Можливо, вистава про кохання у виконанні цих акторів вийшла настільки проникливою саме тому, що вони здатні любити усією своєю суттю – Олег Володарський (відео)

«Емоції, яких торкаєшся душею. Сприймайте світ мистецтва у його багатогранності разом з нами та преглядайте літературно-музичну композицію «Кохання, як воно є», створену в рамках проєкту Театр Рівності, де люди з порушенням зору стають акторами! Проєкт втілюється у життя за підтримки Українського культурного фонду»

Барський проект «Театр Рівності» 15 жовтня презентує виставу за твором вінницької поетеси Світлани Травневої «Кохання як воно є». Усі актори театру – мають вади зору, тому й вистава буде інклюзивною із використанням технології квадрозвуку, аби люди, які не бачать, мали змогу відчути, що відбувається на сцені. Всього у постановці задіяли п’ятьох людей, однак незрячим акторам під час спектаклю пересуватися сценою допомагають волонтери.

Вистава «Кохання як воно є» відбудеться у Барському будинку культури 15 жовтня, однак поки – без глядачів у залі через поширення коронавірусу. Проте відео постановки з’явиться у соцмережах. Також виставу транслюватимуть по радіо.

Джерело: https://bar.visti.live/2020/10/12/barskyj-proekt-teatr-rivnosti-prezentuvav-novu-vystavu/?fbclid=IwAR0AJCkZWFpirpnc2IU_I3w8VnLdCd6QJp7hXRhSWxCc9pPVspxxY8EZlnc

Актори Барського міського художнього аматорського театру Аліна Богатирьова, Людмила Євтенко, Сергій Білоус, Володимир Григор‘єв

Ми знімали програму після останньої репетиції перед прем’єрою. Порожня глядацька зала, яскраве світло на сцені… Актори були трохи втомленими та схвильованими, проте залишалися привітними та щирими. Часто складно знайти спільну мову навіть з одним співрозмовником, а тут одразу четверо. Люди з обмеженими зоровими можливостями, котрі відчувають та чують набагато потужніше за багатьох з нас.

Я неймовірно радію з того, що мені все ж таки вдалося зняти цю програму, адже ці люди – яскравий приклад того, що кожен з нас має достатньо сили жити, творити, сяяти та надихати, попри будь-які життєві негаразди. Напередодні ми знімали програму з режисеркою цього проекту – Іриною Дєдовою та найактивнішим «співучасником» організації цього дива – Романом Григорьєвим. Ще під час спілкування з ними я побачив в них таке неймовірне натхнення та ентузіазм.

Доля багата на жарти та несподіванки, адже лише напередодні у Вінниці ми знімали «Сповідь» зі Світланою Травневою, на п’єсу якої і ставили постановку, та провідним методистом Вінницького обласного центру народної творчості Зоєю Красуляк, котра після прем’єри вручала нагороду за цей проект. Ще до прем’єри я був вражений цим проектом, в якому зустрілися стільки талановитих, небайдужих, яскравих, потужних українців.

Мені пощастило потрапити за лаштунки раніше, ніж відбулася вистава. Тому, під гучні овації глядачів, після спектаклю я мимоволі згадував, як за декілька днів до того ми сиділи на цій сцені і розмовляли про Україну. Різні долі, різне виховання, різні характери, але спільним знаменником є наша країна. Ми повинні бути усі разом. Обов’язково. Це надважливо. Особливо сьогодні.

Після вистави ми тепло обійнялися зі Світланою Травневою, поспілкувалися із Зоєю Красуляк. За час перебування тут я закохався в культуру та талановитість Поділля. І Барський МХАТ став вагомим внеском у мою скарбничку спогадів про цей неймовірний край. Ця «Сповідь» зачепила щось у моїй душі. Я слухав героїв програми і понад усе прагнув, щоб глядачі зуміли по-справжньому побачити та почути кожного з цих неймовірних людей. Зуміли побачити їх величезні серця і сповнені любов’ю та світлом душі. Скільки ж в цих людях тепла, добра і Бога!

Можливо, вистава про кохання у виконанні цих людей вийшла настільки проникливою саме тому, що ці люди здатні любити усією своєю суттю. Я сидів у глядацькій залі, поруч з рештою глядачів і поринав у незабутні спогади. Яке ж щастя – кохати. Загубитися назавжди й віднайти себе в рідній людині. Обіймати весь світ… Танцювати під дощем… Цілували сніжинки… Яке ж це величне почуття! І які дива воно творить! Коли ти кохаєш, ти по-справжньому живий.

Ще до того, як ці неймовірно щирі та справжні люди перевтілилися у талановито зображених персонажів, я запитав у них: «Чого не вистачає нашому суспільству?»

Відповідь, котру я почув, спантеличила мене, а потім ще не раз лунала у моїй голові: «Гроші, статус, багатство – це не важливо… Важливі Господь, душа і любов…»

Проблеми із зором не заважають цим людям бачити суть, адже найважливіше ми бачимо серцем.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герої програми: Актори Барського міського художнього аматорського театру Аліна Богатирьова, Людмила Євтенко, Сергій Білоус, Володимир Григор‘єв

Sharing is caring!

Send a Comment