Подивився в очі отцю Петру і побачив там таке потужне і зігріваюче полум’я віри – Олег Володарський (відео)

Господи Ісусе Христе Боже наш, ми згрішили перед Тобою, і праведним Твоїм судом через неправди і беззаконня наші втратили мир і злагоду в Україні нашій. Ти, Господи, бачиш протистояння між владою і народом, Ти бачиш, як злі сили розпалюють ворожнечу і ненависть між людьми, Ти бачиш непримиренність між протидіючими силами. Неправда породила в нас насилля, страждання невинних людей і кров. Ти ж, милостивий Господь, що не до кінця гніваєшся, дивлячись на наші вікові великі страждання, голодомор, гоніння на Церкву, заслання і катування, а ще більше – на велике терпіння нашого народу, бо ми і в стражданнях, і в неволі не втрачали віру в Тебе, єдиного істинного Бога – Ти змилувався над нами і дарував нам свободу і державу. Дякуємо тобі за милосердя Твоє, і припадаючи знову дякуємо за Твою безмежну любов. Ми хоч і грішимо перед Тобою, але ж і Тобі єдиному служимо. Зглянься на нас, Чоловіколюбний Господи, і не карай нас гнівом Твоїм за наші провини вільні і не вільні, за наше протистояння і нерозумність, за нашу непримиренність, гордість і нетерпеливість один до одного, за наше небажання знаходити порозуміння. Але Ти, Боже наш, бачиш і навернення до тебе народу нашого, його віру і жертовність. Господи Ісусе Христе, Ти сказав: «Без мене не можете робити нічого». Допоможи нам знайти примирення між протидіючими силами. Пошли в наші серця любов один до одного, мир і злагоду, – благає Тебе Церква Твоя. Владико Многомилостивий, охорони нашу державу від тих, хто зазіхає на її незалежність і хоче розділити її. Господи, збережи нашу Українську державу, як Ти завжди оберігав християнські держави. Господи Боже, Ти керуєш народами і кожною людиною, ти даєш владу і відбираєш її, надихни нашу владу, щоб вона служила тим, хто обрав її, а не своїм інтересам, або невеликій частині суспільства. Навчи людей, особливо тих, що називають себе християнами, не продавати свою совість ні дешево, ні дорого, бо вона буде потрібна їм у житті. Господи, Спасителю наш, дай мудрість нашим народним депутатам, щоби вони приймали справедливі закони на благо народу і кожної людини, і не чинили неправди. Господи Боже наш, Ти є суддя праведний, пошли суддям нашим благодатну допомогу і пробуди їхню совість, щоби вони не дивились на обличчя, на посади і на гроші, а чинили справедливий суд, щоби люди остаточно не втратили надію на правдивих суддів. Нагадай їм, Господи, що скоро і вони стануть перед Тобою на Твій суд. Господи, напоум наших правоохоронців не застосовувати зброю проти свого народу, проти своїх батьків і матерів, братів і сестер. Навчи також нерозумних людей не спокушувати правоохоронців на насилля. Господи, Боже наш, сьогодні Україна переживає тяжке випробування. Це наслідок наших гріхів і беззаконь. Не карай нас надмірно, але зглянься на наші немочі, прости нам провини наші і допоможи нам знайти примирення і справедливість, захисти нас від видимих і невидимих ворогів наших, які хочуть поневолити нас, і помилуй народ наш, як Ти помилував ніневітян заради їх покаяння. Бо Твоє є милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас і навіки віків. Амінь.

Протоієрей Петро Андрійчук, настоятель храму Пресвятої Трійці (м. Сторожинець Чернівецької обл.)

«Зараз ми всі розсипані частинки величної Нації, та спільна молитва здатна зробити кожного з нас спочатку цільними, а потім і єдиними, а значить непереможними»

Олег Володарський

Храм Святого князя Володимира. Величний сповнений затишною тишею. Сонячне проміння пробивалося крізь вітражні вікна і падали на центральний вівтар.

Отець Петро Андрійчук. Спокійна та добра людина, котра уважно спостерігає за співрозмовником і бачить набагато більше, ніж той хоче сказати чи показати. Я взагалі не помітив в ньому хвилювання перед програмою. Його привітність і тепла посмішка одразу привертають до нього. З ним затишно. Він говорить не лише словами, а й очима. В нього глибокі та усвідомлені очі, на дні яких виблискує теплий і добрий гумор.

Служки кремлівської церкви створили у свідомості пересічного українця образ священнослужителя, котрий нав’язує нам лише відчуття провини й страждання. Священники нашої рідної української церкви, навпаки, сповнені любові та віри. Вони сповнені життям і проповідують життя з любов’ю до Бога і до ближнього.

Вони моляться за Україну та українців разом з українцями. Вони енергійні, дієві та патріотичні. Вони не нав’язують віру, проте щиро вітають кожного парафіянина, як того, хто постійно відвідує церкву, так і тих, хто переступає церковний поріг ледве не вперше. Український священник здатен почути кожного, поділитися з ним теплом Божої Любові, помолитися за нього.

Я сидів поруч зі священником посеред Божого храму, а відчував себе вдома. Я грівся душею і відчував вдячність до рідної Церкви, слухаючи душею «Сповідь» цього сильного, духовного українця. У отця Петра Андрійчука румунське коріння, але свідомість і переконання усвідомленого українця.

Він з гумором дивиться на квохтання кремлівських попів на нашу рідну Церкву. Дивиться і мудро спостерігає за тим, як ненависть застилає очі та нівечить душу. Спостерігає за цими порожніми рясами, порожніми душами та молиться як за Україну, так і за ворогів. В нього настільки доросла душа, що йому стає сили не дати ворогу занапастити її злобою та ненавистю.

У нас з ним збіглися погляди на те, що в українській церкві, в українських храмах мають майоріти національні прапори. Сьогодні є багато позитивних прикладів тих країн, в яких держава і церква підтримують одне одного. Я всією душею сподіваюся, що за згодою Матері-Церкви і її парафіян, у порога нашої віри будуть майоріти жовто-сині та червоно-чорні прапори.

Інколи шукаєш істину. Наводиш доводи, плутаєшся у міркуваннях… А потім подивишся в очі священику своєї рідної церкви та бачиш в них стільки любові та добра! Стільки спокійної мудрості! Неймовірний феномен нас самих. Коли ми єдині у своїй вірі й боротьбі – ми непереможні. Та коли нас зіштовхують між собою – ми стаємо слабкими та безсилими.

Сьогодні ми отримали від Господа не тільки надскладні випробування, а й неоціненний подарунок – нашу рідну українську церкву. Бог любить нас. Він оберігає і направляє нас. Та декілька поколінь українців виявилися нездатні чути його. А сьогодні, коли ми стали патріотичні та богомольні, ми самі шоковані тим, наскільки Нація була близька до того, щоб втратити Бога і Україну і, як наслідок, саме право називатися Нацією.

Яку неймовірну силу має наша віра… щодня під тисячами храмових куполів українські священики, капелани, монахи моляться за Україну й до них в цій молитві приєднуються тисячі й тисячі парафіян. Знову подивився в очі отцю Петру і побачив там таке потужне і зігріваюче полум’я віри. В той же момент я відчув, як яскравіше розгорівся вогонь віри в моїй душі, напоєний полум’ям мого співрозмовника. В той день я зрозумів найважливіше для себе – коли у твоїй душі є Бог і Україна, мудрий Господь дарує тобі зустрічі з людьми, в очах яких ти знаходиш відповіді на всі свої запитання.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми Протоієрей Петро Андрійчук, настоятель храму Пресвятої Трійці (м. Сторожинець Чернівецької обл.)

Sharing is caring!

Send a Comment