Подолати корупцію можна лише репресивними заходами та заміною можновладців – міф перший

Боротьба з корупцією є найболючішою темою для українців. Вона має історію, витоки й причини виникнення, свої особливості. Однак, не вдаючись у глибокі дискусії, обмежимося аналізом позитивного досвіду вирішення цього питання в Румунії, що ми спостерігали під час численних робочих візитів до цієї країни.

2

Зустрічаючись із керівництвом Генерального інспекторату національної поліції, антикорупційного органу (DNA), генеральної прокуратури (DIICOT), податкових та митних органів (ANAF), профільних міністерств та парламентських комітетів Румунії, ми сформували комплексне бачення шляхів реалізації антикорупційних програм. Від самого початку нас глибоко вразила ефективність роботи їхнього антикорупційного органу DNA, очолюваного Лаурою Кодруцею Ковеші, котра за чотири роки своєї роботи довела до суду понад 1,5 тис. кримінальних справ стосовно корупціонерів усіх рівнів. Лише впродовж 2016 року було відкрито кримінальні справи проти трьох міністрів, шести сенаторів, одинадцяти депутатів, 47 мерів, 16 суддів і 21 керівника держкомпаній. Загальний обсяг конфіскованих коштів склав 668 млн. євро.

3

Лаура Кодруца Ковеші (на знімку) одразу набула підтримки румунського народу, оскільки притягла до відповідальності навіть корумпованого брата президента, який призначив її на посаду. В опитуванні національної довіри румун 2015 року Антикорупційний директорат посів перше місце, випередивши армію та церкву, які традиційно мають надвисокий рівень довіри в цій країні.

Однак така активність Ковеші викликала невдоволення представників влади. Так, у лютому 2018 року на перевищенні нею повноважень наголосив міністр юстиції Тудорел Тоадер, позицію якого поділила й прем’єр-міністр Віоріка Денчіле. І вже 31 травня 2018 року Конституційний суд Румунії зобов’язав президента країни Клауса Йоханніса (всупереч його бажанню, щоб вона продовжувала працювати) підписати указ про звільнення її з посади.

Цікавим фактом є те, що реальною причиною такого кроку було не стільки невдоволення можновладців діями головного антикорупціонера, а відсутність стратегічних розрахунків оцінки наслідків від запровадження такої практики. Ідеться про те, що за результатами дослідження, проведеного уповноваженими інституціями ЄС, за рівнем сприйняття корупції населенням саме Румунія виявилася найбільш корумпованою з-поміж країн ЄС. Рівень довіри населення до влади стрімко знизився, що призвело до популізму в програмах та риториці політиків – такими діями вони намагалися повернути довіру до влади. Це, зрештою, призвело до уповільнення реформ. Не варто забувати, що на перших етапах реформи практично завжди боляче сприймаються більшістю населення, однак вони є вкрай необхідними для подальшого розвитку.

4

З огляду на це, необхідно усвідомити, що:

– реалізація антикорупційних проектів не повинна бути пов’язана з дискредитацією органів влади (наслідки можуть бути катастрофічними!);

– антикорупційні проекти не мають обмежуватися лише наділенням такою компетенцією уповноваженого органу (у нашому випадку це НАБУ, САП, ДБР, СБУ, ДЗЕ НП та інші), це спільне завдання всього суспільства та органів влади;

– оцінка результатів роботи антикорупційних органів повинна ґрунтуватися переважним чином на усуненні системних корупційних явищ та загроз, що неодмінно має передбачати відшкодування збитків, а не кількість обвинувальних вироків (результати досліджень спеціальних груп EUROPOL та CARIN підтвердили неефективність такої практики);

– антикорупційні проекти мають зумовлювати оптимізацію процесів (спрощення процедур) відносин між державою та громадянином, державою та бізнесом (чим складніше процедури, що забезпечують доступ громадянина до реалізації його прав, тим вищими стають корупційні ризики), тому запровадження електронних сервісів – це, безперечно, один із шляхів подолання корупції, але суто у сфері публічних послуг;

– слід на відомчому рівні виробити модель обов’язкових покрокових дій держслужбовців у разі виникнення обставин або ситуацій, пов’язаних із високим корупційним ризиком;

– поетапне запровадження механізмів детінізації економіки, особливо у перехідний період, передбачає застосування ризик-орієнтованих інструментів моніторингу за тіньовою економічною діяльністю;

– усунення корупційних ризиків у характерних відносинах будь-якої сфери можливе лише за умови запровадження соціально позитивних моделей діяльності як альтернативних тіньовим, щоб особа мала вибір. У разі відсутності можливості діяти в правовий спосіб громадяни змушені розробляти власні протиправні бізнес-моделі або користуватися послугами інших.

5

Це не повний перелік висновків, яких ми дійшли. Окремі з них стосуються стратегії протидії корупційним проявам. Їх було презентовано під час закритих експертних обговорень з урахуванням того, що вони є суто професійними.

В’ячеслав НЕКРАСОВ, Вадим МЕЛЬНИК

Далі буде.

Sharing is caring!

Send a Comment