Взяти інтернет під контроль, як у Росії, хочуть і українські державники

Від початку 1990-х держава в росії та в Україні намагалася взяти інтернет під контроль. У росії це вдалося. Результат на табло. В Україні це не вдалося. Але вдасться найближчим часом, якщо ми з вами не зможемо це зупинити.

Тепер все по порядку. Війна створює великі загрози критичній інфраструктурі, через це держава визначила орган, який буде опікуватися її захистом, – це Держспецзв’язку – і посилює його спроможність. Це дуже добре.

Але є одне але.

У законопроєкті #8087 Держспецзв’язку наділяється великими правами щодо надання прямих обов’язкових до виконання розпоряджень щодо захисту державних інформаційних ресурсів, критичної інфраструктури тощо. Це добре.

Але є одне але.

Закон виписаний таким чином, що права ці розповсюджуються на всіх суб’єктів без винятку: перевірки з залученням СБУ та Кіберполіції (але без захисту прав тих, кого перевіряють), обов’язкові до виконання приписи (але без порядку оскарження), доступ до будь-якого обладнання фізичних та юридичних осіб (але без обмежень КПК), встановлення на мережах будь-якого обладнання тощо. Закон виписаний таким чином, що під його дію підпадають не лише державні інформаційні ресурси та критична інфраструктура, а будь-які системи, де зберігаються персональні дані чи конфіденційна інформація з обмеженим доступом недержавного характеру (у тому числі ваш телефон та ваш робочий і домашній комп’ютери підпадають під це визначення). Будь-який постачальник послуг, будь-який інтернет-провайдер, дата-центр, інтернет-магазин чи інтернет-сервіс мають бути готовими, що до них прийде Держспецзв’язку (разом із СБУ), отримає доступ до будь-якого обладнання, будь-якої інформації, встановить своє обладнання та видасть обов’язковий для виконання припис, право на оскарження якого законом не передбачене.

Такі надзвичайно широкі повноваження:

1) по-перше, створюють гігантські корупційні ризики для приватних осіб та бізнесу,

2) по-друге, створюють загрозу національній безпеці (один “крот” в системі означає доступ до всього, що є в країні),

3) по-третє, суперечать базовим принципам верховенства права (з яким у нас і так не все гаразд),

4) четверте, по суті, порушують Конституцію в частині базових прав і свобод,

5) п’яте, позбавляють громадян, підприємства, органи влади та місцевого самоврядування будь-яких механізмів захисту.

Це треба зупинити. Нескладно буде доопрацювати законопроєкт таким чином, щоб він стосувався лише державних інформаційних ресурсів та критичної інфраструктури. Так і було задумано на початку, але ми не дізнаємося, хто раніше добіг до тексту – корупціонери, російські шпигуни чи прихильники авторитаризму, а може, всі троє одночасно.

Валерій Пекар, Censor.net

Sharing is caring!

Send a Comment