«Морозні коефіцієнти» — незаконні: облгази Фірташа програли НКРЕКП

Про це повідомляє ВГО «Спілка власників житла України»

У період з 12.03.2019 по 18.03.2019 НКРЕКП проведено позапланову виїзну перевірку дотримання суб’єктом господарювання ПАТ «Харківгаз» вимог законодавства у нафтогазовій сфері та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 18.03.2019 № 85, яким зафіксовано наступні порушення: пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно — правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме: дотримання вимог глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ у частині визначення фактичного об’єму споживання (розподілу) природного газу по об’єкту побутового споживача на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу .

За наслідками проведення відкритого засідання за участю представників Публічного акціонерного товариства «Харківгаз», 26.03.2019 Комісією прийнято постанову № 431 від 26.03.2019 «Про накладення штрафу на ПАТ «Харківгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».

Не погоджуючись із таким рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ПАТ «Харківгаз» звернувся до суду з відповідним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що суб’єктом владних повноважень у ході судового розгляду справи доведено правомірність оскаржуваної постанови № 431 від 26.03.2019.

Другий апеляційний адміністративний суд 01 червня 2020 року погодився з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Постанова від 01 червня 2020 р. у справі № 520/3601/19

Відповідач [НКРЕКП] дійшов до висновку, що ПАТ «Харківгаз» допустило порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме вимог глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ у частині визначення фактичного об’єму споживання (розподілу) природного газу по об’єкту побутового споживання на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Згідно з пунктом 32 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» Регулятором ринку природного газу є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем.

Положеннями глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем встановлено, що визначення фактичного об’єму споживання (розподілу) природного газу по об’єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Для визначення фактичного об’єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача.

Розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах останній раз були затверджені на 2016 рік наказом Міністерством енергетики та вугільної промисловості України від 25.12.2015 № 847 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2016 рік» № 847.

Відповідно до преамбули Наказ Міненерговугілля № 847 розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу газорозподільних підприємств (операторів газорозподільних систем) на 2016 рік були розраховані на підставі Наказу Міненерговугілля № 737.

Згідно з пунктом 1.1 Наказу Міненерговугілля № 737 річні обсяги нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах розраховуються відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об’єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 № 595.

Газорозподільні підприємства самостійно згідно з методиками, зазначеними в підпункті 1.1 пункту 1 цього наказу, розраховують річні обсяги нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу на календарний рік та не пізніше ніж за 2 місяці до початку року подають їх на затвердження до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України впродовж місяця на підставі даних, отриманих від газорозподільних підприємств щодо розрахованих річних обсягів нормативні втрати і виробничо-технологічних витрат природного газу, затверджує щодо кожного газорозподільного підприємства розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на наступний календарний рік.

Відповідно до пункту 1.3 зазначеного вище наказу Міністерство енергетики та вугільної промисловості затверджує щодо кожного газорозподільного підприємства розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на наступний календарний рік.

Методикою № 264 визначено, що виробничо-технологічні втрати газу — це газ, що втрачається під час транспортування газу газорозподільними та внутрішньобудинковими мережами, а також під час виконання профілактичних робіт і поточних ремонтів.

Об’єм фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу Оператора ГРМ розраховується як різниця між об’ємом надходження природного газу до ГРМ у відповідний період і об’ємом природного газу, який розподілений між споживачами.

Так, нормативні втрати і виробничо-технологічні витрати природного газу визначаються із застосуванням Методик № 264 та № 595.

Відповідно до глави 1 Методики № 595, остання призначена для розрахунків питомих втрат газу в разі не приведення до стандартних умов результатів вимірювання об’ємів газу низького тиску, які вимірюються лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів при зміні тиску та/або температури газу. Розрахунки питомих втрат газу здійснюються за допомогою коефіцієнтів коригування показів лічильників. Питомі втрати газу визначаються підприємствами з газопостачання та газифікації розрахунковим шляхом самостійно згідно з даною Методикою і включаються до собівартості транспортування газу цих підприємств.

Отже, розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу газорозподільних підприємств (операторів газорозподільних систем) на 2016 рік у обсягах, які затверджені Наказом Міненерговугілля №847, були розраховані з урахуванням втрат, які виникають у зв’язку з не приведенням показань побутових лічильників газу до стандартних умов, та в наступному були включені до тарифу на розподіл природного газу для Ліцензіата, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.12.2016 № 2309 та розраховано у грн. за 1000 куб, м (без ПДВ).

Відповідно до статті 48 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено ціни на ринку природного газу, що регулюються державою, зокрема тарифи на послуги транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу та послуги установки LNG, а також інші платежі, пов’язані з доступом до газотранспортних і газорозподільних систем, газосховищ та установки LNG або приєднанням до газотранспортної або газорозподільної системи.

Отже, слід виходити з того, що суб’єкт господарювання не наділений повноваженнями самостійно визначати для побутових споживачів (категорії населення) коефіцієнти, ціни або тарифи.

Відповідні витрати лише можуть бути включені до структури тарифу на розподіл природного газу, за наявності відповідного належного обґрунтування, підтвердженого відповідними доказами та матеріалами, які подаються на затвердження до НКРЕКП.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності застосування Ліцензіатом до споживачів, зокрема, побутових, цін/тарифів/донарахувань, які не були розраховані та затверджені уповноваженим Законом України «Про ринок природного газу» органом НКРЕКП, яка є Регулятором ринку природного газу та уповноважена затверджувати відповідні тарифи.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 глави 1 розділу IX Кодексу газорозподільних систем питання приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов врегульовано розділом XV Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 6 глави 1 розділу XV Кодексу газорозподільних систем визначено, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (k) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики № 116.

Глава 1 «Загальні положення» та Глава 2 «Галузь використання» Методики № 116 визначають, що розрахунки об’єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці. Такі розрахунки виконуються споживачами газу самостійно.

Дія цієї Методики поширюється на суб’єктів господарювання, які у господарсько-виробничій діяльності для вимірювання об’єму спожитого газу використовують лічильники, крім випадків використання газу за показами лічильників громадянами-підприємцями для власних потреб, тобто не на побутових споживачів.

У той же час, чинними нормативно-правовими актами не визначено величин коефіцієнтів приведення до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків із побутовими споживачами.

Отже, норми Кодексу газорозподільних систем не містять положень, які регламентують процедуру приведення об’ємів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків.

Норми Кодексу щодо приведення до стандартних умов для побутових споживачів застосовується виключно при здійсненні перерахунків об’ємів природного газу (куб. м) в енергетичні одиниці (кВт-год) та надання їх побутовим споживачам інформаційно.

Разом із тим, поняття «об’єм» та «обсяг» природного газу є різними категоріями. Об’єм природного газу вимірюється виключно в куб. м, а обсяг природного газу в енергетичних одиницях (кВт-год).

Визначення фактичного об’єму споживання (розподілу) природного газу по 1 об’єкту побутового споживача здійснюється виключно в одиницях об’єму природного газу (м куб.) на підставі даних лічильника природного газу.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу об’єм природного газу — кількість газу (м куб.), виміряна вузлом обліку природного газу або визначена в результаті інших регламентних процедур, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 глави 4 розділу IX Кодексу визначення фактичного об’єму споживання (розподілу) природного газу по об’єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Для визначення фактичного об’єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача.

Ціна на природний газ для побутових споживачів, яким продаж природного газу здійснює постачальник із спеціальними обов’язками встановлюється згідно із Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867, за певний об’єм природного газу, виражений в м куб.

Таким чином, визначення фактичного об’єму споживання (розподілу) природного газу по об’єкту побутового споживача для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами здійснюється, виключно в одиницях об’єму природного газу (м куб.) на підставі фактичних даних лічильника природного газу.

Пунктом 3 глави 1 розділу IX Кодексу передбачено, що фактичний об’єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об’єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках. Об’єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, об’єм природного газу не може бути приведений до стандартних умов без наступного його переведення в одиниці для подальшого використання при розрахунках.

Визначення та розрахунок тарифу на послуги розподілу природного газу для суб’єктів господарювання, які отримали або мають намір отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу здійснюється відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП від 25.02.2016 № 236.

Відповідно до положень пункту 6 Розділу II Методики № 236, на перехідний період тарифи на послуги розподілу природного газу визначаються окремо для побутових та не побутових споживачів суб’єкта господарювання з розподілу природного газу за одиницю приєднаної потужності.

Згідно з Методикою № 236 при розрахунку тарифів на послуги розподілу природного газу враховуються нормовані виробничо-технологічні витрати та втрати природного газу (технічно неминучий убуток) підприємства з газопостачання та газифікації.

Судовим розглядом встановлено, що плановані розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу ПАТ «Харківгаз», що встановлені наказом Міненерговугілля № 847, складають 53285 тис. куб. м.

Однак, фактичні показники, визначені на підставі звітності позивача, є меншими та складають 53284,65 тис. куб. м.

НКРЕКП, з урахуванням листа позивача від 15.03.2019, здійснено аналіз особових рахунків споживачів за період з 01.10.2018 по 31.12.2018, а саме: № 1320288398, № 1320034629, № 1320000579, № 1320198639, № 1320221491, № 1320383335, № 1320308919, за результатами якого встановлено, що загальний обсяг розподілу природного газу, визначений товариством з урахуванням даних споживачів, переданих через Контакт-центр, через особистий кабінет, по телефону, склав 3443,06 куб. м, зокрема: за жовтень — 613,66 куб. м, за листопад — 1274 куб. м, за грудень — 1555,40 куб. м.

Починаючи з жовтня 2018 ПАТ «Харківгаз» здійснює донарахування побутовим споживачам обсягів природного газу, які враховують різницю у приведенні до стандартних умов.

НКРЕКП встановлено, що неправомірне донарахування обсягів природного газу із застосування коефіцієнту приведення об’єму природного газу до стандартних умов за період з 01.10.2018 по 31.12.2018 склало 220,42 куб. м: за жовтень — 22,8 куб. м, листопад — 82,56 куб. м, грудень — 115,06 куб. м.

Враховуючи донарахування обсягів природного газу із застосуванням коефіцієнту приведення об’єму природного газу до стандартних умов за період з 01.10.2018 по 31.12.2018, за зазначеними особовими рахунками ліцензіатом нараховано 3663,67 куб. м: за жовтень — 636,91 куб. м, листопад — 1356,56 куб. м, грудень — 1670,20 куб. м.

Зазначені нараховані обсяги природного газу 3663,67 куб. м по споживачам були надані постачальнику газу — ТОВ «Харківгаз ЗБУТ» та Оператору ГТС.

Отже, донарахування обсягів природного газу із застосуванням коефіцієнту приведення об’єму природного газу до стандартних умов за період з 01.10.2018 по 31.12.2018 склало 220,42 куб. м, що в грошовому еквіваленті становить 1848,08 грн., зокрема: за жовтень 2018 року — 22.8 куб. м *6,9579 грн. за 1 куб. м = 158,64 грн.; за листопад-грудень 2018 року — 197,62 куб. м*8,54892 грн. за 1 куб. м = 1689,44 грн., де: 6,9579 грн. за 1 куб. м — ціна на газ для побутових споживачів, встановлена на період з 01.04.2018 по 31.10.2018; 8,54892 грн. за 1 куб. м — ціна на газ для побутових споживачів, встановлена з 01.11.2018.

Колегія суддів, крім іншого, зазначає, що відповідно до пунктом 1 частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов’язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Так, постановою НКРЕКП «Щодо заборони ПАТ «Харківгаз» приводити об’єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами» від 23.11.2018 № 1517 відповідно до статті 4 Закону України «Про ринок природного газу», статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» заборонено ПАТ «Харківгаз» при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об’єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами; у разі проведення у жовтні 2018 ПАТ «Харківгаз» об’ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов ПАТ «Харківгаз» необхідно здійснити за жовтень 2018 перерахунок об’єму споживання (розподілу) природного газу по об’єктах побутових споживачів відповідно до фактичних показань лічильників природного газу.

Враховуючи викладене, позивачем вимоги обов’язкової до виконання чинної постанови № 1517 не виконані.

При цьому, колегія суддів не приймає посилання позивача на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 24.12.2019 у справі № 640/21017/18, від 03.02.2020 у справі № 640/20866/18, спірні правовідносини у яких виникли з приводу правомірності постанови НКРЕКП від 23.11.2018 № 1493 «Про заборону ПАТ «Житомиргаз» приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами» та від 23.11.2018 № 1488 «Щодо заборони ПАТ «Волиньгаз» приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами» відповідно.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом зазначених справ є правомірність інших постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо заборони іншим суб’єктам господарювання приводити об’єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами, та висновки суду у вказаних вище справах не впливають на чинність та обов’язковість виконання постанови НКРЕКП від 23.11.2018 № 1517 «Щодо заборони ПАТ «Харківгаз» приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами».

У той же час, апелянт вказував на те, що в рамках справи № 640/21402/18 судом надана оцінка правомірності постанови НКРЕКП від 23.11.2018 № 1517 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 зазначену постанову НКРЕКП визнано протиправною та нечинною.

Втім, з цього приводу колегія суддів зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин, прийняття відповідачем оскаржуваної постанови № 431 від 26.03.2019 про накладення штрафу на позивача, звернення позивача до суду та на час розгляду справи судом першої інстанції положення постанови НКРЕКП від 23.11.2018 № 1517 були чинними та підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Отже, колегія суддів зазначає, що визнання нечинною постанови НКРЕКП від 23.11.2018 № 1517 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 по справі № 640/21402/18, яка набрала законної сили 03.03.2020, не може мати наслідком визнання протиправними висновків відповідача стосовно порушення позивачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання, покладені ним в основу оскаржуваної постанови про накладення штрафу на позивача, та були сформовані відповідачем до визнання нечинною постанови НКРЕКП від 23.11.2018 № 1517.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що приведення позивачем об’ємів використаного природного газу побутовим споживачам до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами не передбачено чинним законодавством України, а отже є протиправним.

За таких обставин, НКРЕКП приймаючи спірну постанову № 431 від 26.03.2019 та застосовуючи до ПАТ «Харківгаз» штраф за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання, діяло в межах повноважень та на підставі чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» — залишити без задоволення; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 по справі № 520/3601/19 залишити без змін.

Джерело

Sharing is caring!

Send a Comment