Москва готує переселення жителів Гази до України — Сергій Климовський

На напад ХАМАС на Ізраїль цікаво поглянути з позиції, що це лише частина чиїхось більших планів, які інші намагаються розгорнути на свою користь за принципом східних єдиноборств.

ХАМАС вже 9 жовтня на третій день своєї спецоперації «Потоп» запросив перемир’я. Раніше, ніж можна було очікувати. Очевидно, бомбові та ракетні удари по Газі виявилися надто болючими. Далося взнаки також відключення води та електроенергії, без якої опріснювальні установки не працюють. Зазвичай ХАМАС пропонує перемир’я і через Єгипет через тиждень боїв. Все як завжди. ХАМАС просить припинити стріляти та обіцяє щодня вбивати по полоненому ізраїльтянину, якщо ЦАХАЛ продовжить удари по Газі. ХАМАС захопив близько ста ізраїльтян і може проводити таку стратегію сто днів, але згоден частину з них уже обміняти на кілька тисяч своїх бойовиків, які сидять у в’язницях в Ізраїлі. Усіх одразу обмінювати не хоче, щоб зберегти важіль тиску на Ізраїль.

ХАМАС реалізує свій простий план війни і, мабуть, не здогадується, що його план лише епізод у великих планах Москви і Нетаньяху, використовували їх у темну. Ватажки ХАМАС вважають, що завдяки сотні бранців, до того ж переважно жінок і дітей, у них позиція сильніша, ніж зазвичай, коли їм вдавалося потягнути до Гази одного – двох ізраїльських військових. Але це хибний розрахунок, оскільки Нетаньяху робить ставку не так на обстріли Гази, але в її блокаду і ставлення до палестинцям у світі кардинально змінюється.

Зараз не 2010 рік, коли у світових ЗМІ стогнали через «Флотилію свободи», а Туреччина через неї розірвала дипвідносини з Ізраїлем. Нетаньяху в 2009 році повторно став прем’єром і шукав нові способи зняти проблему «Газу та ХАМАС», оскільки колишні не дали результатів. Він ставив на економічну блокаду Гази, але тоді цей план повністю провалився. Тепер вторгнення 7 жовтня дає змогу Нетаньяху повернутися до нього.

Не дивно, що Моссад і ЦАХАЛ «проспали» вторгнення, а ізраїльські аналітики не можуть пояснити, звідки ХАМАС має стільки фабричних ракет та іншого зовсім не кустарного спорядження. Тому розповідають байки про підземні тунелі в Газу з Сінаю, яким все це нібито завезли і про велике виробництво ракет в Газі з місцевої сировини – піску та морських водоростей. Аналітики самі не вірять у свої байки і змушені додавати, що морська блокада Гази військовим флотом Ізраїлю щодо ввезення зброї «не герметична».

Хоч як крути, але ХАМАС в Єгипті визнаний терористичною організацією, на відміну від РФ. У 2016 р. армія Єгипту вела на Синайському півострові біля воріт Гази суворі бої з ІДІЛ з використанням бронетехніки. Які тунелі – Єгипет закрився від Гази бетонною стіною, що йде на метри в землю, на відміну від ізраїльського паркану з сітки-рабиці. Та ракета, яка влучно потрапила до мечеті Ахмата Кадирова на вулиці його імені у передмісті Єрусалиму, теж була не водопровідною трубою з порохом та цвяхами всередині. Ракетний удар 10 жовтня по Ашкелон теж не кустарного виробництва. ХАМАС з 2006-го кожні два-три роки обстрілює ракетами Ізраїль, але обстріл 9 жовтня чомусь видають за щось на зразок снігу, що несподівано випав.

Поки ХАМАС контролює Газу такий ракетний «сніг» регулярно випадатиме в Ізраїлі і це проблема не лише одного Нетаньяху. Обстріли Ізраїлю – це прибутковий бізнес для ХАМАС та частина економіки Гази. США, ЄС та деякі арабські держави роками дають гроші ХАМАСу, щоб він не стріляв. Трамп припиняв ці виплати, вимагаючи припинення обстрілу Ізраїлю. Лівий уряд Ізраїлю в 2006 році відмовився від плану розселити в Газі євреїв серед палестинців, сподіваючись, що згодом вони подружаться і вступлять у діловий симбіоз. Так як це не сталося, воно вивело з Гази всіх поселенців і поліцію і надало сектору повну можливість жити так, як він хоче.

Після цього в Газі на виборах до влади прийшов ХАМАС і зробив так, як зробили свого часу Гітлер і Сталін – скасував вибори. У Газі немає навіть тієї імітації виборів, яка буває в Росії та інших електоральних диктатурах. В результаті немає можливості замінити його на виборах партією, яка не стрілятиме. Чекати на повстання в Газі проти диктатури ХАМАС, зрозуміло, можна, але майже безнадійно. За 16 років нічого такого не трапилося. Можна спокійно чекати повстань та революцій у Білорусі, Венесуелі чи Нікарагуа, але не у випадку з Газою.

Спроби Нетаньяху змусити ХАМАС не стріляти спочатку блокадою, а після її невдачі грішми однаково не дали довгострокових позитивних результатів. Уряд Беннета, Лапіда та інші, що змінили його після 2021 року, продовжували політику інвестицій у сектор Газа та надання його мешканцям роботи в Ізраїлі. Але після 7 жовтня повернення до неї вже не можливе, принаймні найближчим часом. Не можливий не лише з моральних причин, а й тому, що ХАМАС вимагатиме від Ізраїлю відновити зруйновані в Газі будівлі та виплати постраждалим. В Ізраїлі

Sharing is caring!

Send a Comment