У Ватикані впливовий кардинал, звинувачений в участі в злочинній змові, корупції, наданні неправдивої інформації та оприлюдненні таємних документів, опинився за ґратами

А в Україні СБУ разом з очільником ПЦУ Епіфанієм, власне, беруть на поруки зрадника і шахрая архієпископа Тихона

Як бачимо, в Європі бездоганно дотримуються демократичних цінностей у сфері правосуддя. Упіймали правопорушника на злочині і перше, що йому допомогли зробити – подати у відставку. Потім відбувся суд і ось днями вже оголошено вирок. А як у подібних випадках і також, до речі, з церковними діячами чинять в Україні, яка хоче доєднатися до Євросоюзу? Відповідь на це, в принципі, риторичне запитання ще у 2022 році дана в в багатьох публікаціях. Зокрема, в статтях Тернопіль кримінальний/Тарас Петранюк – друга спроба «будівничого» Луганського і Бучацького, а також Зрада не має терміну давності.

Ексрадник Папи Римського Беччу свого часу був третьою людиною у Ватикані

У Ватикані до п’яти років ув’язнення засудили кардинала Анджело Беччу – це перший подібний випадок за весь час існування Католицької церкви. Про це інформує DW. Судовий процес стосувався зловживання при купівлі коштом пожертвувань нерухомості в Лондоні за завищеною ціною – втрати Ватикану від цієї інвестиції склали понад 100 млн. євро.

«Ексрадника Папи звинувачують в участі в злочинній змові, корупції, наданні неправдивої інформації та оприлюдненні таємних документів», – йдеться у повідомленні.

Судовий процес тривав два з половиною роки

Обвинувачення в межах справи пред’явлені ще дев’ятьом особам, серед яких італійський бізнесмен Рафаель Мінціоне, швейцарський юрист Рене Брюльхарт, ексменеджер Ватикану з інвестицій Енріко Крассо, секретар кардинала Мауро Карліно, брокер Джанлуїджі Торці та інші.

Практично усі 85 слухань справи стосувались купівлі Святим престолом величезного об’єкта нерухомості у Лондоні у 2014 році. На той час Беччу був заступником держсекретаря Святого престолу, а тому був напряму дотичний до витрачання на угоду близько 400 мільйонів доларів протягом кількох років. Втім угода виявилась надзвичайно збитковою (збитки оцінюються в 152,7 млн. доларів).

«Прокурори Ватикану стверджували, що церква втратила мільйони, заплативши занадто велику суму за нерухомість, тоді як низка посередників заробила величезні суми, а відповідальні за угоду виявили недбалість», – вказано у матеріалі.

Після цього Папа Римський позбавив свій Держсекретаріат права розпоряджатися фінансами Святого престолу. А Беччу став префектом Конгрегації у справах канонізації святих, аж поки у 2020 році його не звільнили.

Ще одні звинувачення

Окрім цієї справи кардинала також обвинувачують у передачі грошей і контрактів компаніям та благодійним організаціям, контрольованим його братами на Сардинії. Сам підсудний на слуханнях заявляв, що кошти були скеровані не його родичам, хоч сторона обвинувачення має докази, що на ці гроші один з його братів купив квартиру своїй доньці у Римі.

Ще одне обвинувачення пов’язане з Сесілією Мароньєю, яку Беччу найняв як «аналітика Ватикану з безпеки». Виявилося, що у 2018–2019 роках за сприяння кардинала їй було перераховано 575 000 євро на нібито визволення католицьких священнослужителів, яких утримують в заручниках у різних країнах світу. Проте, як вказано у судових документах, жінка витратила більшу частину суми на купівлю брендового одягу, взуття та аксесуарів, а також на оплату проживання в дорогих готелях. Маронья, як і всі інші фігуранти справи, провину не визнає.

У цілому десятьом фігурантам справи та чотирьом компаніям, пов’язаним з окремими обвинуваченими (дві – зі Швейцарії та по одній – зі США та Словенії, – ред.) висунули обвинувачення за 44 пунктами.

Екскардинал Бечу дуже сумний, занадто пізнє розкаяття у скоєному

Що відомо про Беччу?

Анджело Беччу свого часу був третьою людиною у Ватикані. І, як і всі інші фігуранти розслідування, обвинувачення відкидає. 20 травня 2018 року Папа Римський Франциск оголосив, що 14 прелатів будуть піднесені до гідності кардиналів на консисторії 28 червня 2018 року, серед яких було ім’я архієпископа Джованні Анджело Беччу.

28 червня 2018 року Беччу піднесений до гідності кардинала-диякона з титулярною дияконією Сан-Ліно. 1 вересня 2018 року отримав призначення на префекта Конгрегації в справах святих.

24 вересня 2020 року Папа Франциск прийняв зречення кардинала Беччу з посади префекта Конгрегації в справах святих і від прав, пов’язаних із кардинальством. Йому залишили кардинальський титул, натомість втратив можливість обіймати будь-які посади в Римській курії та брати участь у наступному конклаві.

Зрада Тихона-Петранюка не має терміну давності

На відміну від екскардинала Беччу, шахрай Тихон завжди перебуває в гарному настрої, бо у нього завжди і всюди «все схоплено»

Щоб приховати свій кримінальний злочин, Тихон втік до ДНР та став там «Ферзем»

Архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон (в миру Тарас Петранюк) є кримінальною особою, яку розшукували правоохоронці по всій Україні. Що ж пішло не так? Відповідь на це питання схована в тінях та містифікаціях системи, де бездіяльність правоохоронних органів переплітається зі справами церковних діячів.

Віряни і люди громад Тернопільщини були шоковані тим, що особа, з шлейфом кількох епізодів кримінальних злочинів, знаходиться серед них начебто нічого не трапилось.

Це свідчить про глибокі проблеми системи, де недоліки правосуддя, корупція та політичні маніпуляції стають на шляху до справжньої справедливості. Що ще може бути каталізатором для реформ, чи й надалі влада та церква продовжать танцювати на гострих краях безкарності та закону?

Зараз, коли під час війни з лютим агресором вітер змін віє по всій країні нагадує нам, що боротьба за справедливість та відповідальність – це першочергове завдання.

Тихон-Петранюк у 2015-му році вибрав «своей Родиной» ДНР, безпеку якої «добровільно» зобов’язався захищати. Від кого захищати взявся зрадник Петранюк-Ферзь?

Зрадника не те, що не осуджують. У ПЦУ його підтримують та ще й… нагороджують

Але не менш огидно ведуть себе всі ті в Україні, і зокрема на Тернопільщині, хто мав би дати кримінально-правову оцінку діянням єпіскопа-колабораціоніста – це працівники спецслужб та Нацполіції, а разом з ними і керівництво ПЦУ/УПЦ на чолі з митрополитом Епіфанієм.

Хто б там що не казав – та прямо чи опосередковано Тихону-Ферзю надавав підтримку в поліпшенні його дуже ганебного іміджу сам митрополит Епіфаній

Окрім нагород, владика Епіфаній довго не реагував на скарги вірян, які потерпали від шахрайства Тихона. Про це, зокрема, йшлося у статті «Нашої версії» від 05.05.2023 р. – «Предстоятель УПЦ/ПЦУ зустрівся з вірянином, щоб обговорити борги архієпископа Тихона-Петранюка».

Довгенько розповідав постраждалий від афериста Василь Васильович Мироник Предстоятелю ПЦУ, як він дав у борг кошти під особисті розписки Тихона-Петранюка. Владика Епіфаній промовив в ході бесіди 3 фрази:

– Будем молитися і, звичайно, що ми знайдем вирішення цього питання. Адже хто шукає – той знаходить.

– Треба думати і знайти якесь соломонове рішення, але треба з усіх боків знайти компроміс. Треба в чомусь іти на якісь поступки, бо не буде примирення якогось, його треба шукати.

– Вирішаться всі проблеми і непорозуміння і все буде добре в нас.

Минуло вже 4 місяці і нічого доброго немає. Тихон не виконав обіцянки і не віддав хоча б половини з тих 70 тисяч заборгованих доларів! Напевне, Епіфаній і досі шукає «якесь соломонове рішення»?

А взагалі шахрай Тихон-Петранюк таким чином пограбував не одного Мироника. На 100 тисяч «зелених» він «кинув» (мимоволі переходиш на злодійський жаргон, коли мова йде про скоєне Тарасом Петранюком) також і громадянина Плугіна Д. В.! Про що йдеться у матеріалі «СВЯТИЙ ТА НЕДОТОРКАНИЙ – АРХІЗЕК ТИХОН ПЕТРАНЮК».

У Луганську в 2010-му році не могли знайти «згорілу» церкву Київського патріархату

У ЗМІ поширилася інформація про підпал у Луганську церкви УПЦ Київського патріархату. Цю інформацію розповсюдила прес-служба Патріархії через свій офіційний сайт. Між тим у Луганську ні журналісти, ані правоохоронці так і не змогли знайти храм, що згорів. За повідомленням Київського патріархату, 18 липня, приблизно о 3:30 ранку, двоє невідомих побили сторожа і підпалили дерев’яну недобудовану церкву Архистратига Божого Михаїла на околиці Луганська. Сторож потрапив у реанімацію, а збитки, завдані пожежею, оцінюють у понад 300 тисяч гривень.

Таку інформацію у Києві отримали від єпископа Луганського Тихона. В коментарі Радіо Свобода єпископ Тихон підтвердив суму збитків, а ось про інші подробиці не розповів.

«Я ще сам нічого не знаю, потім вас наберу, все розкажу», – сказав він.

Та згодом так і не зателефонував; крім того, протягом двох днів він не відповів на жоден із численних дзвінків.

Настоятелеві храму довелося все спростовувати

Не змогли нічого повідомити у прес-службі обласного управління МНС, адже викликів на пожежу там не отримували. Більше інформації мали у міліції.

За словами керівника прес-служби міського управління МВС Валентини Кременчуцької, співробітники міліції виїжджали на місце ймовірної пожежі, до церкви Архистратига Михаїла.

Приміщення, де розташовується церква Архистратига Михаїла

«Там закрито все. Сусідів опитали, вони сказали, що ніяких загорянь не було, нічого вони не чули і не бачили, – розповіла Валентина Кременчуцька. – Ми також зв’язалися зі швидкою допомогою. Там сказали, що таких викликів не надходило, щоб забрати людину від цього храму і відвезти в реанімацію – такого теж не було».

Зараз настоятель храму Архистратига Михаїла отець Василій розповсюджує листівки серед вірян із роз’ясненням, що пожежі не було, будівля ціла, служби відбуваються і відбуватимуться в звичному режимі.

Хто не зацікавлений у розслідувані – правоохоронці чи самі священики?

Увечері 19 липня на офіційному сайті УПЦ (КП) з’явилося уточнення стосовно пожежі. Знову ж таки, з посиланням на єпископа Тихона повідомили, що сама церква і будівельні матеріали для її добудови таки горіли на приватній складській території. За цим повідомленням, церкву планували скласти там із колод, а потім розібрати і перенести на підготовлену ділянку.

Про побиття сторожа в уточненій інформації вже не йдеться. Але мовиться, що єпископ Тихон звернувся до правоохоронців. У міліції ж зазначили, що не отримували ніяких заяв.

Голова інформаційного управління Київської патріархії Євстратій Зоря

Голова інформаційного управління Київської патріархії Євстратій Зоря в коментарі Радіо Свобода заявив про довіру єпископові Тихону і висловив припущення, що в Луганську можуть бути не зацікавлені в розслідувані цієї справи.

«Іще певний елемент треба списувати на те, що це Луганськ, де позиції Київського патріархату завжди були дуже слабкими, а опозиція до нас була дуже сильна. Я не виключаю, що комусь не дуже цікаво щось розслідувати. Я думаю, що з часом воно все з’ясується, що і як було», – сказав Євстратій Зоря.

На Луганщині й справді на різних святах, культурних заходах поруч із місцевими чиновниками можна побачити, як правило, представників УПЦ, що в єднанні з Московським патріархатом.

Але відмова показати місце пожежі, відсутність жодних фотографій чи відеоматеріалу про згорілий храм залишає чимало запитань до священнослужителів Київського патріархату.

Пожежа на 300 тисяч та мовчання єпископа Тихона

«Ти МНСникам дзвонив? А до «швидкої»?» – приблизно такі питання лунали в понеділок в редакціях більшості місцевих ЗМІ. Справа в тому, що «підпал», якщо вірити офіційному повідомленню, яке з’явилося на сайті Луганської єпархії, стався в ніч із суботи на неділю. Перевіряти цю інформацію більшість медійників взялися на початку робочого тижня. І тут на усіх перевіряючих чекав великий сюрприз. Ніхто – ані міліція, ані пожежна, ані «швидка» – нічого не чули про пожежу. Виходить, що вночі хтось цілком таємно побив сторожа, облив бензином майже готовий храм (вартість споруди перевищувала 300 тисяч гривень згідно з тим же повідомленням) та підпалив. І все це цілком таємно, так, що ніхто нічого не помітив. Та найцікавіше, в районі вулиці Ленінградської, 2 (адреса тимчасового приміщення церкви) теж ніхто нічого не бачив. Ви б помітили пожежу вартістю в кілька сот тисяч?..Цілком логічним було б чекати пояснень від єпископа Луганського і Старобільського Тихона. Але й з цим не склалося. Керманич Луганської єпархії категорично відмовлявся коментувати подію. Як з’ясувалося згодом, заборону коментувати «пожежу» отримали й всі підлеглі Тихона – від священиків до дяків.

Той, хто порушив мовчання

Ще в неділю увечері на сайті одного з місцевих інтернет-видань з’явився коментар отця Василя, настоятеля Храма Архістратига Михаїла.

Отець Василійнастоятель начебто згорілого храму

Священика дуже здивувала інформація про «пожежу». Тим більше, що служби в тимчасовому приміщенні не припиняли.

«Коли сталася пожежа, мене в місті не було, – говорив настоятель, – але я подзвонив священикам – вони кажуть, що все нормально: нічого не горіло, служби тривають». Аби заспокоїти віруючих, на брамі храму навіть вивісили об’яву із заспокійливим текстом.

Проте згодом виявилося, що мова йшла про інший храм, інше місце та іншу адресу, щоправда й досі загадкову.
Вже в понеділок в телефонній розмові єпископ Тихон пояснив журналісту Порталу неполітичних новин NGO.DONETSK.UA, що роботи велися за іншою адресою – в складському приміщенні. «Аби не накликати біду», – виправдовувався єпископ: «Хтозна, що могли б зробити, коли б дізналися, що це Київський патріархат будує». Цілком зрозуміло. Та дивно, чому владика відмовився назвати адресу складу та розповісти про подію перед телекамерами. Тим більше, що в понеділок, як вже було сказано, зустрічі з ним шукали представники більшості місцевих та численних республіканських ЗМІ. Ховався єпископ не тільки від журналістів. До міліції, якщо вірити «уточненому» повідомленню на блозі Луганської єпархії, єпископ Тихон звернувся тільки у вівторок.

«Точно, це до візиту Кирила провокація», – кричали поборники «расєйскага праваславія». «Розкольники з так званої Української церкви Київського патріархату намагаються привернути увагу до своєї організації та в будь-який спосіб зірвати візит патріарха», – поспішив заявити голова Російської громади України Костянтин Щуров. Проти цієї версії говорить мовчання єпископа Тихона: чи відмовлявся б він від зустрічей з пресою, якщо б намагався очорнити МП? Мабуть ні…

«Рука Кремля» чи «останній гультяй»

«Цілий рік він тільки по ресторанах ходив та обіцяв Філаретові, що храм от-от збудують. Тож пожежа не могла не відбутися, бо гроші треба списувати», – такий коментар з’явився в одному з луганських інтернет-видань. Теж саме говорив в особистій розмові представник Луганської єпархії, який побоюючись репресій з боку «духовного лідера», побажав зберегти свою анонімність. Тихон, за його інформацією, дуже любить ресторани, боулінг та інші «мирські» види дозвілля. Задля такого «хоббі» треба мати гроші. Варто нагадати, що «спалений» храм «коштував» 300 тисяч.
Виходить, Тихон, єпископ Луганський та Старобільський УПЦ КП, спалив на папері храм, якого ніколи і не існувало. Якщо правлячий єпископ Тихон спалив культову будівлю лише на папері, то випадки реального підпалу з боку духовенства були. За останній час були спалені храми Київського Патріархату у Шостці (Сумська область) та Маріуполі (Донецька область). У першому випадку була доведена провина священнослужителя Московського Патріархату, який виступив замовником підпалу. У другому випадку винуватці не були знайдені.

В очікуванні ревізорів

Луганська єпархія існує близько десяти років, за цей час жодного разу діяльність її не перевіряли представники вищої інстанції з Києва. Чи буде перевірка цього разу?.. Тим більше, що за тією ж неофіційною інформацією, під час висвячення тоді ще ієромонах Тихон обіцяв Патріархові Філарету, що обов’язково збудує храм в Луганську. Завдяки цьому він і очолив Луганську Єпархію Української Православної Церкви Київського Патріархату замість єпископа Всеволода, якого відправили до Донецької єпархії вікарним єпископом. Обіцянку, як можна зрозуміти, єпископ Тихон не виконав

P.S. Поки я писав цей матеріал до Тихона телефонувала моя колега. «Та скільки вже можна?!» – роздратовано відповів голова Луганської єпархії УПЦ КП. Але, заспокоївшись, пообіцяв передзвонити за 30 хвилин та про все розповісти. Минуло півтори години. Телефон колеги мовчав…

Отак відбувалась одна з багатьох шахрайських оборудок Тихона-Петранюка, яка так і не стала кримінальною справою. На жаль, так і не сказали своє слово ні правоохоронці, ні суд. А про очільників ПЦУ і поготів нічого було чекати. Це ж вам не у Ватикані…

 

Sharing is caring!

Send a Comment