Правовий розбір ситуації щодо застосування вогнепальної зброї поліцейським у Дніпрі

Події у Дніпрі (поліцейський застрелив чоловіка, який чинив опір – ред.) сколихнули суспільство, розділивши людей на тих, хто підтримує дії поліцейського та хто їх засуджує.

За офіційною версією ДБР поліцейські під час патрулювання намагалися зупинити елітне авто, водій якого порушував правила дорожнього руху. Після зупинки авто, водій нібито поводився агресивно та мав ознаки алкогольного сп’яніння.

Про розвиток подальших подій можемо говорити лише з аналізу відеозаписів, які перебувають у загальному доступі. На них ми бачимо, що жінка, яка перебувала у авто з водієм та намагалася сісти на його місце, не виконувала вимогу поліцейського вийти з авто та чинила супротив. При спробі поліцейських затримати жінку, чоловік вискочив та напав на правоохоронців.

Патрульний застосував вогнепальну зброю. Внаслідок отриманих поранень водій авто загинув.

За офіційною позицією ДБР, дії поліцейського кваліфікували за ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство), ч. 3 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що спричинили тяжкі наслідки).

Ми підготували юридичний розбір питань, які найчастіше обговорюються під постами щодо цієї події прихильниками різних сторін.

Чому поліцейський вистрілив?

У пункті 1 ч. 4 ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю, зокрема для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім’ї, у випадку загрози їхньому життю чи здоров’ю.

Поліцейський не попередив про застосування зброї

У такій ситуації закон чітко визначає, що поліцейський має попередити про необхідність припинення протиправних дій і про намір використати зброю. З відео ми бачимо, що поліцейський після нападу на нього, підвівшись на ноги, одразу дістав пістолет та зробив три постріли у напрямку, де перебував водій.

Більше ясності у дану ситуацію можуть дати відеозаписи з бодікамер поліцейських, оскільки на відео не зафіксовано, що робив водій після того, як припинив свій напад на одного з патрульних. За версією, що розповсюджується у соціальних мережах, водій одразу напав на іншу патрульну, у якої потім були зафіксовані тілесні ушкодження.

Чи міг поліцейський застосувати зброю без попередження?

У цьому випадку, як на нашу думку, не міг. У частині 6 ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію» визначений перелік випадків, у яких поліцейський має право застосувати зброю без попередження, а саме:

  1. при спробі особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї;
  2. у разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів або інших засобів, що загрожують життю чи здоров’ю людей;
  3. якщо особа, затримана або заарештована за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину, втікає із застосуванням транспортного засобу;
  4. якщо особа чинить збройний опір;
  5. для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.

Куди цілив поліцейський?

Станом на зараз в загальному доступі немає інформації про те, куди саме влучила куля. У Законі визначається, що поліцейський може застосовувати вогнепальну зброю тільки з метою заподіяння особі такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в такій обстановці, для негайного відвернення чи припинення збройного нападу. Тому тут також буде важливим визначення у яку частину тіла стріляв та поцілив поліцейський.

«В машині були діти!»

Наявність дітей у авто не дає права нападати на поліцейських. У будь-якому випадку є законні алгоритми дій, навіть якщо людина категорично не погоджується із позицією правоохоронців. Наприклад, можна звернутись до адвокатів за правовою допомогою, фіксувати допущенні правоохоронцями порушення, звернутись на гарячу лінію патрульної поліції, до Державного бюро розслідувань тощо.

«Поліцейські чіпали жінку, яка пересіла за кермо»

Насправді, те, що жінка сіла на місце водія – спосіб захисту від потенційного протоколу по ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані алкогольного спʼяніння) і не найкращий. Поліцейські б мали запропонувати чоловіку пройти огляд на визначення стану спʼяніння. У випадку відмови – зафіксувати цей факт та скласти протокол по ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Що важливо у розслідуванні цієї справи?

Для кваліфікації дій поліцейського саме за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, слідчі ДБР повинні будуть довести існування у поліцейського наміру та бажання саме спричинити смерть водія. З практики, у подібних ситуаціях, це вкрай спірне питання, але воно прямо впливає на існування складу кримінального правопорушення у діях поліцейського. Як правило, це доводиться комплексом доказів. Зокрема, це може бути й локалізація тілесних ушкоджень на тілі потерпілого. Простіше кажучи, якщо поліцейський зробив постріл у голову потерпілому, то малоймовірно, що він розрахував затримати його живим.

Також важливо, щоб слідчі ДБР дослідили цю ситуацію у комплексі, не обмежившись лише зафіксованою частиною події. Зокрема, необхідно встановити що саме передувало події, яка зафіксована на відео; що саме стало причиною та підставою для спроби затримання пасажирки авто; психологічний стан учасників події. Це все у комплексі з іншими обставинами впливатиме на можливість кваліфікації дій поліцейського за ч. 3 ст. 365 КК України.

Відверто дивує, що у мережі відсутня будь-яка інформація про розслідування у окремому провадженні саме факту нападу на поліцейських.

На нашу думку, має бути зареєстровано окреме провадження за ст. 345 КК України (насильство щодо працівника правоохоронного органу), у якому буде надана також оцінка діям водія та пасажирки авто. Це, у свою чергу, забезпечить повноту розслідування дій поліцейського та допоможе відповісти на питання чи дійсно присутній факт перевищення службових повноважень.

Будь-які конфлікти з правоохоронцями мають відбуватись винятково у правовому полі. Вважаємо неприпустимим визначати винуватого, виходячи виключно з закріплених суспільством кліше. Повну оцінку даної події мають дати слідчі та суд, ґрунтуючись на неупередженому дослідженні всіх доказів.

Джерело

Sharing is caring!

Send a Comment