Оприлюднена інформація про зловживання в сфері харчування військовослужбовців у Міноборони має ефект гучної розірваної бомби у публічній площині. Насправді, якщо це правда, то мова йде не просто про корупційні злочини, — це мародерство під час війни! Речі треба називати своїми іменами. Поняття мають мати адекватне сутністне визначення!
Прочитавши цю інформацію, у мене логічно одразу виникло, як мінімум, декілька застережень.
По-перше, оприлюднена інформація відповідає дійсності чи ні! Тому я вирішила зачекати з її поширенням. Хоч обуренню, як у всьому суспільстві, також не було меж. З’ясувати — що і як. А потім робити власні висновки.
Пр-друге. Якщо політично продовжується акція дискредитації головнокомандувача Залужного, то у тих, хто це робить, не вистачає елементарних мізків, щоб розібратися у сфері компетенцій і відповідальності в армії! Бо головнокомандувач відповідає за тактику і стратегію війни! А не за постачання, укомплектування, обмундирування і навіть харчування. Тому, коли пишуть, що воїни не одягнені, не взуті, не обігріті і не покормлені, як належить, — це питання, насамперед, міністра Резнікова і його служб Міноборони, а не Залужного! І в цьому плані, це холостий вистріл або вистріл собі ж у ногу!
По-третє, абсолютно очевидний ще й такий момент. У загальній критиці військової корупції в Україні, а вона у світі зараз дуже поширена, це випадок не пересічний. Усвідомлюємо, що має бути таємною інформація про озброєння, але не про закупівлі в сфері харчування. Безперечно, є ньюанси. Бо за кількістю вжитого, до прикладу, хліба можна визначити кількість населення у країні тощо, заперечать мені фахівці у статистиці. І тим не менше, утаємничувати усі процеси закупівель під час війни — це абсолютний нонсенс. Це шлях і спосіб підвищення рівня корупції в армії на порядки.
Вже усі забули, але мотивацією призначення Резнікова у міністри оборони як раз і було наведення порядку в матеріально-технічному постачанні Міноборони. Подивіться його перші численні інтерв‘ю про аудити, перевірки тощо. Все це було. Щоправда звітів про роботу не було, її висновків не було оприлюднено.
Ну, а далі війна… Вона, як загально прийнято вважати, все має списати…
Серед цих міркувань — ключова теза: правда чи ні у оприлюдненій в «Дзеркалі тижня» інформації?!
Адже війна. Гібридна. Вона має різні прояви.
І в цьому плані украй дебільною і дивною виглядає вже сьогоднішня інформація про те, що СБУ і Міноборони починають боротися з маніпуляторами… Шукати їх повне коло. Маразм міцнішає. Хлопці! Це так не працює. Ви спочатку спростуйте доказово з паперами, аналітичними звітами, документами в руках про проплати, що уся оприлюднена інформація — це брехня, якщо українською! А фейк, як ви любите, англійською! Що немає підстав звинувачувати у зловживаннях. Тобто надайте повну інформацію саме по суті висунутих обвинувачень! А вже потім розпочинайте піаритись на маніпуляціях інформаційним простором. Гасити ситуацію. Має бути саме так. А не навпаки.
Бо операція з публічного відмивання мародерів не матиме успіху, не переведуться стрілки в іншу площину, якщо не буде спростовано повно і всебічно факти системного завищення цін на продукти харчування для армії, схематоз у цій сфері, тобто не спростуються факти мародерства на армії, що повинні каратися жорстко і невідворотно за законами стану війни — воєнного стану!