Пам’ятаймо Вячеслава Чорновола: борець за свободу та незалежність України

Стаття присвячена вшануванню пам’яті видатного українського політика, дисидента та лідера українського національно-визвольного руху Вячеслава Чорновола, який загинув у трагічній ДТП 25 березня 1999 року. Він був символом боротьби за незалежність та справедливість в Україні.

Невтомний борець за Незалежну Україну та права людини

25 березня – роковини трагічної загибелі видатного українського політика, дисидента, багаторічного політв’язня, лідера українського національно-визвольного руху кінця 80-х – початку 90-х років В’ячеслава Чорновола.

Борець за Незалежну Україну провів у радянських тюрмах та таборах майже 10 років. Був чотири рази засуджений. В один із років витримав 83 допити і ніколи не свідчив супроти друзів.

Його так боялася влада, що під Олімпіаду-1980 ініціювала кримінальну справу, звинувативши у замаху на зґвалтування.

Саме Чорновіл ініціював проголошення Декларації про державний суверенітет та Акт проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Він отримав прізвисько від  КДБ — «Неугомонный».

Чорновіл дожив до омріяної Незалежності, але не дожив до того часу, як Незалежна Україна вшанувала і нагородила його прокурора…

25 березня 1999 року сталася ДТП, в результаті якої Чорновіл загинув. Майже одразу після трагічної загибелі Чорновола у ЗМІ почали з’являтися відомості про те, що ця аварія була спланована. Утім, тодішня кучмівська влада одразу безапеляційно заявила про «нещасний випадок». Згодом кримінальну справу то відкривали, то знову закривали, а керівники правоохоронних органів годували суспільство пустими обіцянками, що «розслідування скоро завершиться». Очевидно, що цю справу просто «спускали на гальмах».

Особисто я впевнений, що В’ячеслава Чорновола вбили. Саме він був провідним опозиційним політиком на той час, він був найбільшим конкурентом для Леоніда Кучми на президентських виборах 1999 року. Загибель Чорновола за півроку до виборів була дуже вигідною для Кучми. Якби Чорновіл брав участь у цих виборах, їх результат міг бути зовсім іншим. А Кучма та його оточення це чудово розуміли.

В’ячеслав Чорновіл рішуче виступав проти тієї олігархічної системи, яку вибудував Кучма. «Народу — справедливість, бандитам – тюрми» – заявляв він і переконував, що в Україні має бути «…сила закону, а не закон сили, добробут народу, а не всенародні злидні, громадське порозуміння, а не громадська ворожнеча, демократія, а не диктатура». Звісно, що корумпований олігархічний режим був готовий на все, щоб зупинити лідера з такими поглядами.

Всі винуватці вбивства, незалежно від займаних на той час посад чи сьогоднішнього становища у суспільстві, мають понести суворе покарання. Утім, звісно, цього не станеться за нинішньої влади, зокрема з огляду на те, який величезний вплив на неї має зять Кучми – одіозний олігарх Віктор Пінчук, якого останнім часом ще й відбілюють за гроші різноманітні «лідери громадської думки». Та й при всіх минулих владах, на які Пінчук та вся олігархія впливали не менше, справедливості теж не було.

Пам’ятаймо В’ячеслава Чорновола і продовжуймо його справу – боротьбу за побудову сильної, соціально справедливої, правової та справді демократичної держави!

Юрій Левченко, екснардеп ВР

Sharing is caring!

Send a Comment