Наша Версія

Уже більше місяця з телеекранів телебачення, шпальт газет і сторінок Інтернету однією з топових тем залишається справа Насірова, якому інкримінується стаття 364 Кримінального кодексу України – зловживання владою або службовим становищем – саме так слідчі НАБУ кваліфікували рішення голови ДФС про розстрочення податкових боргів підприємствам. Звичайно, майже вся інформація подається наче під копірку – негативно щодо Насірова. Повідомлення ці різняться лише напруженням емоцій і політичною піар-орієнтацією.

Тому постає питання: а як же принципи свободи слова і нерозривно з ними пов’язані права людини? Бо відсторонені на задній план вони рано чи пізно спрацюють. Тож давайте не будемо N-ний раз наступати на ті ж самі граблі і поважатимемо точку зору іншої сторони.

Суд розглядає запобіжний захід для Насірова

На жаль, майже не видно спроб трохи глибше проаналізувати події навколо очільника ДФС. Тож пропонуємо щодо справи Насірова повернутися на півтора року назад – до жовтня 2015-го. В інтерв’ю (http://www.epravda.com.ua/publications/2015/10/16/563486/) для «Економічної правди» Роман Насіров, власне, фактично побував на першому «допиті» щодо розстрочки податкових боргів.

Ось уривки того інтерв’ю:

– А наскільки ви часто є об’єктом лобізму для компаній олігархів? Наприклад, в питанні тієї ж реструктуризації боргу.

– Вони лобіюють свої інтереси в парламенті. У нашому випадку реструктуризація боргу під 36% річних, оформлення активів у податкову заставу – не найприємніша процедура. Для компаній це не плюс, це вимушені обставини. З проханням про реструктуризацію до нас звертаються не тільки приватні компанії, але і державні. Хороший приклад – та ж «Укргазвидобування». У них борг в два рази менше, ніж у «Укрнафти». Ми їм розстрочку дали до листопада.

Візьмемо, скажімо, «Укрнафту». Компанія з 2014 року не платила податки. У серпні ми домовилися про виплату податкового боргу в розстрочку. У серпні компанія почала обслуговувати цю реструктуризацію: заплатила в серпні, але не закрила повністю вересень.

– Вони розстрочку не заплатили або новий платіж?

– Ні те, ні інше.

– При цьому вони попросили відстрочку в обслуговуванні боргу на 30 днів.

– Прийшов новий CЕО і попросив паузу для ухвалення рішення. У нас немає законодавчих підстав для таких пауз. Є підписаний з компанією договір про реструктуризацію. Компанія не виконала його умов – договір був розірваний на початку місяця.

– Ні для кого не секрет, що невиплата «Укрнафтою» боргів пов’язана більшою мірою з позицією одного з акціонерів – Ігоря Коломойського.

– Завдяки угоді про реструктуризацію, компанія, так чи інакше, заплатила майже 2 млрд. грн. податкового боргу та передала у податкову заставу майно на суму понад 9,5 млрд. грн.

– Як ви бачите подальший розвиток ваших взаємин з «Укрнафтою»?

– Минулого тижня я розмовляв з Марком Роллінзом. Очікую, що на цьому тижні вони оцінять свої можливості по грошовому потоку і знову звернуться до нас з пропозицією про погашення свого податкового боргу. Він становить 9,5 млрд. грн.

– Скільки ви їм часу даєте на відповідь?

– Не питання, скільки ми їм часу даємо. Ми розірвали угоду і ми подаємо до суду. Початок судового процесу очікується протягом двох місяців.

– А хто нестиме відповідальність? Претензії ви будете пред’являти колишньому керівнику Пітеру Ванхеке чи нинішньому Марку Роллінзу?

– Так, розгрібати все це буде вже нове керівництво. Взагалі, до якого керівництва, колишнього або нинішнього, буде пред’явлена велика частина звинувачень – це питання не тільки до нас, а й до правоохоронних органів. Якщо компанія не заплатить борг, ми будемо його стягувати тими методами, які у нас є. Ми подамо позов до суду про списання грошей з рахунків «Укрнафти», потім про реалізацію заставного майна.

– Питання реструктуризації боргу «Укрнафти» обговорювалося тільки з Роллінз? Або з кимось із акціонерів компанії?

– Тільки з Марком Роллінзом.

– Нам кілька джерел підтвердили, що ви двічі зустрічалися з Ігорем Коломойським в Женеві для обговорення цього питання.

– Я настійно звертаюся до «Українській правди» з проханням показати мені хоч якийсь натяк на те, що я був в Женеві і зустрічався з Ігорем Валерійовичем. Я в Женеві з ним не зустрічався.

– Ні в травні, ні в серпні?

– Ні в травні, ні в серпні. Ні в липні, ні у вересні.

– І з Хомутинником теж не зустрічалися?

– І з Хомутинником теж не зустрічався в Женеві. З Хомутинником я міг перетинатися десь у Верховній Раді або в комітеті. У мене до цих пір, чесно кажучи, є претензія до «Української правди». Я доб’юся від вас вибачень.

– Ще будучи головою парламентського комітету з питань податкової та митної політики в інтерв’ю «Економічній правді» ви говорили, що до вас часто навідувалися ходоки-лобісти. Як до глави ДФС до вас приходять люди для вирішення якихось особистих питань?

– Намагаються ходити. У деяких випадках приходять, просять нісенітниці якісь.

– Хабарі пропонують?

– Ні. Але натякали на можливість їх отримання.

– За вирішення яких питань?

– Питали, чи можемо ми порадити, де купити податковий кредит. Я кажу: ми не те що порадити не можемо, ми вам категорично рекомендуємо не робити цього, навіть якщо порадять інші люди.

Тому що, м’яко кажучи, ми наздоженемо і вам буде некомфортно. Ви витратите гроші зараз і ви сильно пошкодуєте про це потім.

Роман Насіров

Отже, Насіров розповідає як ставиться до виплати податкового боргу в розстрочку «Укрнафта», а точніше про те, що ця приватно-державна компанія не збирається своєчасно повертати борг, тому взято під заставу її майна майже на 10 млрд. грн. Мало того, очільник ДФС звертається до правоохоронних органів, мовляв, тепер ця проблема варта їхньої уваги.

А от співбесідника очільника ДФС цікавить більше те, чи зустрічався він у Женеві з Коломойським та Хомутинником щодо питання реструктуризації боргу «Укрнафти». Журналісту, ймовірно, треба було виконати редакційне завдання, щоб дати новий поштовх скандальній історії про SMS-переписки екс-регіонала Віталія Хомутинника і екс-губернатора Одеської області Ігоря Палиці (соратника Ігора Коломойського) у лютому 2015 року щодо корупційних схем на митниці, після чого подав у відставку тодішній очільник ДФС Ігор Білоус.

Тож натяки Насірову на корупційну складову його (лише ймовірних) женевських зустрічей з фігурантами скандалу цілком правомірно викликали його претензією про безпідставну упередженість ЗМІ.

А між тим, нагадаємо, у жовтні 2015 року глава ДФС Роман Насіров повідомив про розірвання угоди про реструктуризацію боргу «Укрнафти». 22 жовтня керівництво і представники «Укрнафти» не прийшли на розширену колегію з вирішення проблем щодо податкової заборгованості компанії. Після цього ДФС описала майно, включаючи нерухомість, газопереробні заводи, свердловини і товарну продукцію компанії «Укрнафта» на суму 9,278 млрд. грн. в рамках стягнення заборгованості за податковими зобов’язаннями. Хоча все це мав би зробити його попередник Ігор Білоус.

Олександр Онищенко

Нагадуємо, що це був 2015 рік, коли треба було приструнити Коломойського та його оточення. А от щодо Олександра Онищенка-Кадирова – нардепа, який балотувався як мажоритарник від БПП, – подібних вказівок зверху ще не було. Хоча під час виборчої кампанії у 2014 році про нього та його «бізнесові подвиги» не писав лише лінивий (на сайті http://n-v.com.ua також було чимало публікацій і під час виборів і пізніше протягом 3-х останніх років). Тому йому, як і багатьом іншим, надавали усілякі податкові преференції.

Ігор Білоус

До речі, в одному з нещодавніх інтерв’ю тепер уже екс-керівник Фонду держмайна України пан Білоус так відповів на запитання, чим він керувався, коли підписував угоду про розстрочення податкового боргу для компаній Олександра Онищенка: «Податковим кодексом, звичайно, як і всі податківці. Я був здивований, почувши такі новини на свою адресу, хоча в нашій країні треба бути готовим до всього. У мене, принаймні, немає відчуттів, що я поклав початок якоїсь схеми. Якщо не помиляюся, це сталося в січні 2015 року, за місяць до мого фактичного відходу з ДФС… Я не дуже добре пам’ятаю деталі з розстрочкою, тому що це була рутинна щоденна робота… Онищенко тоді навіть заплатив податковий компроміс. Не всі його заплатили. У нас був період податкової амністії. Ті, хто вважали, що завинили в певний період, платили штрафи. Якщо я не помиляюся – 5% від суми проблемних зобов’язань. Вони їх виплатили, це я точно пам’ятаю».

Що характерно, Білоус у справі Насірова складу злочину не вбачає, адже, за його словами, розстрочка – це поширена практика і це не кримінал, хоча треба прагнути, щоб розстрочок і податкових боргів було менше, але це все проблеми останніх 25 років. Він також вважає, що проблем із звинуваченням (у правоохоронців – ред.) не може бути в тому випадку, коли вас взяли на гарячому, тобто на хабарі або на інших зрозумілих схемах виведення грошей, які можна довести.

Інакше кажучи, якщо того ж Насірова безпосередньо «не взяли на гарячому, тобто на хабарі», то у НАБУ і прокурорських, очевидно, є проблеми з доказовою базою. Хоча у бюро приндяться, вдаючи себе шерлок холмсами, мовляв, маємо достатньо доказів незаконності рішень відстороненого від виконання обов’язків глави фіскальної служби. Тому в НАБУ кажуть, що повторний допит може бути доцільний тільки в тому випадку, якщо сам Насіров захоче прийти і повідомити нові факти або обставини, що стосуються його справи.

Що ж Роман Насіров до НАБУ не приходив, але повідомив, причому гучно. Він написав: «Я вас запевняю – правда переможе» (https://www.obozrevatel.com/politics/93168-ya-vas-zapevnyayu-pravda-peremozhe.htm).

І даремно деякі ЗМІ кепкують з Насірова, заявляючи, що він «надихнувшись розслідуваннями щодо судді, вимагатиме перегляду запобіжного заходу». Адже суддя Солом’янського районного суду м. Києва Олександр Бобровник дійсно потрапив на «гачок» до правоохоронців і використовувався ними для своїх специфічних (і незаконних!) потреб.

Це всій країні довели активісти Автомайдану, які днями оприлюднили до цих пір ще секретні документи – розшифровки таємних відеозаписів, які проводила прокуратура міста Києва в кабінеті судді Бобровника. В паперах розписано погодинно і похвилинно, коли суддя Бобровник на робочому місці рахує гроші в конвертах, а коли п’є на радощах.

У Протоколі від 04.03.15 р. за результатами проведення оперативно-технічних заходів у кабінеті судді вказаний наступний висновок: «У ході застосування оперативно-технічних заходів було отримано відомості, які свідчать про наявність у діях Бобровника О.В. ознак кримінальних та корупційних правопорушень, зокрема незаконне отримання суддею матеріальних благ, порушення вимог Закону щодо неупередженого розгляду справ, вчинення дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумніви у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності і непідкупності судових органів».

Це сталося два роки тому. Тобто уже два роки правоохоронці використовують суддю Бобровника у своїх протизаконних цілях. Інакше, чому після таких убивчих висновків справу закривають?! А для того, щоб тепер тримати Бобровника на міцному гачку. Тож бідолага й пиячив безпробудно, бо відчував – рано чи пізно, а відповісти доведеться.

Саме ці обставини з оприлюдненням про протиправну діяльність судді Бобровника і спростовують припущення очільника НАБУ, який не виключав, що на суд проти відстороненого глави ДФС Романа Насірова начебто тиснули.

Артем Ситник

Зокрема, директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник заявляв: «… Здійснення тиску на суд та на представників судової влади я не виключаю. Бо, як я вже сказав, був тиск на економічних експертів».

Таким чином, не покидає відчуття показовості боротьби з корупцією. Всім стало зрозумілим, що і ГПУ з НАБУ, і депутати-популісти хочуть будь-що посадити Насірова та поставити «галочку», мовляв, ось вам, українці, наш результат – першу «крупну рибу» кинуто на пательню! І ключове слово тут – «будь-що».

Звичайно, якась робота виконана, але крики радості затьмарили реальну боротьбу з корупцією. Прикро, що пан Портнов, який виграв суди в Європі, так нічому і не навчив наших ловців «крупної риби».

 

 

 

 

Sharing is caring!