У Броварах поліція на чолі зі Скиданом покриває шахрая Романа Багмута?

Відкрите понад два роки тому кримінальне провадження безпідставно закрите, а постанову про це не надають заявнику

Про сумнозвісні вчинки мажора броварського «розливу» Романа Багмута, напевне, знає кожний мешканець у місті й передмісті. Син «регіоналки» й прихильниці президента-втікача екс-начальниці відділу культури Броварського міськвиконкому Наталії Багмут він відомий на всю Україну тим, що побив битою журналіста у своєму ресторані, поводив себе нахабно і багато разів потрапляв у такі халепи, що іншому юнакові ніяк не вдалося б врятуватися від буцегарні. А Рома витворяв, що хотів: то у своєму кафе-барі «Мюзік-Хол» продавав алкоголь неповнолітнім, то людям у нічний час спокою не давав, то розсварився з усіма сусідами в приватному секторі на вул. Симоненка.

Відколи Роман Багмут веде будівництво, він встиг нагадити усім сусідам. Андрій Миронець, Анатолій Власок, Віра Гуріна від цього сусіда немало натерпілися.

Власне, про шахрайство, яке сталося в ході цього будівництва і піде більш конкретна розповідь. Історія ця почалася більше п’яти років тому, коли Роман Багмут вирішив в приватному секторі Броварів, на своїй земельній ділянці, призначеній для індивідуального будівництва, розпочати будівництво багатоповерхівки. Однак, не маючи власних коштів та відповідного досвіду, Багмут вирішив залучити в якості інвестора забудовника – компанію «МонолітСпецБуд». Роман домовився з директором, щоб забудова відбулась за його кошти, а розрахунок відбудеться на момент продажу готового житла. Таким чином за декларацією на ділянці мало бути побудовано 5 блокованих індивідуальних житлових будинків, двоповерхових з цокольними та мансардними поверхами, кожен до 300 кв.м. Але в результаті – Багмут вирішив звести єдиний багатоквартирний житловий будинок. А для того, щоб не сплачувати інвестиційний внесок до бюджету міста у розмірі 1 млн. 350 тис. гривень, Роман подав 5 декларацій про 5 окремих індивідуальних житлових будинків.

Після закінчення будівництва Багмут мав розрахуватися з інвестором трьома будинками. Партнери домовились, склали договір і компанія «МонолітСпецБуд» згідно з умовами договору, приступила до будівництва власним коштом. Ось тільки Роман Багмут постійно затягував нотаріального оформлення договору: то він себе погано почуває, то дуже зайнятий на роботі, то рідню до лікаря завести потрібно.

Однак нічого поганого від Багмута не підозрюючи, інвестор і далі вкладав свої власні кошти на проведення активного будівництва. А тим часом цей пройдисвіт уже заздалегідь спланував «кинути» інвестора на нерухомість або досить пристойну суму в грошах. Синку місцевої екс-чиновниці Наталії Багмут, яку в Броварах вважають всемогутньою дамою із безмежними зв’язками з потрібними людьми, це не склало труднощів. Саме маючи такі корупційно-дружні стосунки з державними користолюбцями, Рома без будь-яких докорів сумління відтяв у партнера-інвестора по праву йому належного майна вартістю 13,5 млн. грн. Мало того, ще й назвав директора будівельної фірми шахраєм, а на звернення постраждалого до поліції та суду Рома відповів, що, мовляв, тільки цього й чекає. Бо у нього (читай – у Роминої мами) усе там схоплено, за все оплачено.

В момент, коли будинок був практично добудований, Роман Багмут, ймовірно підкупивши відповідні державні органи, незаконно оформив право власності на всі 14 квартир в новобудові на себе. Варто зазначити, що постраждалий від такого друзяки на той час уже інвестував у будівництво біля 13 мільйонів гривень. Зрозумівши, що його банально «кинули», а ще дізнавшись, що за Багмутом тягнеться цілий шлейф з подібних «кидків» та стопка заяв про афери сімейства Багмутів у прокуратурі Київської області, керівник будкомпанії негайно звернувся до правоохоронних органів, після чого – до суду.

Та Романа Багмута це не спантеличило, як кваліфікований аферист, він негайно зробив поділ з 14 на 25 квартир з новими номерами. І все це за один день! Ось і в черговий раз спрацювали мамині зв’язки…

Варто відзначити, що постраждали від шахрайських дій Романа Багмута не тільки пограбований інвестор, а й також люди, які передали Багмуту кошти за квартири в недобудові. Наразі всі вони стали заручниками ситуації, бо саме Роман Багмут по Закону має право на землю, на якій стоїть побудований будинок. Це ще один доказ, що Багмут все підступно спланував ще п’ять років тому, коли попросив інвестора з «МонолітСпецБуду» без нотаріального укладання договору фінансувати будівництво, всунувши йому нічого не варту розписку про надання коштів.

Що цікаво, журналісти місцевого інформаційно-аналітичного інтернет-видання «Трибуна-Бровари» спробували з’ясувати, хто ж із сторін говорить неправду, і провели «очно-заочну ставку» з підрядниками, які протягом 2017-18 рр. виконували будівельні роботи на Симоненка, 41. Чоловіки, які робили в будинку стяжку підлоги, розводку опалення та покрівлю, підтвердили, що замовляв роботи та розраховувався з ними директор компанії «МонолітСпецБуд». Зауважимо, що попередньо домовитися з будівельниками у того змоги не було: дзвінки відбувалися відразу після пропозиції журналістів зв’язатися із субпідрядниками, і прізвища із переліку працівників обиралися вибірково. Директор будівельної фірми запевняв, що має чеки на використані будматеріали і знає увесь будинок від «А» до «Я», тож не складе проблеми з’ясувати, хто є справжнім інвестором і виконував роботи. Натомість Роман Багмут відмовився називати прізвища підрядників, які нібито робили його будинок, посилаючись на таємницю розголошення їхніх особистих даних.

Якими б природженими аферистами Роман Багмут та його мама не були, але без сприяння від державного реєстратора Дорогань Катерини Володимирівни у них нічого б не вийшло. Дивно, що державний реєстратор, по-перше, не вимагає у Романа документів на підтвердження, звідки безробітний Багмут взяв гроші ці квартири у новобудові загальною площею понад 1650 кв. м. По друге, користуючись службовим становищем державний реєстратор вчинила для Багмута записи в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в якому замість реєстрації 5 індивідуальних будинків – 14 житлових квартир. Потім, так само, разом з державним реєстратором Катериною Дорогань Роман Багмут 14 квартир перереєстровує на 25, а потім на 36 квартир. І все це робиться за один день!!! До речі. державний реєстратор Дорогань Катерина Володимирівна вже накивала п’ятами, змінивши місце роботи.

Розуміючи можливі наслідки, Р. Багмут терміново продає побудоване на різних умовах: хтось оплатив одразу, хтось оплачує частинами, хтось зайняв квартиру на «правах» отримувача хабаря у вигляді квартири…Також отримали квартири: свекруха з Америки, однокласник Таран Микола, та коханка Романа- Євтеєва Олександра.

Станом на сьогодні накладено арешт на квартири в житловому будинку по вул. Симоненка, 41 та земельні ділянки, на яких розташовано цей будинок. В Броварському міськрайонному суді слухається вже дві справи щодо скасування державної реєстрації права власності на квартири за Багмутом Р.С. і стягнення з останнього заборгованості за рахунок проданих ним квартир.

А тим часом 36 родин є заручниками судової справи, яка зараз слухається у судді Радзівіл А.Г. в Броварському міськрайонному суді. Тепер від рішення суду залежить «законність» даного багатоквартирного житлового будинку, доля ошуканих забудовників, з якими не розрахувались та нових власників квартир, які можуть залишитись без житла.

Саме час розглянути як відреагували на такі діяння Романа Багмута правоохоронні органи і суд Броварів. Суддею Сердинським накладено арешт на частину майна Багмута. Паралельно відбуваються судові засідання – в цивільному провадженні розглядають справи судді Сердинський, Радзівіл, але суттєвого руху тут немає. Одна із справ у цивільному провадженні 361/2175/19 до Броварського міськрайонного суду повернута з апеляції на дорозгляд судді Радзівіл.

Врешті-решт зазначимо: від того, що суд наклав арешт на земельні ділянки у місті Бровари, по вулиці Симоненка, 41 нікому краще не стало – тобто справедливість не відновлено. Люди, котрі вддали гроші шахраю Багмуту залишились без квартир, а інвестор має величезний клопіт, аби довести, що його пограбовано. Крапку в давній історії мав би поставити суд, але, очевидно, поки що це не про українські суди.

Отже 16.11.18 за заявою інвестора було відкрите кримінальне провадження за частиною 4 ст. 190 Кримінального кодексу України – «Шахрайство». Минуло вже більше двох років, але підозру нікому не оголошено(?!). Справа передається від слідчого до слідчого, від відомства до відомства, вона вже пережила зміну 4 начальників Броварського відділу поліції. По суті руху у справі немає.

На запит адвокатів директора компанії «МонолітСпецБуд» Київська обласна прокуратура 06.11.2020 повідомила, що прийнято рішення про закриття даної справи. Сам факт про закриття справи, яку ніхто так і не розслідував – це вже нечуване свавілля з боку прокурорських! Але ще більше зганьбилися відповідальні особи у поліції Броварів, котрі не надають конкретних відомостей щодо закриття справи.

«Наша версія» звертається до начальника Броварського відділу поліції Максима Скидана, чому у підлеглому йому підрозділі не віддають заявнику постанову про закриття провадження, грубо порушуючи конституційні права потерпілого?! Мало того, що пан Скидан та його попередники не проконтролювали хід кримінального провадження, не організували його належне розслідування, так ще й порушують елементарні права громадян України.

Судячи з того як Максим Скидан активно постить у Фейсбуці, він хоче, аби у жителів Броварів склалося враження, що ввірений йому відділ поліції працює мало не зразково. Наразі начальник Броварського відділу поліції Максим Скидан то розшукує по місту дитячі велосипеди, то пише на своїй сторінці ФБ про ДТП у Броварах – тобто виконує обов’язки прес-служби. Начебто і не було порушено кримінальне провадження, ціна питання якого 13.5 млн. грн. Хоча в таких випадках, як свідчить практика журналістських досліджень нашого інтернет-видання, ціна питання безпідставно закритих справ має свою ціну. Напевне, у пана Скидана з ціною все склалося цілком успішно?

А ще очільник броварської поліції опанував прийоми окозамилювання мешканцям міста, він вправно (принаймні, напевне сам так вважає) навчився обіцяти про доступність поліції або розповідати про ефективну повторну переатестацію особового складу.

Так само як, будучи начальником відділу поліції у Переяславі, Максим Скидан «щиросердно» обіцяв містянам розкрити злочин, що спричинив смерть хлопчика, а насправді все обернулося ганебним фарсом. До речі, і у Переяславі Скидан не менш безсовісно маніпулював і грав на публіку, створюючи міф про «поліцію з народом».

І тут слід сказати про дивні кадрові рішення в головуправлінні Нацполіції в Київській області щодо начальників міських та районних начальників відділів поліції. Вся країна обурилась діями переяславських поліціантів, від рук яких загинув маленький Кирил Тявлов. Ця резонансна справа змусила зняти з посади начальника місцевої поліції Андрія Медуницю. У Переяславі його начебто покарано, але ж навіщо цього горе-керівника, у якого підлеглі серед білого дня вбивають дітей з вогнепальної зброї, переводять на аналогічну посаду в Яготин?

Із Броварів тоді ще заступника начальника місцевого відділку поліції Максима Скидана призначають на підвищення до Переяслава. Главк вирішив показати нове поліцейське обличчя для заспокоєння місцевих жителів, мовляв, незаангажована особа, яка може розібратися з питанням резонансної справи і вирішить кадрові питання з контингентом поліцейського відділу. Але нічого Максим Скидан так і не виконав. Зате після резонансної стрілянини «маршрутників» у Броварах він знову пішов на «підвищення» – повернувся до рідного міста, де очолив місцевий відділ поліції.

Що характерно, пан Скидан активно маніпулює у ФБ, але категорично відмовляється від спілкування з журналістами й активістами міста. Та воно й не дивно, бо що він може відповісти на відверті й принципові запитання від ЗМІ та представників громадськості?!!

Не буде ж Скидан розповідати про ганебну кількість справ, «закритих по дзвінку» чи про зловживання владними повноваженнями: як то не вносити до реєстру заяв про злочини. Або про прикриття нарколабораторій у районні з використанням праці малолітніх осіб. Або про зв’язки з кримінальним світом, які злі язики приписують нинішньому начальнику броварської поліції. Хоча, кажуть, що він це і не заперечує!

А тим часом, справу кримінального провадження № 12018110130004672 закрито. Редакцію НВ цікавить, по-перше, з яких міркувань начальник Броварського відділу Головного управління Національної поліції в Київській області Максим Скидан закрив справу? По-друге, чому про закриття не повідомив постраждалого? По-третє, чому не видає постанову.

Отже, нам залишається лише звертатися до ДБР, щоб там відреагували на такі дії поліції. А до НАБУ звернемось в установленому порядку, щоб розслідувало корупційні складові в прокуратурі і суді міста Бровари.

А як вважає начальник Головного управління Національної поліції України в Київській області, полковник поліції Андрій Анатолійович Нєбитов? Йому також (як і його підлеглому Максиму Скидану) байдуже, що людина, котра заробила немалі кошти чесною працею, втрачає їх через слабку компетентність слідчого підрозділу Броварського відділу поліції? Мало того, з волі Скидана не видають постанову про закриття кримінального провадження, а тому підприємець не має змоги скористатись своїм Конституційним правом – звернутися до суду.

Якщо пану Нєбитову не байдуже, що підприємці Броварів, які дають роботу багатьом містянам, а також платять чималі податки, з яких і верстається зарплата і добробут і Скидана, і всіх інших поліцейських, то начальник ГУПН в Київській області має визначитись, чи такому очільнику відділу має належати крісло керівника.

Марина  Ковбан

Від редакції: На основі цієї публікації інтернет-видання  Наша версія офіційно звертається з журналістським запитом до структур, згаданих у статті.

 

 

 

 

 

 

Sharing is caring!

Send a Comment