Розпочавши конфронтацію із Заходом, Путін підписав смертельний вирок своєму режиму

Путінський проект – «Велика Росія» – потрібно закривати. І з цим не потрібно довго затягувати

Поблажливе ставлення частини європейського політичного істеблішменту до розповзання путінської агресії по всьому світу, і небажання «злазити» з російської «газонафтової голки», вказує на те, що підготовка Москви до демонтажу західної цивілізації відбувається за планами Путіна. Адже він готується до війни із Заходом, фактично отримуючи від Європи фінансування цього «проекту» у вигляді наростання продажів за російські енергоресурси. Виглядає на те, що витягувати Російську Федерацію з економічної прірви після розпаду Радянського Союзу, було великою помилкою. Адже хіба тепер росіяни згадують з вдячністю про «стегенця Буша», програму «ленд-лізу» чи місію Нансена? Бо якщо і згадують, то як зайвий привід для ненависті.

Допомога Заходу Росії тільки продовжила в часі агонію Московської імперії, що за Путіна перетворилася на території, якими керують місцеві банди під виглядом політиків, котрі платять «данину» Кремлю, отриману з природної ренти і переексплуатації населення.

Російський інтервенціонізм не передбачає геополітичного заспокоєння

Сьогодні Росія переживає неоімперську фазу свого історичного розвитку. Ця кризова фаза, не дивлячись на всі намагання та зусилля Путіна повернути Росії статус наддержави, все більше вганяє РФ у стан політичного і економічного самознищення.

Російське суспільство так і не спромоглося усвідомити глибину кризи, що насувається повільно, але невідворотно. Але найбільша небезпека полягає в тому, що гниючий заживо організм імперії отруює все навколо себе.

І хоча Путін продовжує ігнорувати низьку суспільну довіру до діючого режиму, породжену його реваншистською політичною діяльністю і економічною кризою в Росії, держава, яка силою поневолила 190 різних народів і націй, втрачає попередній запас міцності. Який в минулі часи досягався завдяки тоталітарним методам управління і жорстоким викоріненням будь-якого інакомислення.

Поширення можливостей інтернету не дає шансів повністю закрити інформаційне вікно для пересічних росіян. Проте, якщо Путін таки наважиться відключити Росію від світової павутини, то це стане підтвердженням того, що Кремль готовий піти до кінця по шляху самознищення. Але російський інтервенціонізм не передбачає геополітичного заспокоєння навіть за критичного для Москви стану. Навпаки, чим гіршою ставатиме економічна ситуація у Російській Федерації, тим більш агресивно і войовничо вестиме себе Кремль на міжнародній арені.

Росія настирливо провокує зіткнення цивілізацій. І вона просто заплуталася, намагаючись поширити свою тоталітарну ідеологію по всьому світу. Адже маючи союзників серед таких країн-ізгоїв, як Північна Корея, Венесуела, Куба та Іран, Путін не здатен довести державам, котрі ще остаточно не визначилися з ким вони, що в ХХІ столітті «керована демократія» по-російськи є кращим вибором для них.

Москва готова відмовитися від дотримання концепції ядерного стримування

Проте імперська одержимість Путіна не передбачає відступу. Путінізм став національною трагедією російського народу, але «Путінський Титанік» поки що тримається на плаву завдяки підтримці його приречених пасажирів. Готуючись до можливого Армагеддону, Путін очолює країну, в якої, крім військ, нафти і газу та ядерної зброї, за потьомкінським фасадом нічого немає.

Вдавшись до повторення тактики СРСР, і знайшовши собі головних ворогів – Захід і Україну, – путіністам вдалося на деякий час відволікти гнів народу від кричущих внутрішніх проблем та провальної соціально-економічної політики уряду. Але блефуючи і роблячи вигляд, що вона готова зіграти в «ядерну рулетку» з Америкою, Москва готова відмовитися від дотримання концепції ядерного стримування, котра домінувала у міжнародній політиці останні 70 років. Повертаючи у світову геополітику колишній страх ядерної війни, Кремль чомусь прагне забути про її гарантований наслідок – взаємознищення сторін, котрі візьмуть участь у такому глобальному конфлікті.

Та в Російської Федерації й близько немає економічного потенціалу, котрий мав Радянський Союз, і вона не може дозволити собі фінансувати повномасштабну війну або залучати великі ресурси на гонку озброєнь. Але нахабство і наївність кремлівців просто дивують. Якби російська розвідка доповідала Путіну не те, що він хоче почути, а що є в дійсності, то він мав би знати, яким потужним нині є фінансування в США секретних військових проектів. І що ці проекти мінімум на 15-20 років попереду російських.

За науковоємкістю військових розробок, Америка традиційно є далеко попереду інших країн світу, а можливість швидкого впровадження нових технологій і розробок у воєнній галузі не дає й тут Росії жодних шансів.

Московська імперія має бути демонтована якнайшвидше

Очевидно, що путінський проект – «Велика Росія» – потрібно закривати. І з цим не потрібно довго затягувати. Необхідно диверсифікувати надходження енергоносіїв до Європи і перестати взагалі закуповувати в Російської Федерації газ та нафту.

Зрозумівши, що попри усі намагання домовитися з Росією не вдасться, Захід мав би вжити конкретних кроків для блокування російської агресії. І першим із них мала б стати повна відмова від продовження будівництва «Північного потоку-2». Адже цей проект є енергетичним «Троянським конем» Росії, впустивши якого до Євросоюзу Європа ризикує не менше, ніж захисники Трої у часи Троянської війни. І Захід може програти гібридну війну Росії, якщо Москва отримає монополію на поставку енергоносіїв до ЄС.

Другим кроком може стати встановлення жорсткого контролю над фінансовими транзакціями Росії в європейських і американських банках. Оскільки Кремль фінансує терористичну та підривну діяльність в Європі і по всьому світу, використовуючи ліберальні правила перекидання незаконних коштів, котрі мали б бути переглянуті у терміновому порядку.

Третє, що варто зробити, це різко обмежити для громадян Росії, доки триватиме гібридна війна, можливість отримання віз до держав Європейського союзу, США, Великої Британії, Канади, Австралії та їхніх союзників. Адже приймати в своєму домі ворогів є повним нонсенсом. Не може населення країни, яке підтримує правління Путіна і ненавидить все західне, безперешкодно перебувати на території держав, яких вважає ворожими.

Розпочавши непрораховану конфронтацію із Заходом нібито для того, щоб західний світ почав рахуватися з Росією, Путін підписав своєму режиму смертельний вирок. Адже поваги неможливо досягти шляхом провокування насильства. І йому нічого не вдасться «виторгувати». На жаль, на Заході на насильство Путіна стосовно сусідніх держав прийнято відповідати з величезним запізненням. І коли у Німеччині чи Франції усвідомлять, що в Україні сьогодні відбувається те, що завтра чекатиме і на них, якщо цьому суворо і оперативно не протидіяти, то може виявитися, що вже занадто пізно. Тому для Заходу нині вибір один: або він спільними зусиллями демонтує Московську імперію, або Путін, якщо все так і продовжуватиметься далі, демонтує західну цивілізацію.

Віктор Каспрук, політолог

Джерело

Sharing is caring!

Send a Comment