Нарахування 3% річних та інфляції у платіжках прокоментував Мінрегіон

Минулого тижня голова Спілки власників житла України, народний депутат Олексій Кучеренко, відреагував на масові звернення та невдоволення громадян щодо автоматичного нарахування у платіжних документах за житлово-комунальні послуги 3% річних та інфляційних втрат при наявності заборгованості.

Зокрема ним було направлене звернення до Міністерства розвитку громад та територій (Мінрегіону) України із проханням прокоментувати правомірність (припустимість) таких дій виконавців послуг. Нагадаємо, відповідно до підпункту 36 пункту 4 положення, Мінрегіон узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.

Сьогодні Мінрегіон надав відповідь, у якій прокоментовані та узагальнені порушені питання.

Як зазначається у відповіді, згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України (ЦК) боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, стаття 625 ЦК не вимагає рішення суду у якості підстави для виникнення обов’язку боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних (якщо в договорі не встановлений інший розмір).

Також було наведено судову практику (постанови ВСУ від 16 грудня 2015 року № 6-2023цс15, від ЗО жовтня 2013 року № 6-59цс13, від 13 січня 2016 року № 6-931цс15, рішення ГСУ від 11 лютого 2021 року № 904/6054/20), з огляду на яку правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК.

Водночас, у вказаному рішенні від 16 грудня 2015 року Верховний Суд також вказав, що «з огляду на те, що в процесі прийняття спеціального закону – Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зміни до ЦК Верховною Радою України не розглядалися та не приймалися, стосовно спірних правовідносин норми спеціального закону не можуть конкурувати з нормами основного акта цивільного законодавства».

Окремо слід зазначити, що пеня с видом цивільної відповідальності за порушення зобов’язання за договором окремим від передбаченої статтею 625 ЦК, шо випливає в тому числі з відокремлення неустойки (видом якої є пеня) у статті 624 ЦК.

Так, Верховний суд у постанові від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц прийшов до висновків, що інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання, вираженого в національній валюті та 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові. Слід зазначити, шо такий підхід є усталеною практикою Верховного суду, яка стосується не лише боржників з оплати житлово-комунальних послуг.

Таким чином, застосування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, передбаченої статтею 26 Закону (пеня визначається відповідно до договору, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення) не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК, зокрема, зобов’язання сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Водночас, згідно із Законом України від 17.03.2020 року № 530-1Х «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУІО-19)» на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОУЮ-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Крім цього, Мінрегіон повідомив, що законодавство не містить особливих вимог до оформлення вимог кредитора поза процедурою банкрутства.

При цьому слід зазначити, що підпункт 3 пункту 4 розділу II Вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 31 січня 2020 року № 23, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 лютого 2020 року за № 202/34485 (далі – Вимоги), передбачає, що рахунок на оплату комунальних послуг має обов’язково містити суму заборгованості за спожиті комунальні послуги, що не погашена споживачем на дату формування рахунків на оплату комунальних послуг (за наявності).

Також вказані Вимоги передбачають, що у рахунку можуть бути зазначені сума нарахованої споживачеві пені та суму неустойки (штрафу, пені), що сплачується виконавцем комунальної послуги споживачу (за наявності).

Водночас відповідно до підпункту 5 пункту 4 розділу II згаданих Вимог виконавець може зазначати у рахунку з метою інформування споживача іншу інформацію, до якої можна віднести і суми інфляційних нарахувань та трьох відсотки річних.

Повний текст відповіді № 1/10.2/2739-21 від 23.07.2021:

Sharing is caring!

Send a Comment