Вінницький окружний адміністративний суд розпочав судовий розгляд за позовом вінницької пенсіонерки Надії Паненко, яку Муніципальна поліція оштрафувала на 11 тисяч гривень за торгівлю яблуками та грушами біля будинку, в якому проживає, повідомляє Vlasno.info.
Надія Михайлівна зазначає, що суму, на яку її оштрафувала Муніципальна поліція, з пенсії вираховують частинами від травня минулого року. Залишається на життя лише тисяча гривень. – Цього місяця вирахували 300 гривень, – каже пенсіонерка. – У квітні теж вирахують 300 гривень. Літня жінка розповідає, що перший штраф, який їй потрібно було сплатити за рішенням адмінкомісії, перевищував її щомісячну пенсію. – Потрібно було сплатити 1360 гривень протягом 10 днів, – каже жінка. – Тоді як пенсія в мене лише 1326 гривень.
Нагадаємо, Вінницький міський суд ухвалив поновити оскарження дій державного виконавця. Тож, пенсіонерка скористалась такою можливістю і звернулась до адміністративного суду. Відповідачем вказаний начальник центрального органу Державної виконавчої служби Вінниці Віталій Горобчук, який, на думку пенсіонерки, міг скасувати постанови, за якими здійснюються стягнення. Однак на судове засідання з’явилась представник державної виконавчої служби Алла Янечик. Адвокат Надії Паненко клопотав про оголошення перерви для залучення до справи ще кількох співвідповідачів, зокрема, і обласне управління юстиції, і адміністративну комісію при Вінницькій міській раді. Натомість суддя ухвалила замінити відповідача. Тож, відповідатиме за позовом пенсіонерки тепер не начальник центрального відділу Державної виконавчої служби, а сам центральний відділ. Перерву у судовому засіданні таки оголосили. Однак лише після того, як представник позивачки повідомив, що напередодні судового засідання його підзахисна отримала ще одну постанову Державної виконавчої служби. – Ми будемо змінювати позовні вимоги, – повідомив адвокат Іван Семенюк.
Фото з архіву Vlasno.info
Джерело: vlasno.info
Ви знаєте, читаю і думаю: “А є межа нашої жорстокості, черствості і цинізму?” Уявіть кожен собі, якщо б на місці цієї жінки опинилась ваша мама? А ще задайте собі питання: що керувало цією жінкою, коли вона стояла і продавала нещасні яблучка і грушки? Жага нажитися чи вижити? І чи не є це блюзнірством, якщо зрівнювати незрівняне?