Відкритий лист Голові Служби безпеки України Василю Малюку з приводу бездіяльності офіцерів СБУ щодо розслідування агента фсб Ферзя (Тихона-Петранюка)

Кудись зникла справа фігуранта державної зради Тараса Івановича Петранюка з почеркознавчими експертизами?

Пане генерале! Нагадаємо, що 26 липня 2021 року Наталею Шевчук, головою ГО «Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія», було направлено до Служби безпеки України заяву про вчинення архієпископом Тихоном, керуючим Тернопільсько-Бучацькою єпархією ПЦУ (в миру Петранюком Тарасом Івановичем) кримінального правопорушення, передбаченого статтею 111 КК України (Державна зрада).

Наталія Шевчук

Уже більше 2-х років на всіх рівнях СБУ проходить жонглювання відписками на запити ГО і журналістів

Розслідування активістів разом з журналістами виявили не лише злочинні комерційні оборудки гр. Петранюка Тараса Івановича, а й дослідили наявність набагато серйознішого злочину цієї персони з позивним Ферзь.

На превеликий жаль, співробітники СБУ, до яких звертались редакція «Нашої версії» і Наталія Шевчук, проігнорували наші звернення щодо зрадника-архієпископа. Тому поки що обіцянка від СБУ, що «всі зрадники будуть відповідати перед законом», звучить як мантра… І скільки б вони не повторювали цей набір слів, та без реального притягнення злочинців до відповідальності нанесе ще більше шкоди нашій (не агента Ферзя) державі!

На жаль, співробітники СБУ жонглюють відвертими відписками, часто навіть, не бажаючи виконувати судові приписи. Із самого початку Службою безпеки України після отримання вищевказаної заяви Шевчук Наталії Михайлівни про вчинення кримінального правопорушення не було виконано вимоги частини першої статті 214 КПК України щодо зобов’язання невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тож довелося через суд змушувати виконати законні вимоги громадської активістки.

Василю Васильовичу, Вашого попередника ми просили звернути увагу на те, чи не міг би Тихон-Петранюк, як агент Ферзь, налагодити, наприклад, мережу з декого зі своїх прихожан та й не тільки з них, аби вони збирали необхідну інформацію, що цікавить його хазяїв з країни-агресора?

Зауважимо, що на таке припущення наштовхувала добровільна зрадницька розписка Тараса Івановича Петранюка (агентурне прізвисько Ферзь) про співпрацю з органами державної безпеки «Луганської народної республіки».

До речі, вказана розписка пройшла дві почеркознавчі експертизи. Однак, всі документи, що подавались Наталією Шевчук слідчим, на даний час десь зникли. Причому це сталося після того, як гр. Петранюк розпочав активну кампанію по дискредитації Н.М. Шевчук.

У своїй заяві Наталія Шевчук також виклала інформацію про архієпископа Тихона, керуючого Тернопільсько-Бучацькою єпархією ПЦУ, котрий у 2015 році став громадянином так званої «ДНР».

Отже ще раз робимо особливий акцент на такий кричущий випадок порушення українського законодавства, вчинений людиною, яка носить високий церковний сан: щодо керуючого Тернопільсько-Бучацькою єпархією ПЦУ Тихона (Петранюка Тараса Івановича) таки відкрито кримінальне провадження за статтею про державну зраду (№2202110000000250 за Єдиним реєстром досудових розслідувань від 03 грудня 2021 року).

У редакції НВ немає сумніву, що метою проникнення гр. Петранюка Т.І. на окупований Донбас було будь-що закрити порушену проти нього кримінальну справу ще до окупації. А от під час контролю Луганська українською владою він переховувався від слідства три роки і єдине, чим переймався підозрюваний у кримінальному злочині, – це затягуванням розгляду справи по суті у судовому засіданні. Адже Петранюк розумів, що з тавром підслідного та звинувачуваного за шахрайство в особливо великих розмірах кар’єри не зробиш, тому вирішив, що його мета виправдовує будь-які засоби. Цим засобом він обрав ЗРАДУ, на яку пішов цілком свідомо.

Угоду з ворогом укладали і архієреї, і підполковники…

Слід додати, що на окупованому Донбасі провернути таку аферу було не так важко. Мало того, співробітництво з ворогами завдяки потуранню українських правоохоронних органів стало звичною справою. Про що ми дізнались після чергової трагічної події 3 листопада 2023 року завдяки журналісту-розслідувачу Володимиру Бойку.

«28 загиблих і 53 поранених – такий результат святкування 3 листопада 2023 року Дня ракетних військ і артилерії в 128 окремій гірсько-штурмовій бригаді Збройних сил України. Командир цієї бригади полковник Дмитро Лисюк дав розпорядження вишикувати артилеристів для нагородження в День ракетних військ і артилерії 3 листопада 2023 року біля лінії фронту в Запорізькій області, але сам на захід, який став трагічним, не прийшов. – Цією інформацією Володимир Бойко поділився на своїй сторінці у Facebook. – Командир бригади на шикування взагалі не прибув. Його чекали пів години, яких вистачило для того, щоби ворожа розвідка виявила скупчення особового складу», – зазначив він.

Бойко звернув увагу на те, що людей дивує, чим Лисюк думав, коли розпорядився вишикувати воїнів для нагородження біля лінії фронту. «Відповідаю: в армії немає команди «думати». А тому треба питати про інше – хто присвоїв Лисюку звання полковника та поставив командувати бригадою попри те, що в нього за плечима судимість за контрабанду сигарет з окупованої території Луганської області?» – зауважив журналіст, посилаючись на відомості з кримінального провадження.

За його даними, Лисюк у 2019 році був засуджений до штрафу в розмірі 119 тисяч гривень за незаконне переміщення та продаж контрабандних сигарет із так званої «ЛНР». Журналіст підкреслив, що тоді Лисюк був підполковником, командиром 8-го окремого батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади. Також автор повідомив, що, за відомостями правоохоронців, він займався злочинною діяльність наприкінці 2018 – на початку 2019 року й мав спільника.

Затриманим спільникам повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 (незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збут і транспортування з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, вчинене за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу.

«Комбат Лисюк уникнув арешту і був відпущений на поруки, а його спільник вийшов з-під варти під заставу у 286 тис. гривень. 30 липня 2019 року обидва підозрюваних визнали свою провину й уклали угоду з прокурором. І ось, після всього цього, Дмитро Лисюк був підвищений у званні та призначений командувати бригадою. Хотілося б узнати – хто цьому посприяв і за яку суму?», – підкреслив Володимир Бойко.

Але «повернемося до наших баранів»

Таким чином, 24 червня 2016 року взамін на співпрацю агента за псевдонімом ФЕРЗЬ з представниками спецслужб «Луганської Народної Республіки», про що, як уже згадувалось, Петранюк Тарас Іванович дав письмову добровільну згоду. Як результат цієї оборудки, було винесено постанову про відмову у порушенні кримінального провадження, передбаченого кримінальним правопорушенням ч. 4 ст. 172 УК незаконної і невизнаної цивілізованим світом так званої «ЛНР» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 26 УПК «ЛНР». Тобто пан Петранюк погодився на зрадницьку діяльність на користь фіктивного квазідержавного утворення, встановленого російською федерацією на окупованій нею території окремих районів Луганської області України.

Цілком природньо, що чимало питань виникає до співробтників СБУ. Адже цілком ймовірно, що ця особа – агент Ферзь – могла створити власну агентурну мережу. Хто тепер може гарантувати, що не задіяні й посібники рашистів, залучені агентом ФСБ Ферзем?

Брати Петранюки – Православні барони України

До речі, слід відзначити, що гр. Петранюк Т.І. має досить потужний вплив на адміністративні і правоохоронні структури щонайменше в Тернополі та Тернопільській області, хоча й до Києва в цьому плані він уже дістався. Він «порішав» і свої проблеми з органами СБ, і прийшов на допомогу рідному брату. Так, владика Тихон (Ферзь) буквально наступного дня «загасив» кримінальний скандал навколо Петранюка Назарія Івановича. Це наглядно висвітлено у публікації «Нашої версії»: https://n-v.com.ua/zrada-ne-maye-terminu-davnosti

І звичайно ж один з братів Петранюків Назарій – під благословенням предстоятеля УПЦ Московського Патріархату

А 21 грудня 2021 року трапилось ось що: правоохоронцями Київського Управління Служби безпеки України під час чергової спроби продажу вогнепальної зброї, набоїв та боєприпасів був затриманий Петранюк Назар Іванович, мешканець села Плюти Броварського району Київської області, який є священиком храму Святих Петра і Павла УПЦ Московського Патріархату. Слід відзначити, що священик Петранюк Назар Іванович є наближеною особою до другої людини після Предстоятеля УПЦ МП, керуючого справами Митрополита Бориспільського і Броварського Антонія (в миру – Паканича Івана Івановича), відомого в церковних і політичних кругах симпатика розбудови «руського миру» на теренах України.

Назар Петранюк перевозив у власній автівці та зберігав у себе вдома цілий арсенал зброї

Зі слів очевидців, у ході затримання в житлі та автівці священика Назара Петранюка правоохоронці знайшли документи та цілий арсенал зброї. А вже наступного дня – 22 грудня 2021 року до Києва терміново прибув рідний брат і колега во хресті Назарія – Петранюк Тарас Іванович, який, за щасливим для затриманого збігом обставин, є архієреєм Православної Церкви України, владикою ТИХОНОМ. Прибув з єдиною метою: визволити рідного брата Назарія, вірного служителя Москви у загарбницькій, на той час 8-річній, війні Росії проти України.

Шановний Василь Васильович!

Складається враження, що негласно працівникам СБ не дозволили «чіпати» архієрея Православної Церкви України ТИХОНА (Петранюка Тараса Івановича), звинуваченого головою Громадської організації «Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія» Наталею Шевчук у державній зраді. Саме політичною волею пояснюють свою бездіяльність офіцери СБУ.

Сподіваємось, що в СБУ працюють справжні патріоти України і доведуть, що інтереси державної безпеки вище меркантильних забаганок окремих працівників служби навіть у керівних її ланках. Бо як інакше можна пояснити, куди поділась справа Тараса Івановича Петранюка з почеркознавчими експертизами, якщо не стався факт халатності або ж підозрюваний заплатив за їх «зникнення»?

Протягом більше 2-х років і Наталею Шевчук, і редакцією «Нашої версії» неодноразово надсилались запити відповідно до законодавства України до керівництва СБУ і отримували ось такі відписки:

Пане генерале!

Ми розуміємо, що існують «правові обмеження доступу до інформації про контррозвідувальну діяльність та відомостей досудових розслідувань», але НЕ відповісти, куди поділись дві почеркознавчі експертизи, ви не маєте права!

Громадськість і преса мають право вимагати, аби Ваші підлеглі вияснили, куди поділась справа Тараса Івановича Петранюка з почеркознавчими експертизами.

А у нас вистачить наснаги і терпіння постійно доносити громадськості всіма засобами ЗМІ та соцмереж про вашу діяльність на сторожі Національної безпеки України.

Вячеслав КОВТУН, головний редактор «Нашої версії»

P.S: Дуже раджу прочитати наступну публікацію: Ексголова СБУ Іван Баканов повністю злив держбезпеку на етапі вторгнення рф

Sharing is caring!

Send a Comment