Наша Версія

Генеральна прокуратура України звернулася до СБУ з проханням розсекретити 46 документів на тему Іловайської трагедії. Про це заявила генеральна прокурорка Ірина Венедіктова в ефірі телеканалу «1+1». За її словами, відомо про 70 засекречених томів у цій справі.

У серпні 2014 року під Іловайськом українська армія зазнала найбільших втрат від початку війни на Донбасі: 366 убитих, 429 поранених, 128 полонених, 158 зниклих безвісти – це тільки офіційні дані.

Кореспондент телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», зустрівся з матір’ю одного з загиблих бійців, а також із генералом армії в запасі Віктором Муженком, який у ті дні обіймав посаду головнокомандувача української армії і керував військовою операцією на сході України.

Наталя Харченко розглядає нагороди сина – бійця батальйону «Донбас» Євгена Харченка, позивний «Ред». Більшість із них він отримав посмертно.

На передпліччі у жінки татуювання – сокіл у вигляді тризуба – символ батальйону, де служив її син. Такі зробили собі товариші Євгена по службі – на знак пам’яті за загиблими. «Я на них дивилася, а потім реально розумію, якби мій син був удома, у нього було б таке ж», – говорить Наталія Харченко.

Батальйон «Донбас» – добровільний підрозділ Нацгвардії. Разом із армійцями ЗСУ та іншими військовими угрупуваннями України в серпні 2014-го бійці «Донбасу» потрапили в оточення в Іловайську, невеликому місті під Донецьком. Українська армія намагалася взяти його двічі. Зайти в Іловайськ вдалося лише з другої спроби, та й то під контроль узяли тільки половину міста.

Протриматися змогли до кінця серпня. Потім Іловайськ оточили війська противника. Українська влада заявила, що це були регулярні російські війська й угруповання сепаратистів.

Пізніше цю інформацію підтвердили аналітики-розслідувачі з Bellingcat і Forensic Architecture, які проаналізували сотні годин відео, супутникові знімки і публікації в соціальних мережах проросійських сепаратистів, російських та українських кадрових військових.

Генерал армії у відставці Віктор Муженко розглядає експозицію, присвячену Іловайську, в Національному військово-історичному музеї України. У 2014-2019 роках Муженко був начальником Генштабу і головнокомандувачем ЗСУ. За події в Іловайську він не раз зазнавав критики.

«Я вважаю, що всі рішення, які ухвалювалися, відповідали обстановці, що склалася, – розповідає Муженко. – Об’єктивно оцінити ситуацію можуть лише ті люди, які в той час перебували в тому місці і несли таку ж відповідальність».

Ось уже сім років Віктор Муженко ходить у Генпрокуратуру на допити. «Я тільки за те, щоб [справу] давно розсекретили, – веде далі Муженко. – Я кажу, що я, вже як державний експерт із питань таємниці, не бачу в тих матеріалах нічого таємного».

Кремль причетність до бойових дій на Донбасі заперечує. 26 серпня 2014 року Путін і Порошенко провели двогодинну зустріч – «домовилися з гуманітарних питань», скупо коментували їхні прес-служби. Сьогодні Віктор Муженко розповідає: Москва тоді пообіцяла Києву «зелений коридор» для виведення українських солдатів із Іловайська.

«Мені доручили узгодити з росіянами маршрути виходу під відповідні гарантії, під так званий цей «зелений коридор». Цілий день практично 28 серпня якраз проходив процес узгодження цих маршрутів», – пояснює Муженко.

Переговори з Генштабом Росії, за його словами, проходили дуже складно: російські генерали висунули тоді низку непосильних для України вимог.

«Останньою була заява, що вони не дають ніяких гарантій. Тільки одна умова: вихід без техніки й озброєння і тільки через територію Російської Федерації. На що ми не могли погодитися ніяк», – розповідає військовий.

Востаннє Наталя розмовляла з сином 28 серпня. Навіть через сім років жінка точно пам’ятає час дзвінка – половина шостої вечора.

«Я настільки зраділа, коли почула його голос, що навіть дослівно переказати, що я тоді почула від нього, не можу. Я знаю, що ми говорили йому, що ми його любимо, що у нього все вийде, що все добре складеться, але реально дитина прощалася», – розповідає вона.

Знесилені й деморалізовані українські військові почали вихід із Іловайська рано-вранці 29 серпня. Йшли полями, густо засіяними соняшниками. Вихід кілька разів відкладали, розповідає Муженко.

«Я так розумію, це робилося для того, щоб дати можливість російським підрозділам зайняти відповідні ділянки місцевості, які перекривали ці маршрути виходу. Це одне. І з точки зору вибору позицій і організації системи вогню вони були не готові».

Як тільки йому доповіли про те, що відбувається, Муженко зв’язався з одним із російських генералів у Москві: «Це просто реально розстріл! Що ви робите ?! Тоді він мені сказав: «Вікторе Миколайовичу, повірте, рішення ухвалюю не я».

Про те, що її син загинув у бою, Наталя дізналася з повідомлення у фейсбуці батальйону «Донбас». Потім інформація звідти зникла, а Євгена записали у зниклі безвісти. Однак після відчайдушних пошуків інформація про смерть сина підтвердилася. На упізнання пішов чоловік.

«Я так і не зайшла туди, – розповідає мати загиблого бійця. – Я сказала: я тільки зайду туди за однієї умови – якщо ви мені віддасте тіло мого сина. Вони сказали: фізично неможливо».

Поки тіло сина везли додому, Наталя пофарбувала ворота свого будинку в кольори українського прапора. Про це мріяв Євген при житті. А вхід у будинок тепер прикрашають вази з артилерійських гільз, у яких стоять штучні соняшники – символ тих, хто назавжди залишився в Іловайську. Наталя сподівається, що розслідування коли-небудь завершиться і винні будуть покарані.

• «Російські війська ніколи не брали в ньому [конфлікті на Донбасі] участі. І не беруть. Це є виключно внутрішньоукраїнським конфліктом», – стверджував прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.
• Згідно з дослідженням російського опозиційного політика Бориса Нємцова, убитого в 2015 році в центрі Москви, під Іловайськом загинуло щонайменше 150 російських військових.
• На відеозаписах боїв за Іловайськ, які вивчили в Forensic Architecture, зображені російські танки Т-72Б3. У 2014 році такі бойові машини перебували на озброєнні виключно збройних сил РФ.

Відео телеканалу «Настоящее время» мовою оригіналу:

Sharing is caring!