Чи знаєте ви, що таке «чорна діра»? Ні, мова не йде про ваш сімейний бюджет, а про астрофізичний об’єкт, який створює настільки потужну силу тяжіння, що жодні, як завгодно швидкі частинки, не можуть покинути його поверхню, навіть світло. Складно уявити собі, як все це відбувається в глибинах Всесвіту, бо ж безпосередньо спостерігати чорну діру неможливо, її наявність можна лише встановити через поведінку космічних об’єктів та полів, наприклад, за швидкостями руху зірок. А тепер поясніть це своїй дитині чи учневі в школі. Важко? А отож. Але, якщо ви завітаєте до недавно відкритого Центру науки Тернополя, там вам продемонструють модель чорної діри, яка наочно і вельми дохідливо демонструє, що відбувається з космічними об’єктами на тлі уявної поверхні цього космічного монстра. Навіть якщо ви так і не засвоїте зміст складних понять на кшталт «енергосфера» та «сингулярність», уявлення про поведінку чорної діри у вас тепер залишиться на все життя. Науково-демонстраційний навчальний «Центр науки Тернополя» − це сучасний спосіб репрезентації складних законів науки та явищ природи. Цільова аудиторія центру – школярі, але і дорослим там буде теж цікаво.
Джерело https://ternopil.te.ua/u-ternopoli-je-mistse-de-mozhna-pobachyty-navit-nemozhlyve/
Голова громадської організації «Центр науки Тернополя» Христина Білінська. Тернопільщина зустріла нас привітно та гостинно. Поїздки, зустрічі, знайомства…
Ми поспішали обійняти цей край, почути стук його серця, відчути його через знайомство з неймовірними тернополянами. Ззовні стриманий і поміркований край, він сяє вольовими очима людей. Тернопільщина – це твердиня духу. І цей дух яскраво квітне в серцях дітей цієї землі. Вони великодушні, гостинні, виховані, освічені. В них є принципи та переконання. І найсвятіше із цих категоричних переконань – Україна.
Місто сповнене волею. Воно шумить, поспішає, метушиться… і вірує. Свято вірує. І в цьому місті нам випало щастя познайомитися з Христиною Білінською. Масштабне приміщення «Центру науки Тернополя», численні експонати, зібрати які допомагали науковці з усієї України. Та, дивлячись на численні проекти, цікаві активності, неймовірні ідеї, котрі народжуються під цим дахом, усвідомлюєш, що ціна та цінність – абсолютно не співмірні речі. Тут в серцях маленьких і дорослих українців зароджують новітню Україну – освічену, розумну, креативну, небайдужу.
Душею, серцем, невпинним двигуном цього надзвичайного організму, «Центру науки Тернополя», є Христина Білінська. Натхненна, небайдужа, впевнена в собі і в майбутньому, вона підкорює вершину за вершиною, не спиняючись ані на мить.
Тендітна жінка, мати маленької донечки, вона не буде просити про допомогу, а докладе всіх зусиль, аби стати гідною підтримки. Підтримки від місцевої влади, котра виділила кошти та приміщення під її проект, підтримки маленьких українців, котрі надихають її своїм ентузіазмом…
Моєму поколінню, для того щоб змити з себе радянщину знадобилися ріки крові, котрі продовжують проливатися.
Тим більшою втіхою є усвідомлення того, наскільки покоління Христини відрізняється від нас. Вони – українці. Вони свято вірують в нашу країну. Вони щасливі кожним днем, навіть попри тугу війни.
Вони живуть і день у день стають кращими. Вони цікаві, натхненні, мрійливі. Семінари, конференції, навчання, обмін досвідом – їх життя, бурхливий кришталево чистий потік, котрий омиває зневоднений егрегор нашої країни, оновлюючи його, наповнюючи життям. Вони вже не зможуть жити як ми. Їм тісно. Вони інша, велична нація Українців.
Ми ще не помічаємо цього, але у нас вже інша країна, інші люди. Я це остаточно усвідомив після «Сповіді» з Христиною. А ти зумієш побачити цю нову Україну в її очах, жовто-синій?
Ми їхали затишними вуличками Тернополя, а мені хотілося жити від усвідомлення того, що у нас є майбутнє… У моєї країни. В усіх нас. Вони стали на крило, маленькі та горді птахи, котрим судилося стати вісниками відродження нашої Нації.