Грабіжники – під патронатом прокуратури та міліції, а фермери – кинуті напризволяще
Майже вісім років тому, 21 жовтня 2007-го, о 14:00 в полі біля села Спаське Новомосковського району голова ТОВ «АПК Спаське» Юрій Пришедько разом з поплічником Леонідом Ігнатенком та групою «невідомих» (лише міліціянтам і прокурорським) напали на фермера Анатолія Гайворонського. Його жорстоко побили, позбавили волі, силоміць перевезли в сусідній Дніпропетровський район. У безлюдній лісосмузі протягом п’яти годин фермера утримували в неволі, погрожуючи вбивством у разі незгоди з привселюдно скоєним грабежом кількох десятків тонн соняшнику, щойно на очах у законного власника обмолоченого поля і вивезеного на чужий тік.
Міліція приймає сторону розбійників
Медицина й судмедекспертиза підтвердила вчинення побоїв середньої тяжкості, а свідки – грабіж збіжжя на більш як 60 тис. грн. (що відповідало на той час 13 тис. дол.). Та спочатку Новомосковський міськрайонний відділ внутрішніх справ спробував по свіжих слідах взагалі відмовитися від розслідування і переслідування правопорушників за скоєне.
Зрештою суддя Новомосковського міськрайонного суду О. Соколянська змусила це зробити ухвалою – і міліція була змушена 26 жовтня порушити проти Ю. Пришедька та членів його бандугруповання кримінальну справу №10071400, кваліфікувавши інкримінований кримінал за ознаками ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень), хоча були розбій з нахабним грабежем і позбавленням А. Гайворонського волі, що мало би кваліфікуватися по ч. ІІ ст. 146 і ч. ІV ст. 187.
Отож з такою «інкримінацією» А. Гайворонський не погодився й оскаржив його в обласній прокуратурі. Через півроку, 18 квітня 2008-го, дочекався нарешті від зампрокурора області порушення проти Ю. Пришедька з подільниками ще однієї кримінальної справи №70089077 по ч. 4 ст. 191 ККУ (заволодіння чужим майном у великих розмірах). А ще через місяць, 12 травня 2008-го, слідчий слідчого управління Дніпропетровського обласного УМВС В. Калюжний, об’єднавши в одне провадження справи №70089077 та №10071400, взявся, нарешті, за слідство, яке протривало… лише три тижні.
6 червня 2008 року цей же слідчий закрив об’єднану карну справу №10071400, а натомість порушив проти Ю. Пришедька та Л. Ігнатенка кримінальну справу №10074400 (за ч. 4 ст. 187 ККУ).
Отже, постанова про притягнення до карної відповідальності за розбій була нарешті прийнята та так і …не пред’явлена Ю. Пришедьку, який продовжував уникати слідства і був оголошений у розшук. Слідчий В. Калюжний звернувся до Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська з поданням щодо Ю. Пришедька про заміну оголошеного запобіжного заходу «про невиїзд» на «утримання під вартою».
17 липня 2008 р. Бабушкінський райсуд м. Дніпропетровська ухвалив постанову про затримання і примусове доставлення Ю. Пришедька для вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Однак міліція не поспішала, наче не хотіла затримувати Ю. Пришедька й доставляти в суд. Бо 1 листопада 2008 р. слідчий Калюжний за …«відсутністю …злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України», тобто розбою, закрив кримінальну справу №10074400 щодо Ю. Пришедька, Л. Ігнатенка та невстановлених осіб, причетних до розбою 21 жовтня 2007 року.
12 листопада 2008-го, роблячи «хід конем» для виведення з-під карної відповідальності за скоєний розбій, прокурор облпрокуратури В. Загной перекваліфікував скоєне Ю. Пришедьком та Л. Ігнатенком на ч. 1 ст. 122 КК України (спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень).
А. Гайворонський продовжував пошуки управи на таких «правоохоронців» і «законодотримувачів» і скаржився в Генпрокуратуру, МВС України, Адміністрацію Президента України. Але марно. Скарги відфутболювалися зі столиці вниз, в область, а звідти в район, а там потерпілому від бандитів Гайворонському натякали, мовляв, чоловіче, куди б ти не скаржився, а скарга твоя знову повернеться на розгляд до нас – ми ж своє рішення вже давно прийняли…
Коли кримінальна справа №10074400 знову опинилася у міліції Новомосковська, а це сталося більше як через два роки – 26 лютого 2010-го – слідчий міськрайвідділу прийняв постанову про… закриття кримінальної справи щодо звинувачуваного у причетності до розбою і тяжких побоїв Л. Ігнатенка «за відсутністю в його діях складу злочину за п. 2 ст. 6 КПК України». Виправдав?!
1 липня 2010 року слідчий Новомосковського міськрайвідділу Т. Дробот на підставі п. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 213 КПК України («за недоведеністю участі обвинуваченого в скоєнні злочину») закрив карну справу і щодо Ю. Пришедька. Теж виправдав?!
А. Гайворонський продовжував скаржитися: встиг по кілька разів звертатися до кожного з Президентів України, отримати по кілька десятків відписок з Міністерства внутрішніх справ України та з Генеральної та обласної прокуратур.
І Новомосковський міськрайонний суд 16 липня 2010 року скасовує постанову слідчого Т. Дробот про закриття кримінальної справи. Та слідчі знов не поспішають. Лише 30 грудня 2010 року прокуратура області спонукає кваліфікувати дії Ю. Пришедька та Л. Ігнатенка за ч. 2 ст. 146 і ч. 4 ст. 187 КК України (розбій у великих розмірах і незаконне позбавлення волі). Здавалося б, розбійникам дістанеться, нарешті, по заслузі і вони ось-ось опиняться на лаві підсудних. Та Ю. Пришедько, оголошений Бабушкінським райсудом у розшук для примусового приводу і зміни запобіжної міри з «невиїзду» на «взяття під варту», спокійно продовжував розгулювати по всій Україні, уникав слідства, а дніпропетровська міліція й не прагнула зустрічі з розшукуваним.
Фермер випадково допоміг правоохоронцям затримати втікача, за що потім поплатився…
20 лютого 2011р. А. Гайворонський, перебуваючи в столиці з черговою скаргою, випадково зустрів у Києві знайомий автомобіль з Ю. Пришедьком і зателефонував працівникам новомосковської міліції. Вартові порядку попросили А. Гайворонського забезпечити їх транспортом для поїздки в Київ з метою затримання зловмисника.
Через три дні, 23.02.2011 року, Ю. Пришедько був спійманий у столиці, привезений у Новомосковськ, вміщений до ізолятора затриманих і незабаром доправлений до Бабушкінського райсуду для розгляду подання слідчого про зміну запобіжного заходу. Суддя Бабушкінського райсуду Т. Свідерська «чомусь» виявилася супер-милосердною і погодилась теж з надміру милосердною облпрокуратурою, яка не підтримала подання слідчого, не задовольнила пропозицію про взяття під варту Ю. Пришедька, який знову став вільною та «невинною вівцею».
Слідство знову загальмувалося, а згодом і припинилося. Щоправда, подільник Ю. Пришедька – рецидивіст Л. Ігнатенко вчергове потрапив в місцях позбавлення волі, але не за скоєне разом з Ю. Пришедьком проти Анатолія Гайворонського, бо Л. Ігнатенку так і не було пред’явлено звинувачення по «розбійній» статті 187. Мало того, його навіть не було допитано(?!)
«Ні Новомосковська міськрайонна прокуратура, ні прокуратура Дніпропетровської області, ні слідче управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області процес розслідування справи не тільки не контролювали (не контролюють і до цих пір), а навпаки!» – обурюється А. Гайворонський.
Так, 6 квітня 2011 року вкрай знахабнілий безкарністю Ю. Пришедько заявив правоохоронним органам про те, що нібито 23 лютого 2011 року при затриманні в Києві працівники міліції та А. Гайворонський заподіяли йому тілесних ушкоджень. Протягом тижня (зразкова оперативність!) проворна слідча Новомосковського міськрайвідділу пані Т. Дробот встигла порушити кримінальну справу за фактом спричинення тілесних ушкоджень Ю. Пришедьку і назбирала аж два томи доказів…
Незабаром після порушення кримінальної справи за заявою Ю. Пришедька А. Гайворонському зателефонував Дмитро Семенович Гороватий і запросив зустрітися. Цей громадянин відрекомендувався помічником заступника (на той час) глави Дніпропетровської облдержадміністрації Івана Ступака. Колишній КДБіст Іван Іванович опікувався силовими структурами Дніпропетровщини – спочатку був начальником відділу з питань взаємодії з правоохоронними органами та контролюючими органами обласної ради, а потім заступником глави ОДА з тих же питань. Отже, не без відома шефа його помічник запропонував А. Гайворонському добровільно «закрити» кримінальну справу щодо Ю. Пришедька в обмін на припинення кримінальної справи по «факту спричинення тілесних ушкоджень Ю. Пришедьку при затриманні в Києві».
Що цікаво, проти працівників міліції Новомосковського міськрайвідділу, котрі затримували Ю. Пришедька в Києві, була прийнята постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, зате А. Гайворонського слідча Т. Дробот намагалася таки притягти до кримінальної відповідальності і вже допитала його як підозрюваного. Хоча є три свідки з-поміж правоохоронців, які брали Ю. Пришедька в столиці, що за їхньою операцією А. Гайворонський спостерігав з протилежного боку вулиці і зі свого автомобіля навіть не виходив.
А. Гайворонський звертався в Новомосковську міжрайонну прокуратуру з проханням закрити справу проти нього за скаргою Ю. Пришедька і почув у відповідь, що обставини затримання Ю. Пришедька встановлені, алібі в Анатолія Гайворонського неспростовне, однак відмови від порушення кримінальної справи проти нього за спричинення тілесних ушкоджень Ю. Пришедьку не обіцяють…
Що це як не спонукання та примус до сплати мзди за «лояльність»?
А щоб фермер Гайворонський був більш податливим, правоохоронці не реагують на його сигнали про знищення дорогої сільгосптехніки на кілька сотен тисяч доларів, підпал пшеничного поля, двічі влаштовували пожежі магазину «Фермерський», що належить сім’ї потерпілого, і останньою краплею терпіння стало знищення 19 червня нинішнього року 11 га посівів соняшнику.
Чи покладе край корупції прокурор Дніпропетровської області В. Матвійчук?
І ось уже 8-й рік спливає, міняються губернатори Дніпропетровщини, прокурори області, начальники міліції, слідчі, які займаються справою Гайворонського, а головний фігурант розбою, між тим, став уже депутатом Новомосковської райради(!?) – та лише нічого не змінилося в плані конституційних прав людини на захист з боку державних правоохоронних структур від грабежу та бандитів.
Знімальна група «Території закону» побувала днями на Дніпропетровщині. Що характерно, і слідча СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Поліна Малинова, і її безпосередній керівник Сергій Сергієнко, і, нарешті, слідчий прокурор облпрокуратури Олександр Кондратов навідріз відмовилися зустрічатися з журналістами. Мовляв, таємниця слідства і жодних коментарів не даємо. І лише після того, як через прес-секретаря письмово звернулися до прокурора області, слідчий прокурор О. Кондратов «виявив» бажання зустрітися і дати коментар стосовно справи Гайворонського «на камеру».
Його «спіч», якщо дуже коротко, звівся до наступного:
– взагалі-то Гайворонський – людина скандальна;
– ця справа почалася не при мені, тому дуже важко зараз проводити розслідування;
– те, що справа так затягнулася, сталося в тому числі і …через потерпілого Гайворонського.
Якщо прокурор області Матвійчук Віктор Володимирович, який при посаді лише 3-й місяць, не бажає, щоб через деякий час всю повноту відповідальності за бездіяльність прокурорських за вісім років переклали на нього, то йому пора підключитися до провадження «бородатої» кримінальної справи №10074400. Громада і ЗМІ будуть пильно слідкувати, чи притягне новий прокурор області до відповідальності не лише Ю. Пришедька з подільниками, а й винних у тяганині та службовій недбалості, чи покладе В. Матвійчук край корупції серед тих, хто мав би наглядати за дотриманням законності, а не покривати розбійників та грабіжників з депутатськими мандатами?
Вячеслав КОВТУН, «Наша версія»
P.S. Дивіться відео телепрограмми «Територія закону» на 5 каналі:
На славній-преславній Січеславщині (Дніпропетровщині)майже чверть тисячоліття- після знищення чи не першої на Земній кулі республіки Зарозька Січ – верховодять мерзотники різного штибу і масштабу. Найбільшого розбою досягнуто за Бандюковича, верва поплічників і підхвосників якого переметнула до причту Петра Олексійовича Порошенка, а решта залишилася на попередній “службі” і з кожним днем розперізується все дужче. Поки на Дніпропетровщині не з’явилася ще одна “народна республіка” на кшталт бандистського Лугандону треба геть розігнати обласну міліцію з прокуратурою усіх рівнів. Інакше – біда! Люди, рятуйтесь!!! Створюйте МАЙДАНИ в кожному місті, райцентрі, селі, беріть владу у свої руки, не чекаючи децентралізації!