Головне про український комплекс “Грім-2” із дальністю стрільби до 500 км – зброя, яка змінює правила гри

Міністр оборони України Олексій Резніков на початку березня сказав, що Україна 2023 року може “здивувати” російських окупантів ракетним комплексом вітчизняного виробництва “Грім-2” (“Сапсан”). Видання “ГОРДОН” розповідає, що відомо про ці комплекси, здатні завдавати ударів на відстань до 500 км.

Історія розроблення й будівництва комплексу від початку нульових до 2023 року

Про створення оперативно-тактичної ракети з дальністю до 500 км для української армії в Україні говорили, згідно зі статтею Defence Express, з 1994 року. Тоді розробка дістала назву “Борисфен”, планували, що цими ракетами замінять радянські “Точки” і “Скади”, але в умовах скорочення армії й дефіциту коштів ідея не знайшла підтримки ні в політиків, ні у військових, пише портал.

Уперше в історії незалежної України плани щодо створення нової ракетної програми обговорили на засіданні Ради національної безпеки і оборони за участю третього президента України Віктора Ющенка. Згідно зі статтею Defence Express, це засідання дало старт новій програмі: 2007 року Міноборони України й конструкторське бюро “Південне” погодили технічне завдання проєкту зі створення багатофункціонального оперативно-тактичного ракетного комплексу, якому дали назву “Сапсан”. Тоді йшлося про будівництво 200 пускових установок і ракет до них.

“Такої кількості було достатньо не тільки для повноцінної бригади, а й для повного переозброєння на “Сапсани” трьох реактивних артилерійських полків – замість систем залпового вогню”, – зазначив портал.

Завершити проєкт планували 2012 року. Однак “після ухвалення 2009 року ескізного проєкту Міноборони України втратило інтерес до розроблення й не бажало фінансувати етап технічного проєктування, якого так і не почали”, протягом років після глобальної економічної кризи, що сталася 2008 року, проєкту не фінансували. Підтримку програми формально відновили наприкінці 2011 року, але грошей на її розроблення не виділили, написало ЗМІ. Упродовж семи років розробник освоїв 200 млн грн ($25–40 млн з урахуванням курсових коливань). Програма не діяла, а “жевріла, недофінансування було на рівні 90–95%, ідеться в публікації спеціалізованого порталу.


2013 року Міноборони за керівництва Павла Лебедєва, якого зараз підозрюють у зниженні обороноздатності України й держзраді, остаточно припинило фінансувати проєкт.

КБ “Південне” ініціювало відновлення проєкту вже після початку війни РФ проти України в середині 2014 року. Для прискорення запропонували використовувати наявні напрацювання за експортним контрактом на розроблення комплексу “Грім-2”.

У лютому 2021 року тодішній міністр оборони України Андрій Таран сказав, що проєкт готовий більш ніж на 80%, пише “АрміяInform”. Таран тоді озвучував плани щодо підписання контракту на перший дослідний дивізіон оперативно-тактичного комплексу (ОТРК) “Сапсан” 2021 року.

2021 року “Сапсан” був готовий на 80%. Фото: armyinform.com.ua

2022 року міністерство збиралося вести роботу над створенням ракетного щита України, і тоді йшлося передусім про відновлення робіт над проєктом “Сапсан” (такі плани оборонне відомство декларувало восени 2021-го).

На якій стадії було розроблення “Сапсана” на момент початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року, невідомо.

Пресслужба держконцерну “Укроборонпром” у відповідь на запит LIGA.net улітку 2022-го поінформувала, що питання чутливе, і не стала повідомляти деталей, але заявила, що проєкт розвивається.

“Можна було б дістати до Москви”, або Що відомо про комплекс “Грім-2”

У коментарі LIGA.net очільник фонду компетентної допомоги армії “Повернись живим” Тарас Чмут торік називав “Сапсан” “найбільшою втратою з погляду війни й нинішніх потреб”. На його думку, цей ОТРК мав стати стратегічною зброєю України з ракетами дальністю до 300–500 км.

“Не раз по парадах наших викатували ОТРК “Грім-2”, інші, можливо, його перспективні варіанти. Маючи такий комплекс на озброєнні у ЗСУ – умовно, 1 тис. ракет мали б, – жодних бойових дій не було б. Тому що цими комплексами можна було б діставати із 500-кілометровою дальністю аж до Москви. Можна було б накрити всі їхні аеродроми, звідки вони гатили авіацією, чи “Іскандери” тощо. Чомусь ця програма не була фінансована роками…” – казав спікер Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі “5 каналу” в липні 2022-го.

Ракети для цього комплексу розробляли високоточні.

На виставці “Зброя і безпека 2018” розробники комплексу казали Defence Express, що йдеться про відхилення від цілі в межах нуль-два метри. За їхніми словами, для цього до роботи над “Сапсаном” залучили найкращих математиків України.

“У наш час зброя має бути високоточною, тому що терористи чи окупанти люблять ставити свою зброю коло лікарень, шкіл чи ще чогось. Тому я добиваюся, щоб імовірність промахів більше ніж 10 м була дуже малою. Це зроблено, і це я вважаю своїм головним досягненням”, – сказав тоді порталу розробник ракетних алгоритмів Юрій Тихий.

Головний редактор порталу Юрій Згурець порівняв ці комплекси з озброєнням противника – російськими ОТРК “Іскандер”. Він пояснив, що українська розробка краща: в експортній версії “Іскандер” оснащують оптичною головкою самонаведення, а сама ракета відхиляється від цілі в межах 5–10 м.

ICTV називає ракети до цього комплексу “ATACMS власного виробництва”. ATACMS має дальність приблизно 300 км, і цю зброю називають Game Changing – такою, що змінює правила гри, пояснив канал. Україна, як повідомляли в Офісі президента в січні, веде активні переговори щодо надання їй цих ракет, але поки що США не ухвалили політичного рішення про передання ЗСУ ATACMS і постачають Україні ракети GMLRS дальністю до 80 км.

Нинішній міністр оборони України Олексій Резніков у січні висловлював думку, що дискусії щодо ATACMS завершаться успішно для України, і додавав: “У моєму розумінні все неможливе можливе в майбутньому. Ми знайдемо інше рішення далекого ураження ворога. Зокрема з партнерами про це говоримо”.

Чи застосовувала Україна ОТРК “Грім-2” на полі бою?

Невідомо. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомляв у вересні, що ЗСУ завдали “серії успішних ракетних ударів по кримських авіабазах противника, передусім по аеродрому Саки”, але він не уточнив, яке озброєння застосовували. Вибухи на цьому аеродромі пролунали 9 серпня.

Американська газета The New York Times, посилаючись на українського військового високопосадовця зі знанням ситуації, писала тоді, що йдеться про українську розробку.


Супутниковий знімок аеродрому Сакі, 10 серпня. Фото: Командування Повітряних Сил ЗСУ/Air Force 

Спікер міністерства оборони країни-окупанта Ігор Конашенков 30 березня і 9 квітня заявляв про нібито збиття таких ракет, але російське міноборони – недостовірне джерело. Раніше відомство вже заявляло про знищення бронемашин, яких Україні поки що не надали (Конашенков стверджував, що окупанти знищили Bradley торік на початку вересня, хоча США оголосили про надання Києву цих машин на початку січня 2023-го, а першу партію доправили наприкінці того самого місяця).

Військовий історик і аналітик Михайло Жирохов, коментуючи “ВВС News Україна” слова Конашенкова про нібито збиту ракету у зведенні за 30 березня, скептично поставився до гіпотези, що ЗСУ могли використати “Грім-2” “незрозуміло по яких цілях”.

“Чи можуть бути відео- й фотодокази збиття? Дуже мало чого падає на землю від знищеної ракети, якщо вона була збита, наприклад, снарядами С-400 і С-300. Вони мають потужну бойову частину, збитий об’єкт фактично розпилюється на атоми, і з’ясувати, що це було, аналізуючи те, що впало на землю, дуже важко. Фактично неможливо. Це якщо припустити, що росіяни справді щось збили, а не їм це привиділося”, – додав він.

В інтерв’ю LIGA.net, яке вийшло 6 березня 2023-го, Резніков припустив, що 2023 року Україна зможе “здивувати” російських окупантів “Сапсаном”.

“Я думаю, що це дуже реалістичний шанс. Я б його назвав планом. Я персонально нещодавно був на виробництві й дивився на окремі елементи цієї програми, тому оптимістично дивлюся й на реалізацію цього плану”, – сказав він.

epa10238523 Ukrainian Minister of Defense Oleksii Reznikov at the start of a Meeting of the Ukraine Defense contact group as part of a NATO Council Defense Ministers at the Alliance headquarters in Brussels, Belgium, 12 October 2022. Meetings of the North Atlantic Council (NAC) at the level of Defence Ministers will be held at the NATO Headquarters on 12 and 13 October 2022. EPA-EFE/STEPHANIE LECOCQ

8 квітня в тимчасово окупованому Криму пролунали вибухи у Феодосії – місті, яке розташоване на південно-східному узбережжі півострова (до адмінкордону з Херсонською областю – приблизно 180 км, але це окупована частина області, до звільненого від загарбників Херсона – майже 280 км). Окупанти заявили про роботу ППО і збиту ракету, запущену “з боку України”.

За інформацією пабліка “Крымский ветер”, ракет було дві і одна з них влучила в ціль, знищивши російську систему С-300.

У російських окупантів український ОТРК викликає “неприкритий інтерес, і це зрозуміло”, зазначає “ВВС News Україна”. За даними українських правоохоронців, російські спецслужби цікавилися “Сапсаном”, у вересні в Україні заарештували інженерку дніпровського підприємства “КБ “Південне”, яку підозрюють у роботі на РФ і переданні окупантам інформації про “Сапсан”, а також про ЗРК “Кільчень”.

Sharing is caring!

Send a Comment