У колишнього секретаря РНБО Турчинова Bihus.Info виграли суд

Після чотирьох років судової тяганини Верховний суд став на сторону журналістів у справі проти Олександра Турчинова. Йдеться про позов Турчинова через сюжет про лотерейну монополію, який команда Bihus.Info випустила у 2017-му році.

7 квітня Верховний Суд задовольнив скаргу журналістів і постановив відмовити у задоволенні позовних вимог Турчинова та скасував рішення першої та апеляційної інстанції.

Нагадаємо, колишній секретар РНБО Олександр Турчинов подав до суду через сюжет Надії Бурдєй “Гральний бізнес під прикриттям”. В сюжеті йшлося про те, що за 2015-2016 рік Україна втратила понад 10 млрд грн у вигляді податків від азартних ігор. Зокрема, журналісти довели, що лотереї, букмекерство і казино відкрито працюють, але не сплачують податки до бюджету, адже формально вони – поза законом. Також журналісти з’ясували, що у 2015 році монопольне становище на лотерейному ринку отримала компанія “Українська національна лотерея”, після введення санкцій РНБО проти двох інших операторів. Цікавий акцент санкціям проти конкурентів “УНЛ” додали зв’язки її співвласника з секретарем РНБО Олександром Турчиновим.

Власником “УНЛ” на той час була англійська ”Старбелл інвестментс лімітед” Сергія Піндича – помічника фактичного власника лотереї Валерія Коваленка. Бізнесмен з помічником мав близькі бізнес-відносини з нардепом Сергієм Терьохіним, екс-міністром фінансів Віктором Пинзеником та секретарем РНБО Олександром Турчиновим.

Через кілька місяців після виходу сюжету в ефір, Олександр Турчинов звернувся до суду з вимогою визнати інформацію про його відношення до “УНЛ” недостовірною. В першій інстанції суд задовольнив позов, в апеляційній інстанції погодились з рішенням першої інстанції.

Тоді журналісти подали касаційну скаргу і врешті через 4 роки після старту судової тяганини Верховний Суд рішення попередніх інстанцій скасував і відмовив у  задоволенні позову пана Турчинова,

Одним з ключових аргументів Верховного Суду була публічність Турчинова, який на момент виходу сюжету був секретарем РНБО, а отже публічною особою. Як йдеться в ухвалі суду: “оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Вказані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати”.

Як зазначає адвокат Bihus.Info Євген Воробйов, суд також акцентував увагу на тому, що журналісти висловлювали власні думки щодо подій, які вони досліджували в ході свого розслідування, а за висловлення оціночних суджень в розумінні ст. 30 ЗУ “Про інформацію” не можна притягати журналістів до відповідальності. Ось що сказано про це в ухвалі суду: “Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій помилково вважали, що поширена відповідачем інформація викладена у формі подачі істинних фактів, у зв`язку з чим дійшли до необґрунтованого  висновку про наявність правових підстав для задоволення позову”.

Юридичну підтримку в цьому кейсі здійснювали адвокат Платформи прав людини Анатолій Попов, та адвокат Bihus.Info Євген Воробйов.

Sharing is caring!

Send a Comment