Вадим Чунжин: Держава без бізнесу. Хто і коли відшкодує підприємцям збитки від війни?

Як пише в своєму блозі адвокат Вадим Чунжин, на сьогоднішній день в Україні не існує правових та виконавчих механізмів, які б дозволили виконати рішення судів щодо відшкодування військових збитків приватного бізнесу. І якщо по відношенню до фізичних осіб, що втратили житло або майно, Україна спромоглася напрацювати систему відшкодування, яка вже більш-менш діє, то приватний бізнес досі залишається без уваги Держави, таким собі «бідним родичем», якого фактично кинули напризволяще.

Напевно, у керівництві Держави вважають, що бізнес може чудово подбати про себе сам, і що ті величезні збитки, які війна завдала підприємцям та фермерам, вони мають компенсувати із власних ресурсів. Але таке ставлення – дуже хибне і веде до поганих наслідків.

Наразі тисячі підприємств, переважно малого і середнього бізнесу (МСБ), які створювали економіку в регіонах, забезпечували робочі місця, платили податки, опинилися на межі банкрутства, ледве жевріють, або вже збанкрутіли. Якщо ситуацію швидко не владнати, погіршення й так непростої економічної ситуації в країні різко прискориться і стане відчутне усім. І це буде результатом недолугої політики влади, яка не в змозі подбати про драйверів економіки, платників податків та роботодавців. І таке не списати на труднощі війни, бо вміння долати ці труднощі якраз і відрізняє зрілу, відповідальну владу.

Скільки втратили?

За даними Київської школи економіки, загальна сума прямих збитків підприємств, включно з державними, та приватних осіб-підприємців, завданих українському бізнесу внаслідок російської агресії, на початок 2023 року оцінюється в $13 млрд. З них $9 млрд — частка збитків великих та середніх підприємств. Загальні непрямі втрати сягають $33,1 млрд. А необхідна сума для відновлення підприємств — $24,9 млрд. І хоча збитки зростають кожного дня, ця сума викликає питання, хоча б тому, що в ній нібито пораховані збитки усіх підприємств – приватних, державних, великих, середніх та малих. Тоді як деякі інші експерти вважають, що лише малий та середній бізнес внаслідок війни отримав шкоди прямих та непрямих збитків на суму більше 10 млрд. доларів.

До війни малий і середній бізнес забезпечував 60% ВВП, 7 млн. робочих місць та 40% податкових надходжень, що становило основу економіки. З початком війни він втратив чи не найбільше за всю історію незалежної України. Тоді як для відновлення повноцінної роботи українського МСБ потрібно 6 млрд. євро. І це за даними Асоціації експертів зі сталого розвитку станом на 1 вересня 2022 року. З тих пір пройшов рік і збитки приватного бізнесу лише збільшились. Багато підприємців так і не змогли відновити роботу, тисячі компаній МСБ знаходяться на межі виживання і ледве зводять кінці з кінцями. Дуже багато тих, хто тримається на позиках, на очікуванні компенсації збитків від війни за пошкоджене, зруйноване майно. Але чим далі, тим віра бізнесу у щасливий кінець згасає все більше.

Ситуацію погіршує виконавчий глухий кут. Отримуючи позитивні рішення судів про відшкодування збитків, підприємці з надією йдуть до виконавців, отримують відмову та розуміють, що грошей чекати нема звідки. І все це відбувається на тлі щоденних корупційних скандалів про багатомільйонні закупівлі непотрібних або неякісних речей по завищених цінах та нецільових витрат у сферах державного і комунального сектору.

Якщо протягом найближчих місяців приватний бізнес не почне отримувати компенсації за військові втрати, країну чекає вал безробіття та банкрутства, а десятки тисяч людей втратять робочі місця та засоби для існування. Чи потрібен такий сценарій Президенту України? Очевидно, що ні.

А тому група експертів, та актив малого і середнього бізнесу вирішили спільно запропонувати керівництву Держави шляхи надходження коштів у «Фонд виконавчих рішень» (назвемо його так) та механізм виплат. Пропоную стисло оглянути ймовірні напрямки і способи, які допоможуть вирішити проблему.

Звідки брати гроші

Отже, звідки брати кошти для відшкодування збитків українського бізнесу, якщо в тебе немає потрібних зв’язків у керівних, фінансових, розподільчих владних структурах? Та й при таких зв’язках легітимно отримати певні суми легко не буде, бо влада змінюється, а злочини і махінації, якщо такі відбудуться, залишаються в історії назавжди. І буде прикро отримати компенсацію із якихось сірих фондів, або нецільового виділення коштів, а потім втратити все, коли справою займуться хтось із чудової п’ятірки ДБР, СБУ, НАБУ, САП чи БЄБ, або всі разом…

Тому наразі білий прозорий бізнес цікавлять швидкі, але лише офіційні, законні, легітимні способи реалізації виконавчих проваджень, а саме – відшкодування матеріальних збитків, завданих війною. Тим більше, що термін дії виконавчого провадження закінчується через три роки.

Розглянемо ймовірні шляхи акумуляції грошей, джерела фінансування та можливі варіанти механізму відшкодування збитків приватного бізнесу.

Варіант №1. Гроші з міжнародного Фонду (Реєстру) компенсацій військових збитків.

Позитивні новини прийшли з Рейк’явіка, де у серпні 2023 року 43 країни підписали офіційний документ – створення Єдиного Реєстру шкоди, завданої агресією РФ проти України. Електронна версія цього реєстру має вже запрацювати до кінця поточного року Детальніше дивіться у матеріалі: «Гроші РФ для громадян України: про що домовилися лідери Європи на саміті в Рейк’явіку».

Передбачається, що цей реєстр працюватиме як Міжнародний Фонд, який будуть наповнювати грошима з продажу арештованого (конфіскованого) майна та фінансів російської імперії та путінських олігархів.

Плюси: Цей варіант досить реалістичний і обнадійливий. По-перше, тому що арештованих ресурсів налічується на багато мільярдів доларів. А по-друге, тому що конфісковані гроші і суми збитків будуть встановлювати та прозоро розподіляти міжнародні структури (а не самі здогадайтесь хто).

Мінус – західні країни досі не прийшли, і ще дуже далекі до консенсусу відносно юридичних підстав і механізму вилучення, обліку арештованих коштів та спрямування їх на виплати постраждалим від війни. А виходячи з того, що західна бюрократія дуже повільна та обережна, особливо у змінах до фінансових законів і приватної/державної власності, є ризик, що реальний механізм виплат стане можливим не раніше ніж за 3-5 років і навіть більше. А реальні виплати розпочнуться ще пізніше. Що для більшості постраждалого бізнесу, особливо МСБ, неприпустимо та рівносильно банкрутству.

Варіант №2. Кредитування міжнародними/українськими банками сум збитків для бізнесу під заставу майбутніх виплат з Міжнародного Фонду (Реєстру) відшкодування збитків, коли система запрацює.

Плюси: Цей варіант виглядає досить перспективним, бо в такому випадку постраждалий бізнес може отримати кошти на відновлення та на модернізацію вже зараз. Для цього лише треба розробити і підписати відповідну угоду між ЄС (гарантами Реєстру збитків) та фінансовими установами (банками), що будуть виділяти низько відсоткові кредити для компенсації збитків. Така угода – це типовий юридичний документ, який не потребує нескінчених правок та узгоджень, а, відтак, може запрацювати вже за кілька місяців. Єдине – треба все це пролобіювати (привернути увагу та аргументувати необхідність і актуальність такого рішення) в Кабінеті Міністрів та в Офісі Президента України, щоб вони виступили з відповідною ініціативою перед західними партнерами.

Мінус цього варіанту, що гроші у будь-якому випадку доведеться потім віддавати з відсотками, навіть якщо це буде пільгова ставка відповідно до LIBOR або Euribor.

Варіант №3. Грантові, допоміжні виплати країн-партнерів України, що надходять до бюджету як цільова допомога для подолання економічних наслідків війни.

Тут йдеться про величезні суми, сотні мільйонів доларів, які поступають на українські рахунки щомісяця. Більшість з них мають пряме цільове призначення – підтримувати на плаву українську економіку, соціальні ініціативи та кризові галузі. Але майже всі вони розподіляються за дуже заплутаними схемами, і часто слугують джерелом гучних корупційних скандалів.

Наприклад, чому б не спрямувати частину від додаткових 1,5 млрд. грн. від Європейського інвестиційного банку, які наразі планується спрямувати на проєкти відновлення в регіонах України, на виплати тим самим місцевим МСБ, що зазнали військових збитків та підтвердили суми компенсацій в суді?

Детально про ці кошти у матеріалі: «Додаткові 1,5 млрд грн від Європейського інвестбанку спрямують на проєкти відновлення в регіонах України».

Або якусь частину коштів, які щойно виділила Україні Південна Корея. Йдеться про 394 мільйони доларів, що надійдуть у 2024 році. Тим більше, що цільове призначення цих грошей цілком співзвучне – на відновлення та гуманітарну допомогу.

І таких траншів, які виділяються Україні буде чимало – і лише рішення влади може спрямувати частину цих коштів на відновлення справедливості і компенсацію приватному бізнесу, який наразі залишився сам на сам із своїми бідами та проблемами.

Плюси: Якщо українська влада прийме мудре вольове рішення і знайде джерела коштів для виплати бізнесу по виконавчих листах судів – це суттєво підвищить її рейтинги, підвищить добробут людей, пожвавить та покращить економічну ситуацію в країні. Така ініціатива має бути підтримана західними партнерами-донорами. Адже кошти вливатимуться не в прірву невідомо кому, а за прозорими рахунками в реальний працюючий сектор.

Варіант №4. Спрямувати частину грошей від АРМА на відшкодування збитків малого і середнього бізнесу, а саме – по виконавчих провадженнях за рішеннями українських господарських судів. Це конкретні, реальні і, що важливо, реалістичні суми, які вже мають чітке законне обґрунтування і документальне підтвердження. Насправді, це найбільш реальний, дієвий варіант, бо російських коштів в управлінні АРМА дуже багато, і цими грошима Україна може розпоряджатись вже зараз!

Плюси:

  1. Частина грошей від АРМА – нехай це буде хоча б 20-30 % – піде на дійсно важливі справи: відновлення реального сектору економіки. А значить – буде менше корупційних скандалів щодо нецільового використання або розкрадання державних коштів.
  2. Якщо Президент України прийме таке абсолютно раціональне і мудре рішення, а Кабмін і ВР підтримають – це покаже українцям, що влада дійсно піклується про громадян. Мільйони людей, задіяних у секторі МСБ, будуть знати, кому віддячити (натяк на рейтинги та вибори зрозумілий).

Мінуси: управителі-розпорядники грошей та активів АРМА будуть дуже пручатися, бо це віднімає гроші з їх кишень. Але нові часи потребують нових, прогресивних рішень. Дерибану на всіх рівнях приходить кінець.

Варіант №5. Судитися в ЄСПЛ та чекати конфіскованих в ЄС російських коштів.

Чимало представників бізнесу, отримуючи позитивні рішення суду щодо відшкодування збитків війни, і стикаючись з неможливістю отримати компенсацію в Україні, обирають пропозиції судитися далі в ЄСПЛ. Мовляв, це гарантує в майбутньому відшкодування збитків.

Плюси. З однієї сторони, за відсутності альтернатив, це може бути непоганим варіантом, що дає надію.

Мінуси. Але сам процес тяжби в ЄСПЛ, окрім того, що досить вартісний, буде гарантовано довгим. Тоді як механізм реального відшкодування взагалі розтане в тумані років…

Реальна історія компанії МСБ – ТОВ «Брівер», Херсонська область

Нещодавно ми закінчили нову та дуже важливу справу. А саме – отримали позитивне рішення суду та підтвердження суми щодо відшкодування збитків підприємства середнього бізнесу, які завдала російська агресія.

Таким чином, Господарський суд Одеської області прийняв рішення по справі 916/1795/23 про стягнення з російської федерації на користь фірми ТОВ «Брівер» м. Херсон, що постраждала від окупації.

Посилання на рішення у реєстрі судових справ: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112483954

Зазначу, що в період окупації міста Херсон склади ТОВ «Брівер» були неодноразово пограбовані військовими країни агресора. Для відновлення справедливості ми зібрали необхідні докази та подали до суду.

В даній ситуації було приємно, що Господарський суд Одеської області, попри масовані обстріли, розглянув справу у терміни передбачені господарським законодавством та виконав свої функції. Суддя Лічман Л.В. довів своїм колегам, що навіть у військовий час можна працювати сумлінно, професійно, чітко і своєчасно виконувати функції правосуддя. А не вигадувати причини для прокрастинації та роками затягувати процес.

Але після прийняття рішення ми зіштовхнулись з дуже неприємною ситуацією. Як виявилося, позитивне рішення є, а реально виконати його неможливо.

Після консультації в Міністерстві юстиції було з’ясовано, що відкрити виконавче провадження можна, але реально виконати та стягнути збитки немає фізичної можливості. Причина такої ситуації – на даний час в Україні не існує жодних (!) реальних діючих механізмів по стягненню збитків для приватного бізнесу.

Тобто можливо виграти суд, відкрити виконавче провадження, але російського майна, активів на території України, на яке можна накласти стягнення, немає. Або про нього невідомо виконавцям.

Така ситуація протирічить 55 статті Конституції України, і наші можновладці повинні розуміти, що якщо суд виніс рішення, то воно повинно бути виконано.

Дана тенденція також, безумовно, впливає на інвестиційний клімат в Україні і на самі підприємства, що постраждали в результаті російської агресії. Впливає вона і на психологічний стан підприємців, їх робітників, що негативно відображається на загальній атмосфері та настроях в Державі.

Моя особиста думка, що потрібно бути менш залежними від іноземних партнерів в питанні відшкодування збитків бізнесу, що постраждав від воєнної агресії. А відтак, зробити акцент на врегулюванні питання коштом активів, що вже є в наявності (були вилучені) Агентством з розшуку та менеджменту активів російських олігархів та їх поплічників. Для цього необхідно переглянути політику АРМА та почати виплачувати підтверджені судом збитки коштами та активами, вилученими на території нашої країни.

Таким чином Україна чітко продемонструє міжнародному співтовариству, що ми можемо частково розв’язувати наші питання самостійно, та отримає позитивні репутаційні бонуси перед нашими іноземними партнерами.

Долучайтесь до співробітництва, чекаємо ваших ідей та пропозицій

Зараз ми збираємо в ініціативну групу представників активу МСБ і бізнес-спільнот, експертів, заручаємося підтримкою ЗМІ та блогосфери для висування спільних вимог до влади.

Можливо, у когось є бачення, або ідеї – як виконати рішення по стягненню збитків з російської федерації, або є досвід позитивного виконавчого провадження. Ми будемо вдячні за будь-яку участь, допомогу та співробітництво. Зі своєї сторони обіцяю ділитися усіма напрацюваннями і набутим досвідом по цій темі. Долучайтеся до нашої ініціативи! Чекатиму пропозицій та ваших ідей chunzhin@gmail.com.

Адвокат Вадим Чунжин

Sharing is caring!

Send a Comment