В Україні налічується 931 об’єкт, де зберігаються і використовуються небезпечні хімічні речовини. Крізь теріторію країни пролігає аміакопровід довжиною майже тисяча кілометрів. У зонах вірогідного хімічного забруднення мешкає 20 мільйонів осіб. На кожного мешканця країни (увага!) припадає 830 тон хімичних відходів.
Факти доводять, що влада слабо контролює хімічну безпеку в країні. Зокрема, гостро бракує координації зусиль на міжвідомчому рівні; взаємодія з міжнародними структурами є неефективною; а до громадського сектору влада прислухається неохоче.
В умовах зовнішньої агресії Україна сама стала загрожувати безпеці і стабільності всієї Європи. Як змінити ситуацію на краще – про це йшла мова під час українського форуму на першому Світовому конгресі з хімичної безпеки в Республиці Польща.
В роботі форуму взяли участь делегації з України, Польщі та США. Під головуванням координатора проектів ОБСЄ в Україні Вайдотаса Верби відбувся відвертий обмін думками експертів з різних країн.
Україну на форумі предсталяли фахівці з профільних міністерств, відомств та громадських організацій.
Від ринку безпеки на форумі и Конгресі працював президент-голова Правління УСПТБ Борис Платкевич.
Члени міжнародного співтовариства зізналися, що відчувать себе некомфортно поруч із таким сусідом, як Україна. Адже урядові плани імплементації відповідних Директив Європарламенту і Ради Європи не працюють. Вони навіть не передбачають приєднання України до Об’єднаного механізму забезпечення цивільного захисту країн Євросоюзу. Концепція підвищення рівня хімічної безпеки, яка була схвалена Кабінетом міністрів у 2008 році, фактично не діє.
При цьому українські чиновники демонструють високу активність на етапах приєднання до міжнародних угод і програм допомоги в сфері хімічної безпеки. Але, як вважають іноземці, після отримання допомоги справи з міста не рушають.
Координатор проектів ОБСЄ в Україні Вайдотас Верба зазначив, що в Стратегії національної безпеки України хімічна загроза не визначена. На думку пана Посла, хімічна безпека має розглядатись як невід’ємна складова системи протидії повному спектру загроз від засобів масового ураження.
Побоювання іноземців були значно послаблені після виступів представників громадянського суспільства. Члени Союзу хіміків України та Українського союзу пожежної та техногенної безпеки, як виявилося, мають чітке бачення протидії хімічним загрозам. Вони переконали іноземних партнерів розпочати процес підготовки України до інтегрування в об’єднаний Механізм цивільного захисту ЄС.
Важливим питанням, про яке говорили під час форуму, є встановлення на об’єктах підвищеної небезпеки автоматизованих систем раннього виявлення загроз та оповіщення. В Україні сьогодні такими системами обладнані лише близько п’ятиста об’єктів. А загальна потреба в них – в десять разів більша. Системи раннього виявлення, зокрема, дозволять здійснювати спостереження та контроль концентрації в повітрі хлору, аміаку та інших газоподібних небезпечних речовин.
Голова Управління технічного нагляду Польщі пан Боровскі пообіціяв поділитися досвідом впровадження европейських норм. Зокрема стосовно діяльності з оцінки відповідності незалежними експертами під час будівництва та облаштування систем безпеки будинків і споруд.
Багато часу іноземні колеги приділили питанням боротьби з корупцією в органах влади. За їхнім досвідом, розміри корупції можна звести до нуля, якщо співпрацювати з перевіреними фаховими неурядовими організаціями.
За підсумками форуму було вирішено започаткувати багатосторонній міжнародний проект, спрямований на підтримку взаємодії Уряду України та інститутів громадянського суспільства. Нариси цього проекту за вже почали з’являтися під час штабних навчань і робочих зустрічей української делегації з іноземними партнерами. Встановленню контактів активно сприяв президент Міжнародного центру хімичної безпеки і охорони Криштоф Патурей (на фото – в центрі). Адже очолюваний ним Центр в грудні 2015 року уклав масштабну угоду про співробітництво з Українським союзом пожежної та техногенної безпеки.
За прогнозами «Сек’юріт ЮЕй», першій Світової конгрес з хімічної безпеки надасть поштовх для розгляду питань забезпечення хімічної безпеки в системі ДСНС України. Але чи буде створена ефективна система реагування на хімічні загрози та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій – питання лишається відкритим.