На зов природы отвечая,
Вокруг клубится вонь такая,
Что я зажал и нос, и рот.
О, пусть в сей нужник тот придет,
Кого я жду, свой зад опорожняя…
Навряд чи відвідувачі відділення Укрпошти в с. Хотянівка Вишгородського району, що на Київщині, декламують над вигрібною ямою вуличного нужника ці поетичні рядки французького класика.
Їх вільний лексичний набір друкуванню не підлягає, оскільки максимально наближений до тих умов, у яких доводиться українцям у 21-му сторіччі справляти як малі, так і великі потреби.
Якщо високоповажний очільник Укрпошти п. Смілянський вважає такі умови цілком прийнятними, то «пусть в сєй нужнік он придєт…» Адже саме від нього залежать умови, в яких «свой зад опорожняют» його підлеглі та клієнти Укрпошти, що забезпечують йому мільйонні прибутки. Ну, і, без сумніву, задоволення справляти природні потреби у мраморних ватерклозетах з підігрівом.
Ласкаво просимо у ватерклозет Хотянівського відділення Укрпошти, пане Смілянський!
Допоміжні приміщення Хотянівського відділення керованої Смелянським Укрпошти не поступаються вуличній вбиральні
