Кілька місяців на Полтавщині тривала дискусія між громадськістю, підприємцями і місцевими владоможцями навколо питання «Бути чи не бути Сорочинському ярмарку?». Якщо провести аналогію з відомим вердиктом про смертну кару – «стратити не можна помилувати», в якому життя і смерть людини залежить від того, в якому місці поставити кому, то у випадку із Сорочинським ярмарком словосполучення виглядало так: «заборонити не можна проводити».
Сорочинський ярмарок перестав бути національним й міжнародним…
Крапку, а точніше надзвичайно важливу «КОМУ» в цих дебатах поставив Кабмін України, і зайняла вона місце після слова «ЗАБОРОНИТИ». Так, у розповсюдженому витязі з протоколу № 60 засідання КМ України від 8 серпня 2014 року йдеться: «Погодитися з пропозицією Полтавської обласної ради та Миргородської районної ради щодо недоцільності проведення у 2014 році Сорочинського ярмарку, доручивши Мінекономрозвитку оформити в триденний термін це рішення актом уряду відповідно до регламентних вимог, зокрема, передбачити виняток Сорочинського ярмарку з переліку виставок і ярмарків, які будуть проводитися в Україні в 2014 році і яким надається статус міжнародних та національних, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 № 605».
На жаль, доводиться констатувати, що Національний Сорочинський ярмарок, який проходив щорічно в серпні в селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області і збирав за тиждень сотні тисяч людей не лише з України, а й з ближнього та дальнього зарубіжжя, нині був під загрозою зриву і міг не відбутися. Цьогоріч його спочатку планували провести з 18 по 24 серпня із урочистим закриттям на День Незалежності нашої держави. Та питання великих ризиків щодо безпеки в разі його проведення під час антитерористичної операції на сході країни переважило економічну і фестивальну складову щорічного дійства у Великих Сорочинцях.
Так, керівництво міліції Полтавщини запевняло, що готове забезпечити охорону порядку на Сорочинському ярмарку, проте вважає недоречним його проведення нині. Таку думку з приводу дискусії «бути чи не буди цьогоріч всесвітньовідомому ярмарку» висловлював Іван Корсун, в. о начальника УМВС у Полтавській області, під час прес-конференції.
– Ми все необхідне від нас зробимо, але не все ж від нас залежить, – твердив Іван Григорович. – Потрібно ще подивитись на суму бюджету, яка виділяється і порахувати чи доцільно використовувати нині такі кошти. Адже мені щоб відправити міліціонерів на ярмарок потрібно забезпечити їх необхідними речами, паливно-мастильними матеріалами та грошима для відрядження. На мою думку, ярмарок поки що краще не проводити. Але, якщо вирішать навпаки, ми – готові.
Перелік був затверджений розпорядженням Кабміну №605 від 25 червня 2014.
Нагадаємо, близько 400 міліціонерів забезпечують громадський порядок під час проведення Сорочинського ярмарку (село Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область) з 18 по 24 серпня включно.
Синдром «чортової червоної свитки»
До речі, до останнього дня у доцільності проведення Сорочинського ярмарку не сумнівалася лише його організатор Світлана Свищева. Зокрема, вона вважає, що має місце синдром «червоної свитки». Ось що з цього приводу писала пані Свищева на сайті yarmarok.in.ua: «Всі шанувальники творчості Миколи Гоголя та Сорочинського ярмарку, оспіваного у однойменній повісті з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки», добре знають історію про червону свитку та її вплив на сам хід ярмарку – «Тільки з того часу кожного року, і саме під час ярмарку, чорт із свинячим писком ходить по всьому майдану, рохкає і збирає шматки своєї свитки. Тепер, кажуть, тільки одного лівого рукава бракує йому».
Напевне, за двісті років чорт так і не знайшов лівого рукава, тому цього року вирішив втрутитись у долю ярмарку та відмінити його. Звісно, нечиста сила є нечиста сила, і їй начхати на тих, хто з любов’ю готує і проводить ярмарок, хто з надією добре заробити хоче взяти у ньому участь, хто їде на нього відпочити, набратись яскравих вражень, придбати необхідні товари та унікальні сувеніри. А, щоб відвести від себе підозру, він вклав цю ідею в уста тих, хто ніколи нічого не зробив хорошого для ярмарку. І, напевне, добре постарався, бо ідея ця сподобалась і чиновникам, і правоохоронним органам. А про людей, як завжди, ніхто не дбає. Цю думку, з легкої руки обласної адміністрації та міліції, з задоволенням поширили ласі на сенсацію засоби масової інформації. Але, люди думають інакше. В цьому ракурсі нам дуже сподобались коментарі на одному із полтавських сайтів, де була розміщена інформація про можливу відміну Сорочинського ярмарку – «Наші чиновники просто не хочуть працювати, а міліція і СБУ – бояться відповідальності. Тому вони діють за сталінським принципом – немає ярмарку, немає проблем!». За всією цією історією шматок чортової червоної свитки виглядає уже не ховаючись, – підсумовує свою думку С. Свищева.
Михайло СОРОЧИНСЬКИЙ