Друзі, колеги та тисячі людей, які знали Ярослава Бабича за життя, занепокоєні закриттям кримінального провадження, яке було відкрите по факту його смерті за ст. 115 ККУ- навмисне вбивство!
Висновки юриста-кримінолога Анни Маляр щодо стану розслідування загибелі Ярослава Бабича.
Для підготовки висновків використані наступні джерела інформації: фото зроблені на місці загибелі та під час розтину тіла; інтерв’ювання дружини загиблого; осіб, що з ним спілкувались напередодні загибелі; осіб, які оглядали місце загибелі; опитування сексологів та психологів; інформація про загибель в ЗМІ.
«Справа Бабича» належить до категорії резонансних з двох причин. По-перше, Ярослав Бабич був відомим юристом ще до Революції Гідності. Займав активну громадянську позицію, писав законопроекти та створював власний проект Конституції. Під час Майдану став активним його учасником та одним з координаторів. По-друге, він був одним із засновників полку «Азов», помічником народного депутата А. Білецького – забезпечував законопроектну роботу депутата, а на момент смерті був керівником юридичної служби полку «Азов», тобто мав доступ до всієї документації полку.
Ці дві обставини привертають увагу сотень тисяч людей не лише до факту загибелі Бабича, а й до розслідування кримінального провадження, відкритого за цим фактом. Протягом року з дня загибелі суспільство так і не має відповідей на численні питання, щодо обставин і причин загибелі Бабича. Це підриває довіру суспільства до правоохоронних органів, може спровокувати самосуд та стати поштовхом до об’єднання небайдужих людей заради пошуку правди по цій справі.
На даний момент (рік по смерті Бабича) відомо, що справу Бабича закрито. Версія слідства звелась до того, що смерть настала внаслідок необережності під час отримання статевого задоволення неприродним способом (скарфінг).
Але сумніватись в об’єктивності та повноті розслідування примушують наступні факти:
1. Дружина загиблого не була визнана потерпілою по справі, незважаючи на те, що провадження було відкрито за статтею 115 ККУ – навмисне вбивство і завдана моральна шкода дружині є очевидною. У праві бути визнаною потерпілою дружині було відмовлено 9 разів, а на 10-те клопотання взагалі не надійшла відповідь.
Через це дружина загиблого не мала доступу до матеріалів справи та не могла залучити до справи адвоката. Таким чином дружина не змогла реалізувати права потерпілої, а саме – брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, заявляти відводи і клопотання, оскаржувати рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді. Через відмову у визнанні дружини потерпілою була втрачена можливість проведення ексгумації тіла загиблого та залучення експертів. Протягом року м’які тканини тіла загиблого набули незворотних змін, а отже, з багатьох питань проводити експертизу вже немає сенсу – частина доказової інформації втрачена назавжди. Також, дружина загиблого не має процесуальної можливості оскаржити постанову про закриття кримінального провадження.
Враховуючи те, що відсутність потерпілого у даній справі значно полегшує її «розслідування», можна зробити припущення про умисний характер численних відмов щодо визнання дружини потерпілою.
2. Через відсутність доступу до матеріалів справи без відповіді залишається неузгодженість офіційної версії слідства про причини смерті з виглядом странгуляційної борозни, зашморгу на шиї загиблого та іншими ознаками, які видно по фото неозброєним оком, а саме:
а) на фото загиблого видно декілька странгуляційних борозен, дві з яких мають суцільний замкнутий, а не косо-висхідний характер. Чи дало слідство відповідь щодо походження замкнутих странгуляційних борозн? Адже такі борозни нехарактерні для вертикального повішання;
б) нетипове для повішання розташування вузла на зашморгу – під підборіддям, а не на потилиці. Таке розташування вузла залишає можливість для доступу кисню, що ставить під сумнів настання смерті саме від цього зашморгу. Тому, занепокоєна громадськість та, насамперед, вдова загиблого потребують пояснень та коментарів правоохоронців з приводу дослідження цієї обставини.
в) зазначене вище нетипове розташування вузла зашморгу також не створює необхідний тиск на ті зони шиї, на які необхідно впливати для отримання статевого задоволення шляхом скарфінгу. Тобто, отримати статеве задоволення, заради якого за версією слідства Бабич вдався до самоповішання, при такому способі розташування вузла у зашморгу малоймовірно;
г) чи були знайдені в процесі слідства пояснення наступній групі ознак, яка нечасто зустрічається при само повішанні, – відсутність випорожнень, міцно зціплені зуби, язик за зубами, зціплені кулаки, схрещені ноги?
3. Також, через неможливість дружини ознайомитись з матеріалами справи, залишаються без відповіді наступні суттєві питання:
а) яка доля речей загиблого, що були передані слідству дружиною загиблого для проведення експертиз? Зокрема, були передані два рушники, облиті невідомою речовиною з різким запахом, та футболка суцільно залита з лівого боку невідомою речовиною;
б) куди і, головне, як зникли з пальців загиблого обручка та малоцінний перстень, адже пальці міцно стиснуті в кулаки, що унеможливлює зняття з них каблучок?
в) чи з’ясовано слідством природа походження пляшки з під пива, знайденої в квартирі загиблого? Адже відомий багатьом знайомим загиблого факт, що він абсолютно не вживав алкоголь через виразку шлунку. Крім того, свідки стверджують, що того дня, повертаючись з відрядження, Ярослав не купував алкоголю, а в мікрорайоні, де він проживав і загинув, немає фізичної можливості придбати алкоголь після 22-00. Додому в день загибелі він повернувся близько опівночі. Чи знайдені відбитки пальців на цій пляшці і чи ідентифіковані вони?
д) чи зверталось слідство до фахівців за роз’ясненням дивного вибору способу удушення під час скарфінгу? Адже вертикальне зашморгове удушення на такій висоті та ще й з вузлом під підборіддям – це дуже складний, з технічної точки зору, спосіб отримати статеве задоволення наодинці. Крім того, в переважній більшості випадків, скарфінгом займається мінімум два учасники. Чи шукало слідство при перевірці версії «смерті під час скарфінгу» другого ймовірного парнера?
е) чи допитувались під час слідства друзі і знайомі загиблого на предмет приховування ним слідів від занять скарфінгом? Тобто, чи носив загиблий при житті одяг, який щільно закриває сліди на шиї, що завжди залишаються після практики скарфінгу. Чи помічали раніше друзі та знайомі такі сліди на шиї Бабича?
ж) за словами дружини та свідків, вони мали розмову з начальником поліції Київської області, слідчим по справі та бучанським патологоанатомом, який робив розтин тіла загиблого. Всі троє в розмові, окремо один від одного, повідомили про виявлення 1,8 проміле алкоголю в крові загиблого. Як цей факт слідство узгодило з основною версію «завдання смерті самому собі з необережності під час задоволення статевої пристрасті»? Адже, вживання алкоголю, навіть в медичних дозах в складі медичних препаратів, викликало нестерпний біль у загиблого при житті через виразку шлунку. Є чимало свідків, які підтверджують навіть факти термінового надання медичної допомоги після вживання алкоголю. Навіщо загиблий, за версією слідства, самочинно у значній дозі вжив алкоголь перед початком скарфінгу? Як в такому стані нестерпного шлункового болю він міг отримувати статеве задоволення?
з) чи була проведена в рамках слідства посмертна комплексна психолого-психіатрична експертиза, яка б дала відповідь на питання щодо психічного здоров’я Бабича та ймовірності реалізації скарфінгу не просто у дитячій кімнаті, а безпосередньо перед трьома великими портретами власних дітей.
Висновки: повна відсутність інформації з боку слідства, щодо ходу розслідування по справі Бабича є неприпустимою, адже справа носить резонансний характер і суспільство активно за нею стежить.
Багаторазові відмови визнати дружину потерпілою і, як наслідок, недопущення її до матеріалів справи, породжує недовіру до результатів розслідування.
Наявні фото загиблого та покази осіб, що спілкувались з Бабичем напередодні, осіб, які оглядали місце загибелі, не узгоджуються в логічному ланцюгу з офіційною версією слідства.
Для усунення чи спростування такої очевидної неузгодженості дружина загиблого повинна бути визнана потерпілою, отримати доступ до матеріалів справи та реалізувати інші процесуальні права.
Фото: Олена Чепурна, Наша версія
Джерело: http://www.annamaliar.com.ua/blog-anny-malyar/visnovok-shchodo-stanu-rozsliduvannya-zagibeli-yaroslava-babicha
Це політичне вбивство і Аваков все зробив, щоб справу закрили по -тихому. Але тихо не вийшло, бо в Ярослава є дружина-боєць і чимало друзів, які не захотіли змиритись з цим вбивством.
“Ярослав Бабич був відомим юристом ще до Революції Гідності. Займав активну громадянську позицію, писав законопроекти та створював власний проект Конституції. Під час Майдану став активним його учасником та одним з координаторів. По-друге, він був одним із засновників полку «Азов», помічником народного депутата А. Білецького – забезпечував законопроектну роботу депутата, а на момент смерті був керівником юридичної служби полку «Азов», тобто мав доступ до всієї документації полку.” – це і є відповідь. Питання “Кому це вигідно, недоречне.