Колишнього нардепа-регіонала Березкіна підозрюють у заволодінні грошима державного банку

Наприкінці 90-х Березкін здобув стійку репутацію бізнесмена-«кидали»

Колишньому народному депутату від депутатської групи «Волі народу» у 8-му скликанні, а ще раніше від Партії регіонів Станіславу Березкіну повідомили про підозру у заволодінні 20 млн. доларів «Ощадбанку». Про це повідомили у пресслужбі НАБУ.

«27 вересня 2019 року НАБУ та САП повідомили колишньому народному депутату про підозру у заволодіння 20 млн дол. США АТ «Ощадбанк» (100% акцій належать державі). Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України», – йдеться у повідомленні. Як зазначається, колишнього нардепа, який водночас був бенефіціарним власником компаній групи «Креатив», вважають організатором корупційної схеми з заволодіння коштами «Ощадбанку».

За даними слідства, у період 2013–2015 років службові особи приватних підприємств, що входили до групи «Креатив», у змові зі службовими особами АТ «Ощадбанк», підробивши документи, незаконно отримали в держбанку кредит на суму 20 млн. дол. (160 млн. грн. в еквіваленті на момент вчинення злочину) нібито на купівлю насіння соняшника. Після цього тодішні власники групи «Креатив» вивели гроші за кордон на рахунки підконтрольних їм компаній, зареєстрованих у Белізі та Швейцарії, а згодом купили за них корпоративні права юридичних осіб, що володіли цінною нерухомістю.

«Розслідування наведених фактів детективи НАБУ здійснюють з травня 2016 року. Восени 2018 року слідство зібрало достатньо доказів для повідомлення про підозру 13 особам, зокрема й тодішньому народному депутату. Однак стосовно нього Верховна Рада 8-го скликання подання Генерального прокурора України на притягнення до кримінальної відповідальності не підтримала», – додали у бюро.

Таким чином статус підозрюваних набули 12 осіб: власники та службові особи підприємств групи «Креатив», службовці АТ «Ощадбанк» та незалежний оцінювач.

«У липні 2019-го з незрозумілих причин та у порушення ч. 5 ст. 36 КПК України генеральний прокурор Юрій Луценко визначив підслідність у кримінальному провадження за слідчими Головного слідчого управління Національною поліції України. 28 серпня 2019 року генпрокурор це рішення переглянув, визначивши підслідність у справі знову за детективами Національного бюро», – резюмували у НАБУ.

Наразі у НАБУ не називають прізвище екснардепа, проте ЗМІ повідомляють, що йдеться про колишнього депутата Верховної Ради з групи «Воля народу» Станіслава Березкіна. Нагадаємо, 23 жовтня САП та НАБУ затримало 10 осіб за підозрою у заволодінні $20 млн. «Ощадбанку». Серед них – три топ-менеджери затримали та повідомили про підозру низці посадових осіб АТ «Ощадбанк» та підприємств групи «Креатив» у вчиненні корупційних злочинів та заволодінні 20 млн. доларів державного банку.

Максим

Син екс-нардепа Березкіна  – Максим

25 жовтня суд обрав запобіжні заходи всім 10 фігурантам справи про привласнення державних коштів «Ощадбанку» у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави, а вже наступного дня шестеро з них вийшли на волю. Їх підозрюють у причетності до видачі фіктивного кредиту на суму 20 мільйонів доларів, які нібито потрапили до кишені нардепа від «Волі народу» Станіслава Березкіна. За версією Антикорупційного бюро, яке розслідує злочин, кілька співробітників Ощадбанку допомагали Березкіну підробляти документи для оформлення кредиту у державному банку без належного забезпечення. Серед фігурантів справи є також і син нардепа – Максим.

донька Березкіна – Вікторія

Донька екс-нардепа  – Вікторія

6 листопада стало відомо, що підозрювана у причетності до розкрадання 20 мільйонів доларів «Ощадбанку» донька Березкіна – Вікторія (на фото) – виїхала з України.

Джерело

Довідка «Нашої версії»

Як зазначали ЗМІ, за час створення своєї бізнес-імперії Станіслав Березкін здобув стійку репутацію бізнесмена-«кидали».

Одним з прикладів таких «кидків» була історія повернення боргу іноземним партнерам, які брали участь у створенні «Соноли». Підприємство було створено в 1996 році Кіровоградською корпорацією «Система-ССБ» (назва якої – абревіатура її засновника Станіслава Семеновича Березкіна) і американським інвестиційним фондом Western NIS Enterprise Fund.

У 1999 році вибухнув скандал, що вийшов на міжнародний рівень: «Сонола» і не думала повертати наданий закордонним інвестором кредит, а також виплачувати дивіденди. У тому ж році «Сонола» призупинила погашення боргу по додатковому кредиту на суму $ 970 000, який вона отримала від WNISEF у 1997 році. У 2000-му С. Березкін, який займав пост генерального директора ЗАТ, і корпорація «Система-ССБ» отримали в одному з районних судів Кіровограда рішення про визнання недійсним кредитного договору з американцями, в результаті чого представники WNISEF були виведені з наглядової ради «Соноли».

Інвестор – Western NIS Enterprise Fund – звернувся в Міжнародний центр вирішення спорів при Американській арбітражній асоціації (Нью-Йорк) з вимогою зобов’язати ЗАТ «Сонола» повернути борг. У 2001 році було винесено рішення про стягнення з кіровоградського підприємства $ 3,77 млн. (з урахуванням пені та штрафів). Але реалізувати це право в Україні і отримати кошти від компанії, оборот якої на той момент складав близько 20 млн. грн. на рік, WNISEF так і не зміг.

У 2004-му американці звернулися в Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів з черговим позовом – але вже проти українського уряду. Яке, на думку інвесторів, не змогло забезпечити захист їхніх прав в Україні, після чого конфліктом зацікавилися владні органи. Але тільки в 2005 році, з приходом до влади в країні проамериканських «помаранчевих», конфлікт був вирішений. А його учасники підписали угоду про позасудове вирішення спору. Відповідно до якого WNISEF відмовився від своїх акцій «Соноли» на користь опонентів за грошову компенсацію.

На думку експертів, причини, які змусили С. Березкіна врегулювати конфлікт з американцями полягали в тому, що на це безпосередньо вплинули вимоги з боку «любих друзів», які могли пригрозивши розоренням, а також промислова група «Креатив», куди і «витекли» всі американські (і не тільки) інвестиції, готувалася до виходу на ринок IPO.

Проте, як зазначали ЗМІ, Березкін поводився таким чином не лише з іноземними партнерами, такі ж «витівки» він робив і на рідній для нього Кіровоградщині.

Sharing is caring!

Send a Comment