою Кобзаря з його:

Учітеся, брати мої!

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь,

Свого не цурайтесь…

…І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України!..

…Так що давай, хлопче! Любиш свою землю, люби і мову. Я що, дарма тут з тобою пупа надривав? І якщо тобі вже так до вподоби гарні лайки, то хоча б лай, тьфу ти – лайся, як людина, а не собака!..

Олексій Глуховський

Sharing is caring!

Send a Comment