Суд по справі Карплюка в очікуванні важливого свідка

Про судове засідання в обвинуваченні відставного мера Ірпеня Карплюка, звинуваченого у розкраданні 255 мільйонів на будівництві парку «Центральний», ми вже публікували інформаційне повідомлення (читайте «Карплюка продовжують судити – тепер вже у Вишгороді»). Наразі до уваги читацького загалу пропонуємо аналітично-оглядову статтю про згадану подію, що привела нашого кореспондента до Вишгорода, в районному суді якого 27 листопада відбулося засідання.

Воно було під дуже великим питанням. Адже саме в цей час кілька годин тривала повітряна тривога, через яку приміщення суду зачинене для відвідувачів і ніякі засідання не проводяться. Прибувши до Вишгорода, стежимо за інформаційними повідомленнями з приводу загрози ракетного удару. Менш ніж за півгодини інформаційними каналами поширюється повідомлення про дозаправку в повітрі російських літаків – носіїв «Кинджалів» – а це ще може продовжити тривогу на кілька годин.

«То Карплюк фінансує заправку ворожих ракетоносіїв, щоб судове засідання не відбулося», – жартує мій знайомий.

Проте невдовзі, менш, ніж за 5 хвилин після призначеного часу початку судового засідання, надходить інформація про відбій тривоги. «Значить Багатоквартирний не сторгувався з ракетоносіями, або і їх кинув. Любить він це робити», – продовжує жартувати «шанувальник талантів» відставного мера Ірпеня.

Словом, в обвинуваченого за статтею 191 Кримінального кодексу України В.А.Карплюка був формальний привід не прийти на свій суд. Причина все ж таки поважна. Тривога розпочалася за кілька годин до часу судового засідання. Міг би сказати, що сидів десь далеко в укритті. А потім довго добирався до Вишгорода. Втім, Карплюк не скористався такого нагодою, й буквально за кілька хвилин по завершенні тривоги разом зі своїм адвокатом зайшов до приміщення Вишгородського районного суду. «Видно добре притиснули за одне місце, раз так швидко прискакав на судове засідання», – така думка промайнула далеко не тільки в мене.

Причина подібної «сміливості» обвинуваченого прояснилася за кілька хвилин. Карплюк запитав у прокурора щодо відсутності свідка зі сторони обвинувачення.

– Сьогодні свідка не має, натомість присутній його друг – журналіст, – показав Карплюк у мій бік. Вочевидь, обвинуваченого непокоїла присутність редактора «Зорі Приірпіння». Свою непевність Карплюк намагався приховати за жартами, у звичному стилі «наїжджаючи» на незалежних та відповідно непідконтрольних йому журналістів.

– А хто цей свідок? – запитав я у представниці прокурорського обвинувачення.

– Мельничук Богдан Омелянович, – відповіла прокурорка.

– А, так це ж і ваш друг – жартую у відповідь Карплюку, – до 2014 року так гарно дружили з Богданом Омеляновичем, допоки з Денисенком не затоваришували.

Після такого гумористичного «бумерангу» від мене обвинувачений вже не жартував. Для тих, хто не знає (або ж забув) недавню історії Ірпінської влади, розповім. До осені 2014 року Карплюк і його команда досить активно підтримували  тодішнього  очільника Ірпінської організації ВО «Свобода» Богдана Мельничука. Насамперед, у його протистоянні з відставленим наприкінці лютого 2014 року з посади мера Ірпеня «регіоналом» Скаржинським.

Скаржинський на сесії Ірпіньради за присутності людей з Майдану пише заяву про свою відставку з посади Ірпінського міського голови

Виконуючим обов’язки Ірпінського міського голови став Богдан Мельничук. Проте, невдовзі Скаржинський намагався поновитися на цій посаді. Карплюку тоді були потрібні дочасні вибори мера Ірпеня. Тож він всіляко підтримував Мельничука. У жовтні 2014 року Карплюка вперше обрали міським головою Ірпеня. Одразу після цього він у звичному для себе стилі «кинув» вчорашнього союзника, ініціювавши перевибори секретаря Ірпіньради (Денисенка замість Мельничука). Розірвавши стосунки з Мельничуком, колишній «регіонал» (хоча, кажуть, що колишніх не буває) заручився підтримкою утворивши союз з депутатами тодішньої фракції ПР в Ірпінській міськраді.

Студент Карплюк на засіданні V конференції Партії регіонів, керованої Петром Мельником

Карплюк не любить згадувати ці події, як і багато чого іншого зі своєї далеко не бездоганної біографії. Природно, що вчинки Карплюка пам’ятають і принагідно намагаються нагати всі, кого він в різні часи обманув і «кинув», у тім числі й Богдан Мельничук. Очевидно, що дізнавшись про його відсутність в якості свідка на згаданому судовому засіданні, обвинувачений в розкраданні бюджетних 255 мільйонів Карплюк, хутко примчав до Вишгородського райсуду.

Самого Богдана Омеляновича безрезультатно шукали вдома й не могли додзвонитися до нього правоохоронці. Представниця прокуратури на звітному судовому засіданні висловила припущення, що він зараз не в Україні. Шкода. Бо так зрадів цьому факту Карплюк. Але не факт, що він радітиме наступного разу, коли призначене чергове судове засідання в його справі – 22 січня 2024 року. Знаю, що Богдан Омелянович, де б він не був, регулярно читає сайт «Зоря Приірпіння». Тож прочитає і цю публікацію, і сподіватимемося, що зможе виступити в якості свідка вже на наступному засіданні Вишгородського райсуду.

Олександр НАКАЗНЕНКО

Sharing is caring!

Send a Comment